Обсяги розробляється грунту вимірюють кубічними мет-рами щільного тіла. Для деяких процесів (ущільнення поверхні, планування і т.д.) обсяги можуть вимірюватися квадратні-ми метрами поверхні.
Підрахунок обсягів розробляється грунту зводиться до визна-лення обсягів різних геометричних фігур. При цьому до-пускається, що обсяг грунту обмежений площинами, окремі нерівності не впливають значно на точність розрахунку.
У промисловому і цивільному будівництві доводиться в основному розраховувати обсяги котлованів, траншей, виїмок і насипів при вертикальному плануванні майданчиків.
Обсяг котловану (рис. 1, а)
де Н - глибина котловану; а, b- довжини сторін котловану біля основи; а1, b1 - довжини сторін котловану поверху; т - коефіцієнт укосу.
Для визначення обсягу зворотної засипки пазух котловану, коли обсяг його відомий, потрібно з обсягу котловану відняти обсяг підземної частини споруди (рис. 1, б):
де a`, b` - розміри будівлі в плані.
При розрахунку обсягів траншей і інших лінійно протяжних споруд їх поздовжні профілі ділять на ділянки між точ-ками перелому. Для кожного такого ділянки обсяг траншеї обчислюють-ють окремо, після чого їх підсумовують. Так, обсяг траншеї на ділянці між пунктами 1 і 2 (рис. 1, в) обчислюють за формулами:
де F1, F2- площі поперечного перерізу в відповідних пунктах поздовжнього профілю; Fср- площа поперечного перерізу-ня на середині відстані між пунктами 1 і 2.
Мал. 1. Схеми визначення обсягів земляних робіт:
а, в - геометричні схеми визначення обсягу: відповідно котловану і траншеї; б - розріз котловану; г - план майданчика з укосами (з лінією нульових робіт і схематичним поданням геометричних фігур для визначення обсягів розробляється грунту); З - спорудження; Про - зворотна засипка
Для отримання обсягів планувальних робіт всю площу на плані з горизонталями ділків на елементарні ділянки, (атом сум-міруют обсяги робіт по ним. В якості елементарних ділянок
Зазвичай застосовують квадрати (рідше прямокутники і трикутники) зі стороною 10 ... 100 м. Чим спокійніше рельєф місцевості, тим більше сторона квадрата.
У вершинах квадратів прийомами, відомими з курсу геод-зії, підраховують робочі позначки Hi (різниця між проект-ними відмітками - відмітками планування hп і відмітками місць-ності - відмітками поверхні землі hм). Робочі позначки зі знаком плюс «+» вказують на необхідність влаштування насипу, позначки зі знаком мінус «-» - виїмки (рис. 1, г).
Між двома вершинами з робочими відмітками різного знака завжди знаходять таку точку, в якій робоча відмітка дорівнює 0, в цій точці не потрібно ніяких земляних робіт. Відстань від цієї точки до вершин, що мають відповідні робочі від-мітки H3 і H4 (або H8 і H9), знаходять за правилом пропорційності сторін подібних трикутників:
де Хl- відстань нульової точки від вершини, що має Познач-ку H3; а - сторона квадрата між вершинами з робочими Познач-ками H3 і H4; H3. H4 - абсолютні величини параметрів.
Поєднуючи нульові точки, отримують лінію нульових робіт, від-ділячи зону планувальної виїмки від зони планувальної насипу (лінія 0 - 0 на рис. 1, г). Обсяги виїмок або насипів, укладені в окремих квадратах або в їх частинах, розраховуються-ють за формулами, наведеними в табл. 1.
Розрахункові формули для визначення обсягів робіт при вертикальному плануванні