1. Виявити у дітей рівень сприйняття художньої ілюстрації.
2. Визначити рівень оволодіння дітьми образотворчою діяльністю.
Констатуючий експеримент складався з двох етапів.
Перший етап експерименту включав в себе діагностику виявлення рівня художнього сприйняття ілюстрацій дітьми середнього дошкільного віку.
Основні показники художнього сприйняття книжкової ілюстрації дітьми середнього дошкільного віку-такі.
o Стійкий інтерес, захопленість, бажання уважно розглядати ілюстрації. Емоційний відгук на художній образ, співпереживання герою, асоціація його почуттів з власними.
o Правильне співвідношення ілюстрації з текстом і жанром даного літературного твору. Розуміння єдності змісту і засобів художньої виразності книжкової графіки: малюнка, передає характер образу (за допомогою ліній, штрихів, передається образ предмета, тварини, людини, пози, руху, жесту, міміки); колориту - колірної узгодженості як засобу передачі настрою героїв, сезону або часу доби, підкреслення головного; виділення головного в композиції. Розуміння особливостей використаних художником засобів виразності в залежності від жанру і стилю літературного твору. Бачення індивідуальної творчої манери зображення.
o Уявлення про книжковій графіці, її особливості (зв'язок з текстом), знання засобів художньої виразності, імен 2-3 художників - ілюстраторів і творів, які вони ілюстрували.
Діагностика проводилася в довірчій, природною для дітей обстановці. Діти були розділені на підгрупи.
Методика проведення діагностики.
Експериментатор Новомосковскл дітям казку «Колобок» з показом ілюстрацій Ю.Васнецова і Е.Рачева (Додаток 2).
Після закінчення читання, дітям пропонувалося уважно розглянути ілюстрації, порівняти їх.
Педагог задає питання:
Хто намалював ці ілюстрації?
Якби не було цих картинок, казка була б такою ж цікавою?
Що зображено на цих ілюстраціях? Хто зображений головним?
Які характери у персонажів ілюстрацій?
Як зображені персонажі у художників? Однаково чи ні?
Яка пора року на ілюстраціях? Як ви визначили?
Критерії сприйняття дітьми книжкової ілюстрації:
Розуміння змісту ілюстрацій, відповідно до тексту даного літературного твору:
Розуміє - 3 бали;
Розуміти не повністю-2 бали;
Чи не понімает- 1 бал.
Усвідомлення значення різних виразних засобів ілюстрації (пози, жесту, міміки, кольору):
Чи усвідомлює всі - 3 бали;
Чи усвідомлює деякі-2 бали;
Чи не усвідомлює - 1 бал.
Емоційне ставлення до вираженого в ілюстрації змісту:
Яскраво виражене емоційне ставлення -3 бали;
Виражено незначітельно- 2 бали;
Чи не виражено взагалі - 1 бал.
Розуміння виразних засобів в ілюстрації, що дають зрозуміти переживання персонажів:
Розуміє все кошти - 3 бали;
Розуміє в основному - 2 бали;
Не розуміє - 1 бал.
Відповідно до цих критеріїв були встановлені три рівня сприйняття дітьми книжкової ілюстрації.
III - Високий рівень (9-12 балів) - дитина відчуває стійкий інтерес, захоплено з бажанням розглядає ілюстрації. Емоційно відгукується на художній образ, співпереживає героям. Правильно співвідносить ілюстрації з текстом даного літературного твору. Розуміє єдність змісту і засобів художньої виразності. Має уявлення про книжкову графіку, її особливості. Чи усвідомлює всі знайомі їм засоби виразності (поза, жест, міміка, колір). Розуміє емоційний стан героїв, характер персонажів. Перераховує всі об'єкти і виділяє головний. Є уявлення про ілюстрації та її значення в книзі.
На підставі цих рівнів ми склали таблицю (Додаток 3), в якій відобразили результати 1-го етапу констатуючого експерименту.
Таким чином, ми бачимо, що за результатами I- го етапу експерименту, що констатує дітей з високим рівнем сприйняття книжкової ілюстрації немає, на середньому рівні знаходяться 14 чоловік і 2 дитини мають низький рівень. Більш наочно це можна побачити на рис 1.
