Як з ранку набігли хмари.
А тепер світить місяць ясний.
Гірко плаче по ночах краса-Маруся.
Тільки це тепер марно.
Хлопець ставний, хмільне літо,
Так під осінь прийшла повістка,
Скільки пісень про це проспівано,
На хрена ж така пісня?
Зірки світять, дівчисько плаче,
А хлопчині інше сниться.
Автомат, та вагон удачі.
Щоб бій, щоб вітер в обличчя.
Щоб він так удар пропустить,
Чи не бувало ще жодного разу.
Завтра постане Ту саму в зуби.
Мати обійме, так стрибне в газик.
І замість прощання, махнувши з вікна засмаглою рукою,
Рвонеться туди, де в диму і сльозах починається бій.
Де зірки горять разом з небом, від диму не видно ні зги.
Де за лісом річка, за річкою фронт, а за фронтом вороги.
Ворог назавжди залишається ворогом.
Чи не поділи з ним хліб, не клич його в будинок.
Навіть якщо поки повітря світом запах.
Він, хоча і спокійний, але все-таки ворог.
Якщо він, як і ти, чи не пропив свою честь,
Ворог не може бути колишнім, він буде і є.
Будь же вірним приціл, і не Якби ми злякалися рука.
Ти загинеш коли пошкодуєш ворога.
Автомат, та вагон удачі.
Тільки хлопець знову не весел.
Листи ходять, дівчисько плаче,
Додаючи куплети в пісню.
Уже рік йде наступ.
І палають чужі хати.
Ворог біжить, але що цікаво.
Що схожі ви з ним як брати.
Як і ти бився з пацанами
Знадвору, руки розбиваючи.
Проводжали його хлопці.
І дівчина його ридає.
І прикро, що випадок дався б,
Він би бив би тебе з лихвою.
Коль одного разу ворогом назвався,
Будь хоча б ворогом-героєм.
І замість прокльонів йому, присвячуючи живі вірші,
Смієшся про те, що не смерть б, а горілку з цієї руки.
Тремтить в амбразури захід, і усмішка повзе по щоках.
Як славно б випити зараз по сто грам таким лютим ворогам.
Але ворог назавжди залишається ворогом.
Чи не поділи з ним хліб, не клич його в будинок.
Навіть якщо поки повітря світом запах.
Він, хоча і спокійний, але все-таки ворог.
Якщо він, як і ти, чи не пропив свою честь,
Ворог не може бути колишнім, він буде і є.
Будь же вірним приціл, і не Якби ми злякалися рука.
Ти загинеш, коли пошкодуєш ворога.
Це приказка, а не казка,
На війні горе виє вовком.
Слово «лірика» тут небезпечно,
Той, хто ниє, живе не довго.
Дан наказ - він оборонявся,
У темряву по тобі стріляючи.
По горах ти за ним ганявся,
З власного досвіду його обчислюючи.
Ті ж жести, одні звички.
Боже, може і справді брати!
Чи не вбити - самому не вижити,
Ох, прийти, розпитати б татка.
А в прицілі тремтіло небо,
Сліз не ховаючи, і бій був довгим.
Шкода, що він тобі другом не був.
Ти сильніше. І слава Богу.
І замість молитов до небес посилаєш останній патрон.
На пам'ять про те, хто був чесний і сміливий, але назвався ворогом.
Ну, ось і закінчилася пісня, і в загальному, закінчився бій.
Ну, що ж ти сумний, приятель, тепер твоя правда з тобою.
Ворог назавжди залишається ворогом.
Чи не поділи з ним хліб, не клич його в будинок.
Навіть якщо поки повітря світом запах.
Він, хоча і спокійний, але все-таки ворог.
Якщо він, як і ти, чи не пропив свою честь,
Ворог не може бути колишнім, він буде і є.
Будь же вірним приціл, і не Якби ми злякалися рука.
Ти загинеш коли пошкодуєш ворога.
Транслітерація / транскрипція:
Kak s utra nabezhali tuchi.
A teper 'svetit mesyac yasnyj.
Gor'ko plachet krasa-Marusya.
Tol'ko e'to teper 'naprasno.
Paren 'statnyj, xmel'noe leto,
Da pod osen 'prishla povestka,
Skol'ko pesen ob e'tom speto,
Na xrena zhe takaya pesnya?
