У випадках, коли незручно застосування основних форматів, використовуються додаткові формати, одержувані збільшенням меншої сторони основного формату на значення, кратне його розміру. На рис. 2 рекомендовані стандартом додаткові формати виконані суцільними тонкими лініями, а основні - товстими суцільними лініями. Позначення додаткового формату включає в себе позначення основного формату і число, відповідні кратності його збільшення, наприклад А4 х 4 (297 х 841), А2 х 3 (594 х тисячу двісті шістьдесят один).
У правому нижньому кутку формату наноситься основний напис, а над нею при необхідності вказуються технічні вимоги.
На аркушах формату А4 основний напис розташовують тільки вздовж короткої сторони (рис. 3). На аркушах великих форматів основний напис можна розташовувати як уздовж короткої, так і вздовж довгої сторони.
Розміри і форма основного напису для креслень і схем представлені на рис. 4.
Основний напис містить такі графи:
1 - найменування виробу;
2 - позначення номера креслення;
3 - позначення матеріалу деталі (заповнюється тільки на кресленнях деталей);
4 - літера деталі (в навчальних кресленнях не заповняться);
5 - маса виробу (в навчальних кресленнях не заповнюється);
6 - масштаб зображення;
7 - порядковий номер аркуша (на документах, що складаються з одного аркуша, не заповнюється);
8 - число листів (заповнюється тільки на першому аркуші);
9 - найменування підприємства, що випускає креслення;
10 - характер роботи, що виконується особою, яка підписала креслення (на навчальних кресленнях порядок заповнення рядків наступний: Розробив, перевірити, затвердив);
11 - прізвища осіб підписують креслення;
12 - підписи осіб, прізвища яких вказані в графі 11;
13 - дати підписання;
14 ... 18 - позначки про зміни, що вносяться до креслення після їх випуску (на навчальних кресленнях не заповняться);
19 - формат креслення.
Основні написи для креслень і схем відрізняються від основних написів текстових документів.
Основний напис, що застосовується для основного аркуша текстових конструкторських документів (наприклад, для специфікацій, пояснювальної записки і т.п.), відрізняється від основного напису для креслень і схем (рис. 7). На наступних аркушах текстових документів застосовують основний напис, наведену на рис. 8, яку так само допускається застосовувати і для наступних аркушів креслень і схем.