Суб'єкти міжнародних відносин:
- групи (союзи) держав;
- міжнародні організації (державні і неурядові);
- громадські організації, партійні об'єднання, профспілки та руху;
- політичні та громадські лідери.
Головний суб'єкт цих відносин - національні держави.
Національна держава - особливий тип держави, характерний для сучасного світу. Його уряд володіє суверенною владою на певній території, населення якої відчуває себе частиною єдиної нації або держави, ідентифікує себе з нею або їм.
Міжнародні відносини характеризуються низкою рис, які відрізняють їх від інших типів відносин в суспільстві. Такими характерними рисами можна назвати наступні:
- стихійний характер міжнародного політичного процесу, для якого характерна наявність безлічі тенденцій і думок, що обумовлено наявністю безлічі суб'єктів міжнародних відносин. У світі налічується понад 200 держав;
- посилюється значення суб'єктивного фактора, що виражає зростання ролі видатних політичних лідерів;
- охоплення всіх сфер життєдіяльності суспільства і включення в них самих різних суб'єктів політики;
- відсутність єдиного владного центру і наявність безлічі рівноправних і суверенних центрів прийняття політичних рішень;
- головне значення для регулювання міжнародних відносин мають не закони, а угоди і договори про співробітництво. Основний міжнародною організацією в цьому відношенні є ООН.
Міжнародні відносини розгортаються і існують на різних масштабних рівнях (по вертикалі) і проявляються в різних групових рівнях (по горизонталі).
Глобальні проблеми сучасності та роль ООН та національних держав в їх вирішенні
Глобальні проблеми зачіпають інтереси всіх країн і народів, тому вимагають колективних зусиль національних держав, світового співтовариства.
Існуючі глобальні проблеми можна об'єднати в кілька основних груп:
3) забезпечення екологічної безпеки виробництва (включаючи військове), всіх природних і рукотворних умов існування людства;
4) проблеми людини: дотримання основних прав і свобод; забезпечення необхідних життєвих умов людського існування (особливо в слаборозвинених країнах), демократизація суспільних відносин, розвиток і збереження культури, подолання відчуження людини від природи, суспільства, політики і міжнародних відносин.
Вирішенню першої групи глобальних проблем могла б служити прийнята в 1986 році СРСР і Індією «Делійська декларація про принципи вільного від ядерної зброї і ненасильницького світу», яка передбачає:
• роззброєння, мирне співіснування держав і народів як норма міжнародних відносин (рішуча відмова від насильства, на зміну страху і підозрілості повинні прийти взаєморозуміння і довіру, всеосяжна міжнародна безпека);
• визнання людського життя найвищою цінністю;
• визнання і повагу права кожної держави на політичну і економічну незалежність;
• забезпечення гарантованих умов для вільного і гармонійного розвитку особистості;
• підпорядкування матеріального та інтелектуального потенціалу людства вирішенню глобальних проблем.
У 1972 році була створена Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП). Її призначення полягає в забезпеченні керівництва та заохочення партнерства в області дбайливого ставлення до навколишнього середовища шляхом створення можливостей для поліпшення якості життя держав і народів без шкоди для майбутніх поколінь.