Рис 1. Результати діагностики I- го етапу констатуючого експерименту в процентному співвідношенні.
Більшість дітей мають уявлення про книжкові ілюстрації, про призначення ілюстрацій в книзі. Але не всі діти змогли відповісти на питання «Хто намалював ці ілюстрації?». Так, наприклад, при відповіді на це питання Ільдар М. відповів, що «картинки намалювали якісь дорослі», а Олена Ф. пояснила, що ці картинки намалювала їх вихователь.
13 осіб дітей (81,2%) не зовсім правильно могли розповісти про персонажах, намальованих на ілюстраціях. Діти перераховували такі об'єкти, як дерева, квіти, пеньок, сонце, небо, не помічаючи головного в цих картинах.
Діти не звернули увагу на казковість, незвичайність персонажів казки. З усіх використаних засобів виразності діти відзначали лише дії персонажа (біжить, сидить, стоїть, котиться). Жест, поза, міміка найчастіше залишалися непоміченими. Діти називали їх в тому випадку, якщо вони були яскраво подані. 7 дітей (43,7%) своє емоційне ставлення до вираженого в ілюстрації змісту висловили незначно. Так Олена Ф. яскраво проявила своє емоційне ставлення до ілюстрації, де колобок сидів на носі у лисиці. Особливо дівчинці сподобався наряд лисиці, «вона, як бариня». 9 дітей (56,2%) при розгляданні ілюстрацій не виявляли ніякого емоційного відгуку по відношенню до тієї чи іншої ілюстрації.
II-ий етап експерименту включив в себе наступне завдання.
Дане задні проводиться з підгрупою дітей.
Матеріал. Фарба, гуаш, аркуш паперу з намальованим на ньому силуетом із зображенням лебедя, на кожну дитину.
Експериментатор Новомосковскет потешку «Лебедушка».
Педагог показує дітям ілюстрацію Ю.А.Васнецова до цієї потешке (Додаток 4).
Звертається до дітей:
- Якого лебедя намалював художник? (Важливого, білого, красивого).
- А як лебідка голівоньку несе? (Вище берега, гордо).
Педагог пропонує дітям розглянути, як намальована лебедушка. Які у неї крильця. Як лебедушка водичку на квіти струшує.
- Як ви думаєте який час року зображено на картині?
- Чому ви думаєте, що на картині зображений теплий день?
Дітям пояснюється, що художник намалював красиві квіти, тому, що їх поливає лебедушка.
Потім педагог роздає дітям аркуш паперу з намальованим на ньому силуетом лебедя (Додаток 5) і пропонує намалювати свою картинку до потешке.
Аналіз діяльності дітей показав наступне, що не всякі події описані в потешке сприяють виникненню задуму, а тільки ті, що зацікавили дітей, викликали подив, вразили їх уяву.
У процесі малювання у деяких дітей (Галя Р. Саша К. Паша Б. Таня К. Інга Б) задум ні спирався на вихідні, досить виразні чуттєві образи. Діти задумували щось намалювати, але уявлення їх про задуманих предметах нечіткі. Маючи чітке уявлення про предмет, явище, діти не знали які образотворчі дії треба зробити, щоб зобразити в малюнку те, що задумали, а це є необхідною умовою втілення задуму.
Наприклад, Юля Р. на питання вихователя, що вона буде малювати, відповіла: «Сонечко». Дівчинка малювала енергійно, концентричними лініями, які не замикаючи їх в коло, крупно посередині листа, загороджуючи своїм зображенням силует лебедя. Це говорить про те, що дівчинка не володіє композицією. Лінії були переривчастими, з сильним натиском. Сонечко дівчинка ракрасіла жовтим кольором, силу натиску при розфарбовуванні нерегульованим.
Венера С. не вміючи добре малювати круглу форму, в середині квіток поставила плямочка, а від нього на всі боки провела тремтячі, слабо помітні лінії. Дівчинка прикрасила квіти великими розмашистими рухами, що виходять за межі контуру.
Борис З. зафарбував половину листа синьою фарбою, тим самим він зобразив річку, по якій пливе лебедушка. На пропозицію вихователя намалювати хвилясті лінії, які будуть зображувати хвилі, хлопчик не відреагував і продовжував розфарбовувати далі свою роботу. Більше він нічого не зміг намалювати.
