Відшкодування збитку

Якщо недбайливий працівник через злий намір або через недбалість завдав вашій фірмі збитки, можна змусити його розплатитися. Конфлікт можна вирішити і мирним шляхом - ТК дозволяє домовлятися винуватцю з директором про порядок і суми відшкодування шкоди, але якщо немає згоди, пряма дорога до суду. Відшкодування шкоди в суді - це єдиний вихід у організації повернути своє. Але при цьому потрібно знати, які документи повинен принести кадровик в суд, як вони повинні бути оформлені. Розглянемо деякі нюанси судових баталій, а заодно і повчимося на чужих помилках.

Світ або війна

Звичайно, мирне врегулювання спору про відшкодування збитків - це благо і для співробітника, і для начальства. Адже вирішиться відразу безліч проблем:

Але, на жаль, не всі директори настільки демократичні, так і працівники не завжди добровільно погоджуються розлучатися з грошима. В такому випадку, без суду не обійтися. [Wpsm_titlebox title = "На замітку» style = »3"]
Судова практика показує, що не завжди вдається стягнути збитки з співробітників, а виною тому, найчастіше, неправильне оформлення кадрових документів.
[/ Wpsm_titlebox]

До якого суду йти

Згідно ЦПК все трудові відносини зараз розглядаються тільки в районних або міських судах. Світові судді вже не повноважні розглядати такі справи. При цьому термін подання позовної заяви - рік з моменту виявлення збитків.

Але перед тим як звертатися в суд, потрібно до нього підготуватися:

зібрати потрібні документи;
сплатити держмито.

З чим звертатися до суду

Юриста вашої фірми або найнятого адвоката перед судом потрібно забезпечити правильно оформленими документами:

копією трудового договору з винуватцем;
копією договору про матеріальну відповідальність (якщо така на нього покладена);
копією паперу про передачу винуватцю зниклих цінностей (або акта про псування майна);
копією акту інвентаризації.

На підставі цих документів юрист підготує позов про відшкодування збитку (приблизно ось такий).

Роз'яснення Верховного Суду у подібних справах

позов можна пред'явити і до вже звільненому працівникові;
обов'язково на руках у позивача повинен бути підписаний трудовий договір;
якщо немає договору про повну мат.ответственності, стягнути можна лише збитки в розмірі середньої зарплати винуватця;
якщо заподіяна пряма шкода, у фірми повинні бути докази його погашення (наприклад, якщо винуватець пошкодив майно, яке фірмі не належить, то спочатку фірма відшкодовує шкоду власнику цього майна і документально це фіксує, а потім стягує цю суму з винуватця);
якщо шкода заподіяна в результаті злочину, шкода відшкодовується в повному обсязі, навіть якщо винуватець неповнолітній або не укладався договір про повну мат.ответственності (підставою в суді буде вирок або постанову суду).

Чужі помилки при відшкодуванні заподіяної шкоди

Випадків відмови в позовах роботодавців досить багато, тому тут розглянемо найбільш типові, які цілком можна прийняти до уваги при підготовці до суду.

Немає договору про повну матеріальну відповідальність. За статтею 241 ТК якщо такий договір не укладався, винуватець ризикує тільки розміром середнього заробітку. При цьому є виключення:
- скоєно злочин;
- шкода заподіяна заступником директора або головбухом.

Але і в заступника і у головбуха в трудовому договорі обов'язково має бути прописана умова про те, що співробітник несе саме повну мат.ответственность перед фірмою за збитки, їм завдані.

Договором встановлена колективна відповідальність, а позов пред'явлений до одного співробітника. За типовим договором про колективну відповідальність цінності довіряються всьому колективу, а не конкретному працівникові. Тому і позов повинен пред'являтися до всього колективу. А суддя вже повинен розібратися - хто і в якій мірі винен у заподіянні шкоди. До того ж і за Постановою №52 члени колективу самі зобов'язані доводити свою невинність.

Роботодавцем не забезпечені умови зберігання цінностей. Це той випадок, коли саме начальство повинно подбати про те, щоб цінності зберігалися належним чином. Наочний приклад із судової практики: з цеху пропав верстат. При цьому була встановлена колективна відповідальність по відношенню до всіх працівників цеху. Але на території цеху працювали орендарі, які мали доступ до обладнання цеховиків. Оскільки устаткування не було відокремлено перегородкою і не замикати, довести вину цеховиків неможливо. Тому суд і програний.

Чи не доведений розмір збитку. Це може статися, якщо ревізія проводиться не за правилами. Наприклад, при інвентаризації повинні бути на виду все описувані цінності, при цьому виробництво призупиняється. В одному судовому засіданні свідки показали, що при описі цінностей не вважали устаткування, що знаходиться під снігом, що і стало причиною відмови в позові.

Закінчився термін давності. Заява суддя приймає в будь-якому випадку, але якщо ви зареєстрували позов, коли минуло вже більше року з моменту виявлення шкоди, працівник неодмінно заявить про пропуск строку. І суд зобов'язаний вам відмовити. Відновити термін можна, але для цього повинні бути поважні причини пропуску. Хвороба директора або юриста - це не поважна причина, так як позов подає фірма, а не директор чи юрист.