Виробнича пил є одним з широко поширених небла-гопріятних факторів, що роблять негативний вплив на здоров'я працюючих. Цілий ряд технологічних процесів супроводжується утворенням мелкораздробленного частинок твердої речовини (пил), які потрапляють е повітря про-виробничих приміщень і більш-менш тривалий час знаходяться в ньому в підвішеному стані.
За останні роки з'явилися великі установи мас-сового обслуговування населення (супер- і гіпермаркети, кому-Бінат сервісного обслуговування, косметичні салони, виставкові комплекси, зали для обслуговування клієнтів фінансових підприємств), в яких рух великих людських і товарних потоків створює підвищену утримуючи-ня пилу в приміщеннях.
Виробничої пилом називають зважені в повітрі-хе, повільно осідають тверді частинки розмірами від декількох десятків до часток мікрона. Багато видів вироби вальних пилу являють собою аерозоль.
За розміром частинок (дисперсності) розрізняють видиму пил розміром більше 10 мкм, мікроскопічну - від 0,25 до 10 мкм, ул'трамікроскопіческую - менше 0,25 мкм.
Відповідно до загальноприйнятої класифікації всі види вироб-вальних пилу поділяються на органічні, неорг-нические і змішані. Перші, в свою чергу, діляться на пил природного (деревна, бавовняна, лляна, шер-стягніть і ін.) І штучного (пил пластмас, гуми, смол і ін.) Походження, а другі - - на металеву (ж-корисної, цинкова, алюмінієва і ін.) і мінеральну (квар-цевая, цементна, азбестова і ін.) пил. До змішаних ві-дам пилу відносять кам'яновугільну пил, що містить годину-тіци вугілля, кварцу і силікатів, а також пилу, що утворюють-ся в хімічних та інших виробництвах. Специфіка якісного складу пилу зумовлює можливість і характер її дії на організм людини. Певне значення мають форма і консистенція пило-вих часток, які в значній мірі залежать від приро-ди вихідного матеріалу.
Так, довгі і м'які пилові частинки легко обложена-ються на слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів і можуть стати причиною хронічних трахеїти і бронхітів. Ступінь шкідливого впливу пилу залежить також від її ра-створімості в тканинних рідинах організму. Велика ра-створімость токсичного пилу підсилює і прискорює її шкода-ве вплив.
Вплив пилу на організм. Несприятливий впливів-ствие пилу на організм може бути причиною виникнення захворювань. Зазвичай розрізняють специфічні (пневмоко-ніози, алергічні хвороби) і неспецифічні (Хроні-етичні захворювання органів дихання, захворювання очей і шкіри) пилові поразки.
Серед специфічних професійних пилових забо-вань велике місце займають пневмоконіози - хвороби легенів, в основі яких лежить розвиток склеротичних і пов'язаних з ними інших змін, обумовлених відкладів-ням різного роду пилу і подальшим її взаємодій-наслідком з легеневою тканиною.
Серед різних пневмокониозов найбільшу небезпеку становить силікоз, пов'язаний з тривалим вдиханням пилу, що містить вільний двоокис кремнію (SiO2). Сі-лікоз - це повільно протікає хронічний процес, який, як правило, розвивається тільки в осіб, виконроб-тавшіх кілька років в умовах значного забруднення повітря кремнієвої пилом. Однак в окремих випадках мож-ли більш швидке виникнення і перебіг цього забо-левания, коли за порівняно короткий термін (2-4 роки) про-процес досягає кінцевої, термінальної, стадії.
Виробнича пил може мати шкідливий впливав-ня і на верхні дихальні шляхи. Встановлено, що в результаті багаторічної роботи в умовах значного запилення повітря відбувається поступове стоншування слизу-стій оболонки носа і задньої стінки глотки. При дуже високо-ких концентраціях пилу відзначається виражена атрофія носових раковин, особливо нижніх, а також сухість і атрофія слизової оболонки верхніх дихальних шляхів.
