Тетяна ФРОЛОЧКІНА, головний спеціаліст відділу госепіднадеора і цільових програм.
Щорічно в Російській Федерації реєструється від 50 до 60 тисяч випадків внутрішньолікарняних інфекцій. У минулому році було зареєстровано 48,6 тисячі хворих.
Як і в попередні роки, в загальній структурі гнійно-септичні інфекції (ГСИ), що виникають в родопомічних закладах, займають перше місце і складають до 45% від загального числа зареєстрованих випадків внутрішньолікарняних інфекцій. Офіційної реєстрації підлягають ГСИ, що виникають серед новонароджених і породіль, до яких насамперед належать такі важкі інфекції бактеріальної природи, як бактеріальний менінгіт, сепсис, остеомієліт новонароджених, а також перитоніт, сепсис, ендометрит у породіль.
В умовах роботи родовспомогательного установи слід враховувати, що більшість збудників ВЛІ відносяться до умовно-патогенних мікроорганізмів, котрі виявляють свої властивості на тлі зниження неспецифічних захисних сил організму. На цьому тлі важливого значення набуває визначення груп ризику серед новонароджених і породіль.
Поширенню внутрішньолікарняних інфекцій сприяє різноманіття збудників (понад 300 видів), формування госпітальних штамів, що володіють високою стійкістю до несприятливих факторів навколишнього середовища, в тому числі до ультрафіолетового випромінювання, висушування, лікарською стійкістю.
До груп ризику серед породіль відносяться перш за все жінки з хронічними соматичними та інфекційними захворюваннями, хворобами сечостатевої системи, з обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом (інфекційні ускладнення при попередніх вагітностях, звичне невиношування і ін.), З кровотечею в післяпологовому періоді і т.д. Крім того, останнім часом почастішали випадки надходження в пологовий будинок жінок, які не зверталися ні разу в жіночу консультацію, тобто у яких відсутні дані акушерського анамнезу.
Аналіз захворюваності в родопомічних закладах свідчить про те, що причини виникнення групової захворюваності пов'язані перш за все з порушенням персоналом санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів, несвоєчасним переказом хворих новонароджених з ознаками інфекційного захворювання в стаціонари II етапу виходжування, відсутністю обстежень на сальмонельоз, особливо в неблагополучних по цієї інфекції територіях, жінок перед надходженням на пологи. Джерелом інфекції може служити і персонал, який працює з ознаками, наприклад, гострої респіраторної інфекції, що найчастіше виявляється тільки при проведенні епідеміологічного розслідування спалаху. Значно рідше в даний час констатуються факти порушення правил обробки і стерилізації інструментів.
Робота родопомічних установ в умовах відключення гарячого водопостачання, в період аварій на каналізаційних і водопровідних мережах неприпустима. Такі надзвичайні ситуації створюють умови для поширення інфекції як серед новонароджених і породіль, так і серед персоналу.
Профілактика ВЛІ неможлива без злагодженої роботи всіх підрозділів пологового будинку. Особливе місце в структурних підрозділах займає кімната збору і зберігання грудного молока, де від чіткої роботи персоналу залежить життя новонароджених. Інфікування грудного молока при неправильному режимі обробки, приготування молочних сумішей з порушенням технології може привести до розвитку важкої інфекції у дітей, тому що грудне молоко і суміші є сприятливим середовищем для розвитку мікроорганізмів, що відносяться до групи умовно-патогенних (стафілококи, ентеробактерії, клебсієли), і патогенних (шігілли, сальмонели, ротавіруси), які найчастіше виділяються від хворих, з предметів навколишнього середовища і від персоналу при виникненні групової захворюваності. Багато з цих мікроорганізмів набули властивості госпітальних штамів, тобто таких збудників, що набувають властивостей стійкості до безлічі антибіотиків і дезрозчином і прекрасно адаптувалися до виживання в умовах стаціонарів.
Це вимагає вдосконалення заходів з профілактики ВЛІ, що знайшло своє відображення в наказі МОЗ Росії №345 від 26.11.97 "Про вдосконалення заходів з профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах".
Положення Наказу орієнтують на впровадження в родопомічних закладах нових технологій, спрямованих перш за все на спільне перебування матері і дитини, раннє прикладання до грудей з вільним вигодовуванням, ранню (на 2-4-й день) виписку зі стаціонару, що дозволить максимально запобігти ризику зараження ВЛІ . В даний час ми можемо говорити, що ця робота знаходиться на початкових етапах впровадження. Крім того, особливу увагу в наказі приділяється питанню обробки рук персоналу. Здавалося, питання обробки рук висвітлюється практично в усіх документах, що відносяться до роботи лікувально-профілактичних установ будь-якого профілю. Але цей захід не втратила свій значимості і в даний час. Численні спостереження і дослідження свідчать про недостатню увагу з боку персоналу до цієї найважливішої процедурі. Миття рук після маніпуляцій, що ведуть до їх забруднення, обов'язково. Неухильне виконання цих нескладних правил значною мірою запобігає розвитку тих чи інших ускладнень у породіль і новонароджених.
В останні роки в більшості родопомічних установ країни через брак персоналу склалася практика поєднання обов'язків акушерки і санітарки. У цих умовах неприпустимо здійснювати миття палат та інших приміщень в годинник, призначені для проведення тих чи інших маніпуляцій, передбачених функціональними обов'язками акушерки.
Хотілося б підкреслити, що проблема внутрішньолікарняних інфекцій - це проблема, яка існує у всіх країнах світу. Не можна уявити стаціонар, навіть оснащений суперсучасною технікою, в якому б не виникали випадки внутрішньо лікарняного інфікування. Тому завдання як лікарів, так і середнього медичного персоналу полягає в такій організації процесу надання медичної допомоги, який дозволить звести до мінімуму розвиток ВЛІ. Особливо це стосується акушерських та дитячих стаціонарів, де знаходиться найбільш незахищений контингент.