Види життєвих стилів - студопедія

1. Поняття індивідуального життєвого стилю було введено в пси-хологію А. Адлером - засновником індивідуальної психології. Життєвий стиль визначається як значення, яке людина надає світові і самому собі, його цілі, спрямованість його уст-ремленій і ті підходи, які він використовує при вирішенні життєвих проблем.

Життєвий стиль має такі харак-теристики:

• формується в ранньому дитинстві, але не є вродженою компонентом особистості;

• часто носить помилковий характер, тобто не відповідає ре-альності, що не конгруентна їй;

• стійкий, тобто патерни поведінки і установки, які демонструє клієнт, мають глибоко укорінені в його біс-свідомому коріння,

• формується під впливом творчих здібностей особистості, її креативного Я;

• відповідальність за формування і, отже, зміна життєвого сценарію лежить на самій людині, а це означає, що клієнт в змозі змінити свій спосіб життя;

• в залежності від того, як людиною вирішується та чи інша життєво важлива проблема, у нього формується певний життєвий стиль, який надалі є основною для вирішення різних життєвих проблем і ситуацій.

Життєвий стиль особистості формується на основі специфіки рішення людиною наступних життєво важливих проблем:

• професійного самовизначення, яка передбачає нахожд-ня такого заняття, яке забезпечило б виживання індивіда в навколишньому середовищі з усіма її обмеженнями і змінюю-щимися умовами;

• співробітництва і дружби, що змушує індивіда до пошуку такого місця і стилю взаємодії з оточуючими людьми, при якому він зможе співпрацювати з оточуючими і одне-тимчасово отримувати користь від цієї співпраці;

• любові і шлюбу, яка передбачає розуміння і прийняття факту існування двох статей і залежність розвитку чоло-вечества від емоційного і фізичного взаємодії людей.

2. Формування і тип життєвого стілязавісят від наступних, чинників:

Кожен життєвий стиль має свої характеристики і відмінні риси, обумовлені поєднанням двох рушійних сил розвитку, і демонструє специфіку дозволу трьох основних життєвих проблем.

Життєвий стиль "реальна компенсація" передбачає:

• знаходження позитивних способів задоволення свого стрем-лення до переваги;

• успішне вирішення індивідом всіх трьох життєво важливих проблем.

Життєвий стиль "непотрібні, нікчемні" передбачає:

• відсутність прагнення до переваги;

• знижені прагнення по відношенню до оточуючих людей, себе, і своєї реалізації;

• нечіткі життєві цілі, орієнтація на загальні правила і життєві установки.

Життєвий стиль "порожні хто чинить добрих справ" передбачає:

• відсутність прагнення до переваги як в позитивному, так і в негативному ключі;

• не сформоване прагнення до зміни себе, розвитку своїх здібностей і компенсації своїх слабкостей;

• вирішення проблеми комунікації і взаємодії з іншими часто має негативний відтінок, тому що люди не вміють реалізувати себе на благо оточуючих і, як наслідок, не отримують віддачі;

• та ж негативна тенденція спостерігається і в рішенні двох інших життєво важливих проблем: невикористання свого потен-циала призводить до негативних результатів.

Життєвий стиль "псевдокомпенсации" має такі характерні особливості:

• виражене прагнення до переваги;

• в подоланні життєвих труднощів прагне не навчатися сміливості і адекватності поведінки і своїх проявів, а формує у себе ілюзію того, ким або чим хоче здаватися.

Існують наступні способи псевдокомпенсации, розглядає-тужавіючі як окремі сценарії життя:

• стиль "відхід у хворобу", що передбачає:

- знаходження людиною виправдань своїх невдач;

- збільшення можливостей контролювати оточуючих і уп-равлять ними;

- гарантію отримання емоційної підтримки з боку оточуючих;

• стиль "відхід у слабкість", що передбачає:

- прагнення до уникнення невдачі, а не до досягнення успіху;

- використання своєї моральної чи іншої слабкості як інстр-румента управління іншими людьми;

- охоче визнання своєї слабкості і нездатності до самокон-тролю, але заперечення у себе прагнення до переваги у всьому;

• стиль "лінощі", що характеризується:

- виправданням власних невдач;

- відсутністю ініціативи і активності у вирішенні життєвих проблем;

• стиль "брехливість", що передбачає:

- використання хитрості і обману для залучення уваги оточуючих до своєї персони;

- використання своїх досягнень для маніпуляції іншими; наявність суворого батька, який сформував у дитини уста-новку "брехня безпечніше правди";

• стиль "жорстокий тиран", що характеризується:

- зіткненням людини з яскраво вираженою рисою розпещений-ності з обмеженнями життя і неможливістю задовольнити-ня будь-яких своїх потреб;

- використанням жорстокості або слабкості як помсти за фрустрирующее вплив навколишнього середовища;

- проявом непримиренності, педантичності, "домашньої тиру-ванні" і т. п. тобто не яскраво вираженими проявами жес-токості в прямому сенсі цього слова;

• стиль "комплекс переваги", що передбачає:

- зниження відчуття власної неповноцінності і недостатність-ності;

- надання позитивного і негативного впливу на оточуючих;

- використання власних досягнень для управління оточуючими і підтримки ілюзії обраності;

- прагненням завоювати схвалення і прихильність навколишній через визнання факту свого існування;

- формуванням на основі оціночних суджень батьків про якостях і поведінці дитини;

- відсутністю власної системи оцінювання себе, залежністю від оцінок оточуючих як в дитинстві, так і в дорослому віці; потребою в постійному схваленні, підтримці і захисті з боку оточуючих, залежністю від оточуючих.

Схожі статті