Виходячи з характеру даного завдання, ми виробили критерії та показники оцінки рівня оволодіння дитиною образотворчої діяльністю.
Критерії та показники оцінки рівня оволодіння образотворчою діяльністю
1. Передача форми:
Форма передана точно-3 бали;
Є незначні спотворення-2 бали;
Форма не вдалася-1 бал.
2. Будова предмета:
Частини розташовані вірно-3 бали;
Є незначні спотворення-2 бали;
Частини предмета розташовані невірно-1 бал.
3. Передача пропорції предмета в зображенні:
Пропорції предмета дотримувалися-3 бали;
Є незначні спотворення-2 бали;
Пропорції предмета передані невірно-1 бал.
А) розташування зображень на аркуші:
По всьому лісту- 3 бали;
За смузі листа-2 бали;
Чи не продумано, носить випадковий характер - 1 бал.
Б) відношення за величиною різних зображень, що складають картину:
Дотримується пропорційність в зображенні різних предметів-3 бали;
Є незначні іскаженія- 2 бали;
Пропорційність різних предметів передана неверно- 1 бал.
Передано реальний колір предметів-3 бали;
Є відступу від реальної окраскі- 2 бали;
Колір переданий неверно- 1 бал.
За розробленими критеріями і показниками ми склали зведену таблицю (Додаток 6).
Найвище число балів, яке міг отримати дитина - 18 балів. На основі набраної суми ми Продиференціювали дітей за рівнем оволодіння образотворчою діяльністю. Для цього ми склали рангові ряд (Додаток 7).
Рангові ряд ми умовно розділили на три групи. Кожну з цих груп віднесли до вищої, середньої, низької рівнями (по числу набраних балів).
Так ми визначили, що:
до вищого рівня будуть ставитися діти набрали від 13 до 18 балів;
до середнього рівня - 7-12 балів;
до низького - діти, які набрали менше 7 балів.
Рівень оволодіння дітьми образотворчих навичок можна побачити на малюнку 2.
Рис.2 Кількість дітей за рівнями оволодіння образотворчими навичками.
Ми бачимо, що дітей з високим рівнем оволодіння образотворчими навичками немає, на середньому рівні знаходяться 14 чоловік (87,5%), з низьким рівнем 2 дитини або 12,5%.
За підсумками виконаних завдань ми склали зведену таблицю для визначення середнього рівня розвитку образотворчих знань, навичок і умінь дитини (Додаток 8).
На підставі результатів проведеного експерименту, що констатує з 16 дітей ми виділили дві групи дітей, що становлять експериментальну і контрольну групи. Дітей ми розподілили так, щоб в кожній було приблизно однакову кількість дітей по підлозі і рівнями розвитку.
У нас вийшли наступні групи (таблиця 1 і 2).
Таблиця 2. Список дітей контрольної групи.
Таким чином, ми визначили подальші перспективи щодо розвитку у дітей сюжетних композицій. Яка Формує етап дослідження проводився з експериментальною групою дітей.
Інформація про роботу «Розвиток сюжетних композицій у малюнках дітей середнього дошкільного віку в процесі ознайомлення з творчістю Ю.А. Васнецова »
Розділ: Педагогіка
Кількість знаків з пробілами: 94144
Кількість таблиць: 3
Кількість зображень: 9
Схожі роботи
методи ознайомлення дітей з творчістю художників-ілюстраторів. Об'єкт дослідження: процес ознайомлення дітей з дошкільного віку з творами художників-ілюстраторів. Предмет дослідження: форми роботи з ознайомлення дітей з творчістю художників-ілюстраторів, як засіб розвитку сюжетних композицій. В основу дослідження покладена гіпотеза, згідно з якою творчий процес.
внаслідок об'єктивних причин (хвороба дітей) в експерименті брало участь 5 дітей, які виявляли особливий інтерес до занять образотворчої діяльністю. Дослідно - експериментальну роботу з розвитку декоративного творчості дітей старшого дошкільного віку засобами декоративної композиції ми будували в три етапи: 1 - констатуючий експеримент; 2 - формуючий експеримент; 3 - підсумковий.