взути кого, противоп. роззувати; одягнути на кого взуття, надягти що на ноги, одягнути ноги. Його взяли полуобутого, в одних панчохах. Вона узувається на босу ногу, не носити панчіх. Чоботи тісні, що не обуешь їх. Ноги набрякли, так не обуешь їх.
| Взути палю, зв'язав кінець, набити черевик.
| Цей кулак взув мене порядно, надув, обдурив.
| Господар взуває і вдягає, дає одяг і взуття. Як живете можете? "Так ні роззувшись, ні обувшісь", так і сяк, ні те, ні се. Взути (перевзути) кого з чобіт в постоли, обдурити і поставити ще в гірше становище, ніж був. Окул бабу взув, та й Окулов баба взула! обманула. Злодій і ситий, і взутий, і одягнений вкраде. Сокира взуває, сокирищем опоясується! метушливий. Сіцкаря сокиру одягає, сокиру взуває, соха годує, Ярослов. Хлиновци корову в чоботи взули (крадену, щоб сліду не було; село Хлинова вят.). -ся. бути взувати;
| взувати себе. Годі волоки мотати, Взувайся, та підемо! У що обуешься, в тому і ходити станеш, як влаштуєшся, так і поживеш. Метушливий, турботливий: обувшісь париться. Правда не обуешься. Лихо одягнутися, та взутися, а за молитвою справа не стане! Виною твоєї мені ні взутися, ні одягнутися. Він обувшісь в рот влізе. Взування пор. довгих. взути закінчать. взуття, взування, взути, обутка дружин. про. дію по глаг.
| Взуття, взування, церк. обуща дружин. обувенье пор. обувіще, Олександрія. обужен, всяка одежа ніг, верхня або нижня: шкарпетки, карпеткі, панчохи або обгортки, подвертки, онучі; чоботи, бахіли, упакують, коти, черевики, Кенгі; валени, катанки; постоли різних видів з волоками; поршні та ін. Ні скривіща, на сбівіща, на одежіща, на обувіща. На одёвку (на одетку, олон.) Та на обутку. Чи не стане на одёвку, ін стане на обутку.
| Обуток, Сімба. пара постолів.
| Обуток чоловік. або обуткі мн. пермяц. черевики, чирки, черевички, затяжні ноти, на оборці взагалі, будь-яка черевична взуття, і Босовик, крім чобіт.
| Обуток, взутий, що не босий дитина. Обувальний, для взування службовець. Взуттєвий, до взуття, обувке относящ. Обувістий чобіт, спритний, впору, вільно взувати, просторий. Обувістая кінь, товсто-, шірококопитная, копито черевиків. Обувчівий людина, скоро взувати. Обуватель чоловік. -ница дружин. Обувальщік, взуттьовик, -щіца. взувала об. хто взуває. Взути дружин. твер. обротов, кінський недоуздок?
Дивіться ще тлумачення, синоніми і значення слова взувати в українській мові в словниках, енциклопедіях і довідниках:
- Взували в Енциклопедичному словнику:
, -СЯ см. ... - Взували в Словнику синонімів Абрамова:
см. надягати, ... - Взували в Новому толково-словотворче словнику української мови Єфремової:
несов. перех. 1) Одягати кому-л. взуття. 2) перен. розм. Забезпечувати, забезпечувати ... - Взували в Словнику української мови Лопатина:
обув`ать, -`аю, ... - Взували в Повному орфографічному словнику української мови:
взувати, -аю, ... - Взували в Орфографічний словник:
обув`ать, -`аю, ... - Взували в Словнику української мови Ожегова:
<= … - Взували в тлумачному словнику української мови Ушакова:
обуваю, взуваєш. Несов. до ... - Взували в тлумачному словнику Єфремової:
взувати несов. перех. 1) Одягати кому-л. взуття. 2) перен. розм. Забезпечувати, забезпечувати ... - Взували в Новому словнику української мови Єфремової:
несов. перех. 1. Одягати кому-небудь взуття. 2. перен. розм. Забезпечувати, забезпечувати ... - Взувають у Великому сучасному тлумачному словнику української мови:
несов. перех. 1. Одягати кому-небудь взуття. 2. розм. Забезпечувати, забезпечувати ... - НЕ КОТА взувати, ТАК ЗА ВАМИ надіслати мої (КОЛИ ВСЕ ПІШЛИ). в Прислів'ях українського народу Даля.
- ВЗУТИ в Енциклопедичному словнику:
, -ую, -уешь; -утий; сов. 1. кого-що. Одягти взуття. О. чоботи. О. дитини. 2. кого (що). Забезпечити взуттям (розм.). Всю ... - ОДЯГАТИ в Словнику синонімів Абрамова:
наділяти, одягати, екіпірувати; постачати одягом, взувати (кого). Я йому новий костюм справив. Пор. ... - Надягати в Словнику синонімів Абрамова:
накидати, накидати, накладати, натягати, натягувати на себе що, вирядитися, вифрантіться, одягатися, перетворюватись, одягатися, вбиратися, причепурюються, розряджатися, рядитися у що; закутуватись, ... - Перевзуватися в Новому толково-словотворче словнику української мови Єфремової:
несов. перех. 1) Взувати в іншу взуття кого-л. 2) Одягати іншу ... - ВЗУТИ в Новому толково-словотворче словнику української мови Єфремової:
сов. перех. см. ... - Взували в Новому толково-словотворче словнику української мови Єфремової:
несов. 1) а) Одягати собі взуття. б) перен. розм. Забезпечувати себе взуттям. 2) Страда. до глаг. ... - Взування в Новому толково-словотворче словнику української мови Єфремової:
пор. Процес дії по знач. глаг. взувати, ... - Натягати в Новому толково-словотворче словнику української мови Єфремової:
несов. перех. 1) а) Натягувати на п'яльці. б) перен. разг.-знижуючи. Насилу надягати або взувати (що-л. Тісна, вузьке). 2) перен. ... - ВЗУТИ в Словнику Даля:
-ся. см. взувати ... - ОБУТКІ в Словнику Даля:
см. взувати ... - НОГА (03) в Словнику Даля:
, розкішно, по панськи. Дай строк не збий з ніг! Бере руками, а віддає ногами. Взявши руками, не віддають ногами. ... - НЕСТИ в Словнику Даля.
- Надягати в Словнику Даля:
надіти що, надевивать, одягати, оболокать, рядитися у що; накидати або наволаківать одяг, взуття (взувати), оболонку. Одягай каптан, чоботи і капелюх, ... - КОТ в Словнику Даля:
чоловік. самець кішки, котофей шутл. кличка коту васька, кішці машка, як козлу і козі. Котов, йому прнадлежщ. Котова подушечка. Котовий, ... - ІЗОБУВАТЬ в Словнику Даля:
ізобутіл кого, взути зовсім, т. е. забезпечувати взуттям або | взувати кого своїми руками. -ся. жнив. возвр. по ... - ВЗУТИ в тлумачному словнику української мови Ушакова:
взую, обуешь, сов. (До взувати). 1. кого-що. Одягти на кого-н. взуття. Взути дитину. - що. Одягти на ноги (яку-н. Взуття; ... - Взували в тлумачному словнику української мови Ушакова:
взуваюся, взувати, несов. 1. несов. до взутися. 2. Страда. до ... - Перевзуватися в тлумачному словнику Єфремової:
перевзувати несов. перех. 1) Взувати в іншу взуття кого-л. 2) Одягати іншу ... - ВЗУТИ в тлумачному словнику Єфремової:
взути сов. перех. см. ...