1. Вогонь-полум'я, Яр наш Батюшка, Світло-Сварожич!
Боже Огнекудрий, Пресвітлий, Премудрий, Прелепий, Преблагий,
Боже наш чесної!
Полум'я розгориться,
Краду Вспольє,
Полум'я вознеси До Богів Рідних,
До предків святих, до роду небесна,
До Ірія чесна! Гой єси Сва [87]. Слава!
2. Вже ти Сва єси, ти свято кради, Чисто Лоно, чесні Врата!
Ви відкрийте, ви отверзнітесь У Закрадень-Світло стежки ладнає,
Вогнем рядити, силою спрядіті,
Чистим - у чисто, Світлим - у світло! Гой єси Сва! Слава!
3. Вже ти Сва єси, ти свято кради,
Вогню-полум'ям светозаренье!
Дівьей Лодіей Вознесися ти,
З земі в Ірій-Світло піднято ти,
Білим світлом ти, яко морюшком,
Буйним вітром ти, яко пір'їнкою,
Запалає-встань, принесеш-возгрянь! Гой єси Сва! Слава!
4. Мати Желя, Богиня скорботи! Зійди Ти до нас Днес,
Сліз не шкодуй, дощами пролий,
Поплачь-поридати, спокій тілу дай,
Душу відпусти, в роду воскреси Ея в небесному, у Світі під тому! Гой-Ма!
5. Велесе по-за мрое ходяше,
Навіі по крім водяше,
Веліі луки охраняше,
У Іно ни Проводяшая,
Будь провідником для [ім'ярек покійного]!
Веди душу його по Калинову мосту
Так за річку ту Смородину,
Суди його справедливим судом
І не зрадь безвинно кощного Богу -
У Марину темряву кромішню,
А шлях у Світло Ірійський вкажи! Гой!
6. Гой ти Велесе,
Суддя Віщий, у Наві сущий!
Води душу покійного [ім'ярек] на Луги Твоя -
Під Світло Ірійський,
У рід небесний,
Бо жива Собь ея,
Коя від Рода несмертна Суть! Гой!
7. Зрите, родичі:
Вітри буйні - внуці Стрибожі майорять у небі!
Слава!
Тура Дівія над Землею летить,
Птахи Ірійський їй шлях указуют! Слава!
Зрят очі предків святих
Полум'я Сердець наших! Слава!
Дивиться рід небесний - Рідні Боги і предки наші -
Чесних нащадків своїх! Слава, слава, слава!
8. Роду Всебогу Всемогутнього всюдисущі - слава!
Роду небесного і предкам святим - слава!
Роду земного і всім родичам чесним,
За Прави живуть - слава!
Дідам і прадідам, щурам і Пращурам роду,
Старшим у роду нашому,
Під Світло Ірійський пішли - Світла пам'ять! Гой!
45. Плач про покійного (1)
Сама я знаю, сама я відаю,
Що у [ім'ярек покійного / -ів],
Брата рідного / сестри рідної,
Есте платтячка НЕ цветния,
5. А есте платтячка все Білої.
Він / вона збирається-споряджається
У Закрадень - у Світло Ірійський,
А прах його / її з Крада чесної
Так прийме в лоно своє
10. Мати Сиру-Земля Рідна!
46. Плач про покійного (2)
Але не годинка-то коротается,
До одного кінця звивається.
У мене в цю пору горюшечко,
Втратила я свій білий світ!
5. Як в хаті, в моїй светёлочке,
У кутку порожнім-пустёшенько,
Як в іншому - так холоднёшенько,
Вже як в третьому - сніжки білі,
Як в четвертому - піч нетоплена,
10. Піч нетоплена, холодна.
У мене в цю пору горюшечко,
Втратила я рідного [ім'ярек покійного]!
47. Плач дочки по померлому батьку (1)
Ой, схоже червоне Сонечко,
Так мій годувальник ти батюшко,
Так приходять нам расстаньюшкі -
Так швидкі та важкі;
5. Та з тобою-то, наш батюшко,
Більш вік не Видати
Так голоском НЕ услихаті!
Так мій годувальник, мій батюшко,
Так мені додому йти непочто,
10. Та мені вдома робити нічого,
Я з тугою знудьгувався,
Ох-ти, мені-то тошнёшенько!
Мій годувальник, мій батюшко,
Спорожнів наш високий терем,
15. Від вітрі-то він хитається,
Так Горюнов-то горює,
Так спорожніли наші горенки,
Так забуселі наші віконечка,
Так чисто все ізуплакалісь!
20. Мій годувальник, мій батюшко!
Так я ще поконаюся
Так клубарем покататися
Так у твоїх жвавих ноженек!
Та ти візьми-ко, мій батюшко,
25. Нас з собою у попутники!
Так що ж ти, батюшко,
Ти мовчиш, а я не,
Мені відповіді щось не даєш?
Ти на що ж розсердився,
30. Та на мене іспрогневался?
Як адже раніше до цього
Та ніколи цього не було!
48. Плач дочки по померлому батьку (2)
Мій рідний ти дядечку,
Не поспішай та не квап
Ти годувальниця батюшка!
