Наша сучас-мен-ні-ца слу-жит живий моді-ллю для демон-стра-ції при-чес-ки і одеж-ди рим-ських веста-лок. Фото: Джанет Сти-Венс.
Впер-ші при-чес-ка рим-ських веста-лок була вос-со-зда-на на голо-ве сучас-мен-ної дружин щі ни.
Жри-ці-Вестал-ки, поми-мо інших свя-щен-них зо-зан-но-стей, збе-ні-ли вогонь Вести, боги-ні домаш-ні-го оча-га. Їх вибі-ра-чи ще до досягнень-же-ня поло-вої зо-ло-сти, Вестал-ки при-но-си-ли обітницю ціле-муд-рія і освоєння-бож-да-лись від мно-гих соці-аль-них запре-тов, огра-ні-чи-вав-ших дружин-щин в рим-ську епо-ху. Їх пле-ті-ва при-чес-ка з шести коси-чек сім-по-чи-зи-ро-ва-ла чистоту і при-зна-ва-лась в рим-ських текстах древ-ней-шей в Римі .
«Шість веста-лок були сами-ми важ-ни-ми дружин щі на-ми в Римі за виключним видом-че-ні-ем, воз-мож-но, толь-ко дружини импе-ра-то-ра» . - ска-за-ла Джанет Сти-Венс, перуку-махер з Бал-ти-мо-ра і археологічних-лог-люби-тель, рас-пу-тав-Шая тай-ни фір-мен-но-го пле ті-ня веста-лок.
Сті-Венс об'єк-яви-ла про сво-їй знаходячи-ке в п'ят-ні-цу (4 янва-ря) в СІЕТ-ле на еже-рік-ном ЗАСЄДА-ванні Архео-ло-гі чого ско- го інсти-ту-ту Аме-ри-ки. Впер-ші вона заін-ті-ре-со-ва-лась антигод-ни-ми при-чес-ка-ми після, як вона це назва-ла, «слу-чай-ної зустрів чи» з античної-ним порт-ре-те в Худо-же-ст-вен-ної гале-реї Валь-тер в Бал-ти-мо-ре.
«Я ска-за-ла:" О, як клас-но, я попро-буя повторювали рить це вдома ", - поді-ли-лась Сти-Венс з LiveScience. - На жаль, спробу-ка про-ва-ли-лась ».
З неуда-чи роди-лись сім років дослі-до-ва-ний і ста-тя в жур-на-ле «Journal of Roman Archaeology» про перуку-махер-ських тих-ні-ках Рим-ської импе-рії. Але осо-бие працю-но-сті віз-ник-ли с при-чес-кою веста-лок, посколь-ку більшу частину їх волосся покриття-вал голів-ної убір. Дета-ли кіс веста-лок на скульп-ту-рах і дру-гих з-бра-же-ні-ях часто непо-нят-ни.
«До сих пір було неве-ро-ят-но працю-но зрозуміти, як справи-лась при-чес-ка, пото-му що лише на двох з-бра-же-ні-ях її вид-но доста точ -но подроб-но, щоб це було ясно ». - ска-за-ла Сти-Венс.
Викорис-чаплі два цих арте-фак-ту - бюсти веста-лок - Сти-Венс про-стеж-ла, звідки на голо-ве начи-на-лась каж-дая Косич-ка. Вона рас-ска-за-ла, що кон-ту-ри кіс поки-зи-ва-ють, у який спосіб-но їх справи-ли.
«Це вро-де тка-нья. Каж-дий тка-ний візерунок име-ет свої при-зна-ки ». - ска-за-ла Сти-Венс.
Вид при-чес-ки Вестал-ки СЗА-ді і збі-ку.
Сті-Венс обна-ру-жи-ла що, по-пер-вих, воло-си веста-лок сле-до-ва-ло поділу-лити на пасма, каж-дую з кото-яких потім заплив-сти в окремих -ву косу, в тому чис-ле в дві фран-цуз-ські коси, кото-які чет-ко пере-се-ка-ли голо-ву над уша-ми. Потім пасма уздовж гра-ні-ці волосся треба намотати на шну-рок, кін-ці кото-ро-го зів'яли-мовити на затил-ке. Залишати-ши-е-ся сво-бод-ни-ми воло-си у особи потім нуж-но заплив-сти в послід-нюю, сьо-мий косу.
Потім пер-ші шість коси-чек нуж-но свя-мовити пара-ми напів-пря-мим вузлом на зад-ній частині голо-ви. Кон-ці кіс потім нуж-но пере-ки-сить на лоб і закріпити-пити, соеди-нив з фран-цуз-скі-ми коса-ми над уша-ми. Після це-го сьо-мий косу нуж-но зятя-нуть і свер-нуть коли-цом на затил-ке під свя-зан-ни-ми вузлом Косич-ка-ми.
Сті-Венс ска-за-ла, що у неї однієї ство-ня цієї при-чес-ки на живий моді-ли і толь-ко при помо-щи тих инстру-мен-тів, кото-які були у древ-них рим-лян, заня-ло при-мер-но 35-40 хвилин. Одна-ко веста-лок, ско-реї все-го, при-че-си-ва-ли раби-ні. Вона ска-за-ла, що якщо Косич-ки будуть пле-сти два чоло-ве-ка або біль-ше, то при-чес-ка в цілому зай-мёт мен-ше 10 хвилин.
Сті-Венс рас-ска-за-ла, що для при-чес-ки Вестал-ки нуж-ни воло-си дли-ної до талії. Дру-Гії антигод-ні при-чес-ки, кото-які вос-со-зда-ва-ла Сти-Венс, біль-ше під-хо-дять для корот-ких волосся. Одна-ко веста-лок вибі-ра-чи для слу-ж-ня в воз-расті меж-ду 6 і 10 року-ми, коли ще не було відомого-але, який трива-ни у них будуть воло-си у дорослими-лом віз-расте. Сті-Венс ска-за-ла, що про-бле-ми з щіто-вид-кою і дру-Гії про-бле-ми з воло-са-ми не про-яв-ля-ють себе до поло-во- го дозрівши-ва-ня.
«Я збіль-ре-на, що Вестал-кам з недо-ста-точ-но довжин-ни-ми воло-са-ми часом при-хо-ді-лось шукати обхід-ні шляху». - ска-за-ла перуку-махер.
Сте-фа-ні Пап-пас, посто-ян-ний співро-ник Live Science.