Техніка виливки куль зі свинцю
Негайно по расплавкі свинцю ізгаріна зверху набирає вигляду синюватої пліви або шкірки; з підвищенням температури ме-Таллах товщина цієї пліви збільшується; вона спочатку приймається-ет червоно-фіолетового відтінку, який потім переходить по-статечно в помаранчевий і, нарешті, в жовтувато-блискучий.
Чим сильніше розплавлений свинець нагрівається, тим він справи-ється рідині: свинець, тільки що розплавлений, буває густий, праця-но ллється і скоро твердне при охолодженні.
Чим більше свинець нагрітий, тим глаже виливаються кулі снаря пані, але тим більше отримують внутрішніх недоліків, які перебувають в свищах, полонених і раковинах. З свинцю, мало нагрітого, кулі виходять неповного обсягу. Але зі свинцю, нагрітого помірно, кулі відливаються повного обсягу і, хоча мають поверхню не зовсім гладку, але відрізняються гарним внутрішнім якістю і рідко містять раковини і інші недоліки.
Коли свинець зовсім розплавиться, необхідно сподоби-віриться, чи має він ту температуру, яка необхідна для хорошої виливки.
Про ступінь спека свинцевою лазні можна судити по виду її по-поверхні, коли трохи відгрібали верхній шар вугілля, кото-рим свинець прикривається для запобігання від ізгаріни або окису (вугілля вживається деревне, грубо подрібнений). Якщо ця поверхня покрита тонкою плівкою синюватого отли-ва, то метал ще не досяг необхідної температури; райдужний, червоно-фіолетовий колір виявляє достатній нагрів; а темно-оранжевий або жовтувато-блискучий відлив служить при-знаком вже сильно розігрітого металу. Тільки постійний на-вик може давати безпомилкове визначення, тому, для біль-ший впевненості в хорошій якості, відливають спершу неяк-до куль на пробу, і якщо, при строгому огляді, вони виявляться повного обсягу, з трохи свилеватой поверхнею, але з блес -тящім, щільним складанням всередині, без ознак полон, чер-новин або раковин, то їх визнають доброякісними і про-довжують виливок безупинно. Кулі з абсолютно гладкою поверхнею, але з ознаками чорновини або раковин всередині, виявляють занадто перегрітий метал; а кулі в обсязі не-повні і з дуже шаруватої поверхнею показують, що сві-нець ще не досить нагрітий.
У першому випадку треба охолодити метал додаванням в нього кус-ка холодного свинцю або зниженням нагріву; в останньому - про-должать нагрівання до потрібної температури.
Коли кількість розплавляється свинцю незначно, то для плавки вживається залізний ківш або ополоник.
Коли розплавлений свинець досяг необхідної температури, приступають до лиття.
Для цього складають разом обидві половинки форми, вставля-ють стрижень (де такий є) і стискають форму так щільно, щоб між її половинками не було просвіту; в іншому випадку виходять кулі збільшеного обсягу і з так називає-мимі протікаючи. Потім відгрібають трохи вугілля і наливають свинець в гніздо форми до тих пір, поки свинець трохи зрівняється з поверхнею самої форми.
Коли свинець затвердіє, що помітно на літники, то виймаючи-ють кулю, попередньо відрізавши литник від кулі.
Наливання свинцю в форми повинно проводитися плавно, без затримок, так, щоб струмінь вливалася рівномірно і при тому не дуже швидко, але і без уповільнення. При занадто сь-
ром лиття повітря не встигає вийти з форми, а при литті мед-ленном свинець застигає шарами і зв'язок металу в кулях нару-щує.
Кулі відливаються тим зручніше, ніж більш розігріта форма. Для нагрівання форми її не слід класти у вогонь, а попередньо відлити в ній кілька куль, які потім пустити в переплав-ку.
Відлиті кулі треба класти дбайливо, а не кидати, щоб не пошкодити їх поверхні.
Збирання і розбирання форми слід проводити з осто-рожностью; інакше форма, і особливо нижній край стрижня (де такий є) можуть бути пошкоджені і в ско-ром часу прийти в непридатність.
Форму і стрижень можна чистити ні піском, ні наждаком, ні цеглою. Після відливання куль, форму і все її частини тща-кові витирають чистою ганчіркою, а потім залізні і сталеві частини змащують маслом для запобігання від іржі.
При збиранні форми треба стежити, щоб між її поло-Вінкі не могли потрапити частинки свинцю, оскільки обидві поло-винки НЕ будуть щільно прилягати одна до одної; щоб стрижень, після стиснення притиском, щільно сидів в циліндричному кана-ле і, нарешті, щоб обріз був на своєму місці.
У міру того як деревне вугілля згоряє, на свинець необ-обхідно насипати свіжий шар.
Вода і сніг, які випадково потрапили в ополоник або в котел на поверхню розплавленого свинцю, виробляють явище, по-добное вибуху, причому частина свинцю викидається з половні-ка або котла і може обпалити займається литтям.
Тому необхідно спостерігати, щоб на поверхні кус-ков свинцю, що опускаються в котел, зовсім не було вологи.
Якщо при знятті куль зі стрижнів обірвуться хвостики від сер-дечніков, то їх вибивають зі стрижнів залізним прутиком або опускають стержень в розплавлений свинець, де і тримають до тих пір, поки хвостики не розплавиться.
1.8.12.2. Виливок кулі «Диаболо»
Виготовлення форми для відливання куль - справа нескладна і може бути виконано на токарному верстаті. В першу чергу (рис. 36) виготовляють деталь 3 (2 штуки), особливу увагу уде-
Мал. 36: пулелейку для кулі "Диаболо" (Розміри дані для кулі 12-го калібру)
ляя обробці внутрішніх поверхонь. Вони повинні бути від-шліфовані до дзеркальної чистоти. Після завершення робіт по деталях 3, роблять деталі 1 і 5. Внутрішній розмір деталей 1 і 5 повинен забезпечити вставку деталей 3 без особливих зусиль, в той же час забезпечуючи щільне з'єднання половинок. Деталь 2 після виготовлення впрессовивается в деталь 1 з невеликим на-тягом, а деталь 4 впрессовивается в деталь 5. Для полегшення зняття відлитою кулі верхній стрижень деталі 4 можна зробити з невеликою конусностью (не більше 0.2 мм). Отвір для затока-ки в деталі 1 можна раззенковать, що полегшить заливку розплав-ленного свинцю.
Мисливці, які хочуть виготовити пулелейку для кулі «Ді-аболо» повинні враховувати, що діаметр (D) кулі по центрир-щему паску повинен бути менше діаметра каналу ствола на 0.1 мм, а діаметр (d) тіла кулі повинен бути менше максималь-ного дульного звуження стовбурів (табл. 17).
Таблиця 17 Розміри куль "Диаболо" різних калібрів
Якість поверхні кулі і заповнюваність смужки пулі-лійки покращаться, якщо внутрішні поверхні всіх частин пу-Лелейко закоптити над відкритим полум'ям свічки або сірника; після затвердіння виливки пулелейку буде легше розбирати-ся, якщо постукати її підставою по металевому масивно-му предмету (ковадлі).
Нагадаємо, що для виготовлення куль можна використовувати розплав з непридатних свинцевих акумуляторних пластин, або приготувати сплав, який містить 4% сурми, 8% олова і 88% свинцю. Перед початком роботи деталі пулелейку слід нагріти до температури 100-120 "С.