Веди конячку тіхошенько
5. І сам іди-но мельчёшенько:
Приходять до нас расстаньюшкі
З годувальниця батюшкою!
Ти годувальник, ти батюшко,
Ти прости-прощай, батюшко,
10. З новим будинком-містом,
З селом-то славною,
Ти з полями-пріполькамі,
З лугами, з прігородкамі!
Засипати, следочікі,
15. Жовтими-то пісочком,
Сірими каменёчкамі;
Заростають, шлях-доріженька,
Ельнічком та березнічком,
Вже як дрібним осіннічком!
20. Їдемо ми, поспешаючі,
Близько ми подвигаемся
До співу упокойному,
До дзвону дзвоновому,
До святої кради дубової -
25. Чи не несуть жваві ніженьки!
Ми не Богам молитися -
З годувальниця расставатіся,
Класти годувальниця батюшка
У святу Могиленко!
49. Плач дівчини по покійному батюшці
Виходжу я, сіротіночка,
На широку на вуличку,
На проїжджу шлях-дороженьку.
Розпущу голос, як волосся,
5. Як по лісі та по темному,
Я по Полюшко широкому,
Я по морюшку глибокому,
За роздоллю піднебесному,
За болота за хиткі,
10. За ліси та за дрімучі,
За оградушку високу,
До тебе, та рідний батюшка,
Буду кликати так дозиватіся,
Буду плакати-доплакатіся!
50. Прічітлніе нареченої-сироти, когдл онл отдлёт "волю"
І ти лети-ТКО, воля вільна,
І ти лети-ТКО, самовільно,
І через три лани широкополі,
І через три луки зелёния,
5. Через тихо-мале озёришко
І на гуркіт-гору широку,
І на могилушка на похоронну.
І знайди-ТКО, воля вільна,
І волошки та самовільне,
Мого батька та тятеньку.
Ти сядь на праве на плеченько,
Може, він схопиться та сдогадается
І мій родітелёк та тятенька.
А як не схопиться, що не сдогадается,
І сідай на ліве на плеченько,
І може, схопиться та сдогадается,
І мене, дівчину, згадується.
І нехай не схопиться, що не сдогадается,
Сідай на завзяті сердечушко,
20. І може, схопиться та сдогадается
І мій родітелёк та тятенька,
І моє, дівчата, желаньіце:
І полетіла воля вільна,
І полетіла самовільно.
25. Чи не прокинувся та не пройняти
І мій родітелёк та тятенька,
І розсердився на мене, многопечальную,
І на голівоньку мою многокручінную.
Ще рідна батько-матінка,
30. І ти подивись-ТКО на мене, на красну дівчину,
Що я, дівчина, та прірастрёпана,
Що я, дівчина, та не пріубрана.
І відлітали мої Любушки улюблені,
Мої подруженьки та потаємні.
35. І ось пріотправіла я волю вільним,
Я волю самовільно,
І до батьків та тятенька.
Ще рідна батько-матінка,
Мені-ко, охті, мені-ко тошнёхонько
40. І прірасстаться тяжелёхонько
І з коханою червоною волошки,
Своїм дівочим покрасушкой!
51. Плач дівчини-нареченої на могилі батька (1) [88]
По чому пізнати,
Ти по весёлейку,
Що сирітська весілля?
Пиво не п'яно,
5. мед не солодок,
Скрипочка НЕ дзвінка.
Знати ж, у [ім'ярек],
Знати ж, у молодої
Чи не родний ж батька.
10. Ми кого наймемо,
Ми кого пошлемо
Так за рідним же батьком?
Ми наймемо-пошлемо
Соловеюшку
15. Та за рідним же батьком.
Соловеюшка
Чи не долётает.
Родний батюшка знає.
"Радий би я встати
20. До свого дитяти,
Не можу я піднятися:
гробової дошки
Стиснули ніжки,
Не можу я пройти.
25. Радий би поглянути
На своє дитя,
Не можу я проглянути:
жовті піски
засипали очі
30. Що светушка не бачу! "
52. Плач дівчини-нареченої на могилі батька (2)
З східної зі сторонушку
Піднімати та вітри буйні
З громами та зі гримучими,
З молонья зі пекучими.
5. Пала стріла Громова - молонья
На батюшкіних на могилушка.
Вже ти гой єси,
Громова стріла,
Паді ти, стріла, з піднебесся,
Розбий ти Мати Сиру-Землю!
10. Разван ти, Мати Сира-Земля,
Що на все на чотири сторони!
Отверзніся ти, гробової дошки,
Розкрийте, білі савани!
Розлучений, ручки білі,
15. Від завзятого від сердечушка!
Розтисніть ви, уста сахарния,
Подимісь, рідний мій батюшка!
Ти відкрий свої очі ясні,
Обернись перелітним соколом.
20. Ти збігай на море на синє,
Море синє, та Каспійське.
Ти обмий, рідний мій батюшка,
З білого особи всю-то ржавщіни.
Прилетіли б до мене, ти мій батюшка,
25. До своєму високому терему,
Сядь на Кутна на віконечко.
Ти послухай, рідний мій батюшка,
Горе гірке моїх пісеньок.