Zvezdy svetyat, devchonka plachet,
A parnishke drugoe snitsya.
Avtomat, da vagon udachi.
Chtoby boj, chtoby veter v lica.
Chtoby on da udar propustit,
Ne byvalo eshhe ni razu.
Zavtra vstanet, da pesnyu v zuby.
Mat 'obnimet, da prygnet v gazik.
I vmesto proshhan'ya, maxnuv iz okna zagoreloj rukoj,
Rvanetsya tuda, gde v dymu i slezax nachinaetsya boj.
Gde zvezdy goryat vmeste s nebom, ot dyma ne vidno ni zgi.
Gde za lesom rechka, za rechkoyu front, a za frontom vragi.
Vrag navsegda ostaetsya vragom.
Ne deli s nim xleb, ne zovi ego v dom.
Dazhe esli poka vozdux mirom zapax.
On, xotya i spokojnyj, no vse-taki vrag.
Esli on, kak i ty, ne propil svoyu chest ',
Vrag ne mozhet byt 'byvshim, on budet i est'.
Bud 'zhe veren pricel, i ne drogni ruka.
Ty pogibnesh 'kogda pozhaleesh' vraga.
Avtomat, da vagon udachi.
Tol'ko paren 'opyat' ne vesel.
Pis'ma xodyat, devchonka plachet,
Dobavlyaya kuplety v pesnyu.
Uzhe god idet nastuplenie.
I pylayut chuzhie xaty.
Vrag bezhit, no chto interesno.
Chto poxozhi vy s nim kak brat'ya.
Kak i ty dralsya s pacanami
So dvora, ruki razbivaya.
Provozhali ego rebyata.
I devchonka ego rydaet.
I obidno, chto sluchaj dalsya b,
On by bil by tebya s lixvoyu.
Kol 'odnazhdy vragom nazvalsya,
Bud 'xotya by vragom-geroem.
I vmesto proklyatij emu, posvyashhaya zhivye stixi,
Smeesh'sya o tom, chto ne smert 'by, a vodku iz e'toj ruki.
Drozhit v ambrazure zakat, i uxmylka polzet po shhekam.
Kak slavno by vypit 'sejchas po sto gramm takim lyutym vragam.
No vrag navsegda ostaetsya vragom.
Ne deli s nim xleb, ne zovi ego v dom.
Dazhe esli poka vozdux mirom zapax.
On, xotya i spokojnyj, no vse-taki vrag.
Esli on, kak i ty, ne propil svoyu chest ',
Vrag ne mozhet byt 'byvshim, on budet i est'.
Bud 'zhe veren pricel, i ne drogni ruka.
Ty pogibnesh ', kogda pozhaleesh' vraga.
E'to priskazka, a ne skazka,
Na vojne gore voet volkom.
Slovo «lirika» zdes 'opasno,
Tot, kto noet, zhivet ne dolgo.
Dan prikaz - on oboronyalsya,
V temnotu po tebe strelyaya.
Po goram ty za nim gonyalsya,
Po sebe ego vychislyaya.
Te zhe zhesty, odni privychki.
Bozhe, mozhet i vpravdu brat'ya!
Ne ubit '- samomu ne vyzhit',
Ox, pridti, rassprosit 'by batyu.
A v pricele drozhalo nebo,
Slez ne pryacha, i boj byl dolgim.
Zhal ', chto on tebe drugom ne byl.
Ty sil'nee. I slava Bogu.
I vmesto molitv k nebesam posylaesh 'poslednij patron.
Na pamyat 'o tom, kto byl chesten i smel, no nazvalsya vragom.
Nu, vot i zakonchilas 'pesnya, i v obshhem, zakonchilsya boj.
Nu, chto zhe ty grusten, priyatel ', teper' tvoya pravda s toboj.
Vrag navsegda ostaetsya vragom.
Ne deli s nim xleb, ne zovi ego v dom.
Dazhe esli poka vozdux mirom zapax.
On, xotya i spokojnyj, no vse-taki vrag.
Esli on, kak i ty, ne propil svoyu chest ',
Vrag ne mozhet byt 'byvshim, on budet i est'.
Bud 'zhe veren pricel, i ne drogni ruka.
Ty pogibnesh 'kogda pozhaleesh' vraga.