Загальна характеристика суб'єктів, видів і типів міжнародних відносин

Суб'єкти міжнародних відносин:

- групи (союзи) держав;

- міжнародні організації (державні і неурядові);

- громадські організації, партійні об'єднання, профспілки та руху;

- політичні та громадські лідери.

Головний суб'єкт цих відносин - національні держави.

Національна держава - особливий тип держави, характерний для сучасного світу. Його уряд володіє суверенною владою на певній території, населення якої відчуває себе частиною єдиної нації або держави, ідентифікує себе з нею або їм.

Міжнародні відносини характеризуються низкою рис, які відрізняють їх від інших типів відносин в суспільстві. Такими характерними рисами можна назвати наступні:

- стихійний характер міжнародного політичного процесу, для якого характерна наявність безлічі тенденцій і думок, що обумовлено наявністю безлічі суб'єктів міжнародних відносин. У світі налічується понад 200 держав;

- посилюється значення суб'єктивного фактора, що виражає зростання ролі видатних політичних лідерів;

- охоплення всіх сфер життєдіяльності суспільства і включення в них самих різних суб'єктів політики;

- відсутність єдиного владного центру і наявність безлічі рівноправних і суверенних центрів прийняття політичних рішень;

- головне значення для регулювання міжнародних відносин мають не закони, а угоди і договори про співробітництво. Основний міжнародною організацією в цьому відношенні є ООН.

Міжнародні відносини розгортаються і існують на різних масштабних рівнях (по вертикалі) і проявляються в різних групових рівнях (по горизонталі).

Глобальні проблеми сучасності та роль ООН та національних держав в їх вирішенні

Глобальні проблеми зачіпають інтереси всіх країн і народів, тому вимагають колективних зусиль національних держав, світового співтовариства.

Існуючі глобальні проблеми можна об'єднати в кілька основних груп:

3) забезпечення екологічної безпеки виробництва (включаючи військове), всіх природних і рукотворних умов існування людства;

4) проблеми людини: дотримання основних прав і свобод; забезпечення необхідних життєвих умов людського існування (особливо в слаборозвинених країнах), демократизація суспільних відносин, розвиток і збереження культури, подолання відчуження людини від природи, суспільства, політики і міжнародних відносин.

Вирішенню першої групи глобальних проблем могла б служити прийнята в 1986 році СРСР і Індією «Делійська декларація про принципи вільного від ядерної зброї і ненасильницького світу», яка передбачає:

• роззброєння, мирне співіснування держав і народів як норма міжнародних відносин (рішуча відмова від насильства, на зміну страху і підозрілості повинні прийти взаєморозуміння і довіру, всеосяжна міжнародна безпека);

• визнання людського життя найвищою цінністю;

• визнання і повагу права кожної держави на політичну і економічну незалежність;

• забезпечення гарантованих умов для вільного і гармонійного розвитку особистості;

• підпорядкування матеріального та інтелектуального потенціалу людства вирішенню глобальних проблем.

У 1972 році була створена Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП). Її призначення полягає в забезпеченні керівництва та заохочення партнерства в області дбайливого ставлення до навколишнього середовища шляхом створення можливостей для поліпшення якості життя держав і народів без шкоди для майбутніх поколінь.

Схожі статті