Розвитку цих явищ сприяють гігроскопічність пилу і висока температура повітря в приміщеннях. Атро-фія слизової оболонки значно порушує захисні (бар'єрні) функції верхніх дихальних шляхів, що, в свою чергу, сприяє глибокому проникненню пилу, т. Е. Поразці бронхів і легенів.
Виробнича пил може проникати в шкіру і в від-верстия сальних і потових залоз. У деяких випадках мо-же розвинутися запальний процес. Не виключена мож-ливість виникнення виразкових дерматитів і екзем при впливі на шкіру пилу хромощелочних солей, миш'яку, міді, вапна, соди та інших хімічних речовин.
Дія пилу на очі викликає виникнення кон'-юнктівітов. Відзначається анестезуючу дію металеві-чеський і тютюнового пилу на рогову оболонку ока. Установ-лено, що професійна анестезія у токарів зростає зі стажем.
Зниження чутливості рогівки обумовлює пізню обертаність робочих з приводу попадання в око дрібних осколків металу та інших сторонніх предметів. У токарів з великим стажем іноді виявляють множинні крейда-кі помутніння рогівки через травматизм пиловими годину-тіцамі.
Заходи профілактики пилових захворювань. Ефективна від-тивная профілактика професійних пилових хвороб передбачає гігієнічненормування, технологічні заходи, санітарно-гігієнічні заходи, інді-виділеного засоби захисту і лікувально-профілактичні заходи. Гігієнічненормування. Основою проведення ме-роприятий по боротьбі з виробничим пилом є гігієнічне нормування. Дотримання встановлених ГОСТом гранично допустимих концентрацій (ГДК) - ос-новное вимога при проведенні попереджувального і поточного санітарного нагляду.
Систематичний контроль за станом рівня запи-лінощів здійснюють лабораторії центрів санепіднагляду, заводські санітарно-хімічні лабораторії. На адміні-ністрації підприємств покладено відповідальність за під-тримання умов, що перешкоджають перевищення ГДК пилу в повітряному середовищі.
При розробці оздоровчих заходів основні гігієнічні вимоги повинні пред'являтися до техноло-гическим процесів та обладнання, вентиляції, будівельник-но-планувальних рішень, раціонального медичного обслуговування працюючих, використання коштів індиві-дуальної захисту.
Методи і засоби захисту від пилу: впровадження безперервних технологій з закритим цик-лом (використання закритих конвеєрів, трубопроводів, кожухів); автоматизація та дистанційне керування техноло-ня процесами (особливо при вантажно-розвантажувальних і фасувальних операціях); заміна порошкоподібних продуктів брикетами, паста-ми, суспензиями, розчинами; змочування порошкоподібних продуктів при транспор-вання (душеваніе); перехід з твердого палива на газоподібне або елект-роподогрев; застосування загальної та місцевої витяжної вентиляції приміщень і робочих місць; застосування індивідуальних засобів захисту (окулярів, протигазів, респіраторів, спецодягу, взуття, мазей).
В системі оздоровчих заходів важливий медичний контроль за станом здоров'я працюючих. Відповідно до дей-ствующими правилами обов'язковим є проведення попередніх (при вступі на роботу) і періодічес-ких медичних оглядів.
Основне завдання періодичних оглядів - своевремен-ве виявлення ранніх стадій захворювання і предупрежде-ня розвитку пневмоконіозу, визначення професійної придатності і проведення ефективних лікувально-профілактичних ме-роприятий.
Серед профілактичних заходів, спрямованих на підвищення реактивності організму і опірності пи-лівим поразок легких, найбільшу ефективність забезпе-печивают УФ-опромінення, яке гальмує склеротичні про-процеси; лужні інгаляції, що сприяють санації вер-хніх дихальних шляхів; дихальна гімнастика, улучша-ющая функцію зовнішнього дихання; дієта з додаванням метіоніну і вітамінів.