Витрати казенного установи та джерела їх фінансування - фінансове право - павлів п

13.3. Витрати казенного установи та джерела їх фінансування

Кошторисно-бюджетне фінансування - це порядок виділення коштів з бюджетів та державних позабюджетних фондів бюджетним установам на основі їх кошторисів. Порядок здійснення кошторисно-бюджетного фінансування залежить від напрямку витрат суб'єктів фінансування.

Кошторисно-бюджетне фінансування поширюється на широке коло об'єктів. В основному на кошторисно-бюджетному фінансуванні перебувають державні та муніципальні установи невиробничої сфери.

Казенне установа - державне (муніципальне) установа, яка здійснює надання державних (муніципальних) послуг, виконання робіт і (або) виконання державних (муніципальних) функцій з метою забезпечення реалізації передбачених законодавством України повноважень органів державної влади (державних органів) або органів місцевого самоврядування, фінансове забезпечення діяльності якого здійснюється за рахунок коштів відповідного бюджету на підставі бюджетного кошторису (ст. 6 БК РФ). Серед казенних установ - школи, поліклініки, лікарні, дитячі садки та ін.

Відповідно до ст. 70 БК України казенні установи витрачають бюджетні кошти:

P на оплату поставок товарів, виконання робіт, надання послуг для державних (муніципальних) потреб;

P на сплату податків, зборів та інших обов'язкових платежів в бюджетну систему РФ;

P на відшкодування шкоди, заподіяної казенним установою при здійсненні його діяльності.

Витрачання бюджетних коштів казенними установами на інші цілі не допускається. Оплата за договорами, виконання яких здійснюється за рахунок федерального бюджету, проводиться в межах затверджених їм лімітів бюджетних зобов'язань.

Фінансування казенних установ з усіх видів бюджетів здійснюється на основі кошторисів витрат казенних установ, тобто плану витрат казенного установи, який складається їм самим і затверджується вищим органом (ст. 221 БК РФ).

Виходячи з того, що кошторис - це фінансово-плановий акт, який є різновидом фінансово-правового акта, вона має юридичне значення. Юридичне значення кошторису полягає в тому, що вона визначає права і обов'язки керівника казенного установи щодо цільового використання коштів, виділених з відповідного бюджету, а також обов'язки фінансових органів з контролю за цільовим використанням бюджетних коштів. Складання і виконання кошторисів установ, які перебувають на тому чи іншому бюджеті, - складова частина бюджетного процесу, яка іменується кошторисних процесом.

Всі кошторису підрозділяються по колу охоплених ними установ та заходів на індивідуальні, зведені і кошторису централізованих заходів.

Індивідуальна кошторис складається кожним казенним установою і містить тільки його витрати.

Індивідуальні кошториси об'єднуються в зведені. Цю роботу здійснюють федеральні міністерства, відомства щодо підвідомчих казенних установ, а також виконавчі органи влади суб'єктів України і місцевого самоврядування щодо відповідних казенних установ. Зведені кошториси включають два види кошторисів: індивідуальні кошториси казенних установ і кошторису витрат на централізовані заходи.

Кошторис витрат на централізовані заходи складається міністерствами, відомствами, виконавчими органами влади суб'єктів України і місцевого самоврядування для витрат на централізовані заходи. Наприклад, проведення обласних семінарів вчителів, конференції і т.д.

Складання індивідуальної кошторису казенним установою збігається за часом з періодом складання проекту бюджету. Воно здійснюється на основі контрольних цифр, які повідомляються казенному установі вищестоящою організацією. Контрольні цифри містять інформацію про ліміт бюджетних асигнувань, який передбачено виділити казенному установі після затвердження бюджету. Ці контрольні цифри вищестояща організація доводить до кожного підвідомчого їй казенного установи, виходячи із загальної контрольної цифри, отриманої від фінансового органу, що становить проект бюджету.

Кошториси встановлюють обсяг, цільове спрямування з поквартальним розподілом коштів, що виділяються установам з бюджету відповідного рівня і інших джерел для виконання поставлених перед ними завдань.

Норми витрат - єдині вимірювачі витрат за однорідними установам. Існують різні норми витрат.

Норми витрат, що враховуються при складанні кошторисів, можуть бути матеріальними і грошовими. Матеріальні норми визначають обсяг матеріальних (натуральних) коштів на одиницю виміру витрат (наприклад, кількість продуктів харчування на одного засудженого в місцях позбавлення волі). Грошові норми є вартісним вираженням матеріальних (натуральних) норм витрат.

Кошторис витрат бюджетної установи складається і підписується керівником і головним бухгалтером установи. Потім вона направляється у вищестоящу організацію, де включається складовою частиною до зведеного кошторису по міністерству, відомству і т.д. Зведені кошториси враховуються при складанні видаткової частини відповідного проекту бюджету. Після затвердження бюджетів (федерального, бюджетів суб'єктів України і муніципальних утворень) кошторису казенних установ затверджуються головними розпорядниками бюджетних коштів, тобто вищестоящою організацією.

Щомісяця, а також після закінчення року казенні установи складають звіт про виконання кошторису, який направляється у вищестоящу організацію і територіальний орган Федерального казначейства (в разі, якщо установа фінансується з федерального бюджету). Порядок складання таких звітів щорічно визначається наказом МінфінаУкаіни про затвердження правил складання бухгалтерських звітів організаціями, що перебувають на бюджеті, за відповідний рік.

Установи, що використовують кошти в порядку сметнобюджетного фінансування, можуть мати джерела доходів крім бюджету.

БК України в ст. 41 до неподаткових доходів бюджетів відносить:

P доходи від використання майна, що перебуває у державній або муніципальній власності, після сплати податків і зборів, передбачених законодавством про податки і збори, за винятком майна автономних установ, а також майна державних і муніципальних унітарних підприємств, в тому числі казенних;

P доходи від продажу майна (крім акцій та інших форм участі в капіталі, державних запасів дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння), що перебуває у державній або муніципальній власності, після сплати податків і зборів, передбачених законодавством про податки і збори, за винятком майна автономних установ, а також майна державних і муніципальних унітарних підприємств, в тому числі казенних;

P доходи від платних послуг, що надаються казенними установами, після сплати податків і зборів, передбачених законодавством про податки і збори;

P кошти, отримані в результаті застосування заходів цивільно-правової, адміністративної та кримінальної відповідальності, в тому числі штрафи, конфіскації, компенсації, а також кошти, отримані на відшкодування шкоди, заподіяної Укаїни, суб'єктам РФ, муніципальних утворень, і інші суми примусового вилучення;

P кошти самооподаткування громадян;

P інші неподаткові доходи.

Субсидії та бюджетні кредити казенним установам не надаються.

Казенне установа не має права отримувати кредити (позики).

Казенне установа самостійно виступає в суді в якості відповідача за своїми грошовими зобов'язаннями.

Казенне установа забезпечує виконання своїх грошових зобов'язань, зазначених у виконавчому документі, в межах доведених йому лімітів бюджетних зобов'язань.