Кредити, надані банками, можна класифікувати за різними ознаками. Тільки комплексний підхід до виділення видів банківського кредиту дозволяє найповніше охарактеризувати кредитні операції комерційних банків.
За строками користування виділяють такі види банківського кредиту:
- - Короткострокові (до 1 року);
- - Середньострокові (до 3 років);
- - Довгострокові (понад 3 років).
Кожному з цих видів банківського кредиту притаманні конкретні ознаки, організаційні способи надання позик та їх погашення.
Короткострокові кредити надаються банками позичальникам на цілі поточної господарської діяльності в разі виникнення у них тимчасових фінансових труднощів у зв'язку з витратами, які не забезпечені надходженнями коштів у відповідному періоді.
Середньострокові кредити надаються на оплату обладнання, на поточні витрати, фінансування капітальних вкладень. Довгострокові кредити надаються банками позичальникам для формування основних фондів. Об'єктами кредитування при цьому є капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, приватизацію та інше.
У західній банківській практиці виділяють позики до запитання (онкольні кредит), що повертаються позичальниками на першу вимогу банку (з попередженням). Ставки відсотка за Онкольні кредиту нижче, ніж за строковими позики. Онкольні кредит розглядається як різновид короткострокового кредиту.
За забезпеченням виділяють такі види банківського кредиту:
- - Забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами); вартість застави зазвичай перевищує суму кредиту;
- - Гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи);
- - З іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації);
- - Незабезпечені (бланкові кредити).
Банківський кредит під заставу цінних паперів називається ломбардним кредитом.
За ступенем ризику банківські позики поділяються на: стандартні кредити та кредити з підвищеним ризиком.
В умовах наявності кризової ситуації в національній економіці України закономірно підвищується ризик кредитних операцій комерційних банків. Кредити з підвищеним ризи-ком займають в таких умовах провідне місце в кредитному портфелі банків.
У ринковій економіці в умовах економічної невизначеності будь-якій позиції властивий певний ризик несплати відсотків або неповернення в результаті непередбачених обставин. У стратегічному плані для комерційних банків важливо нарощувати обсяги кредитних операцій, в тому числі і за рахунок позик, яким притаманний підвищений ризик. Адже саме для таких кредитів характерна більша доходність у порівнянні з малорізікованіми.
Згідно Положення "Про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків" банківські позики поділяються на п'ять груп: стандартні, під контролем, субстандартні, сумнівні, безнадійні.
Стандартні позики характеризуються мінімальним ступенем ризику (2%), що відповідає умовам стабільного фінансового стану позичальника. Для позик під контролем ступінь ризику дорівнює 5%. Робота з цими позиками не створює проблем для фінансової діяльності комерційних банків. Субстандартних позики - це позики з підвищеним ризиком (ступінь ризику - 20%). Фінансовий стан позичальника на момент оцінки при такому виді банківського кредиту викликає серйозні побоювання.
Сумнівними є кредити, повернення яких викликає сумнів у банку. Для сумнівних позик характерний ступінь ризику в 50%. До цих позик відносять пролонгований і прострочені кредити. Пролонгація означає продовження терміну погашення позики після настання договірних строків погашення через фінансову неспроможність позичальника. Простроченими є позики, не повернені банку в установлений строк. У разі прострочення терміну повернення позики банк може відповідно до чинного законодавства використати заставне право, тобто направити виручку від реалізації заставного майна безпосередньо на погашення позички.
За методами надання виділяють такі види банківських кредитів:
- - У разовому порядку;
- - Відповідно до відкритої кредитної лінії;
- - Гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання);
- - По необхідності.
У сучасних умовах комерційні банки пропонують клієнтам різні схеми кредитування (надання позик).
У світовій банківській практиці найбільш поширеними схемами надання позик є кредитна лінія, револьверний (автоматично поновлюваний) кредит, контокорентний рахунок, овердрафт.
Кредитна лінія - це оформлена договором згода банку надавати позичальникові кредити протягом певного часу до певної заздалегідь визначеної максимальної величини - ліміту кредитування. Кредитна лінія - це перспективний вид банківської позики. Протягом дії кредитної лінії клієнт може в будь-який момент отримати позику без оформлення кредитних документів. Позики надаються в межах заздалегідь встановленого ліміту кредитування. Розмір заборгованості може коливатися в залежності від зміни реальних потреб клієнта, але сукупний залишок за кредитною лінією не повинен перевищувати встановленого ліміту.
Револьверний кредит - це позика, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і відновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Револьверний кредит це багаторазово поновлюваний кредит. Постійне оновлення позики в умовах тривалих відносин банку і клієнта - характерна особливість револьверного кредиту. Протягом періоду дії револьверного кредиту клієнт неодноразово позичає і повертає борг. Револьверний кредит нерідко надається на умовах бланкової позики.
Класичним методом надання позик в умовах ринкової економіки вважається контокорентний кредит. Цей вид банківського кредиту надається клієнтам, які мають у цьому банку поточний рахунок. Контокорентний кредит органічно поєднує кредитне і розрахунково-касове обслуговування клієнта на основі відкриття єдиного активно-пасивного контокорентного рахунку. Банк бере на себе всі операції клієнта з поточними вимогами та зобов'язаннями.
Обсяг і терміни контокорентного кредиту визначаються господарськими потребами клієнта, але в межах встановленого в кредитному договорі ліміту. Ліміт кредитування для кожного позичальника встановлюється індивідуально в залежності від його фінансового стану і репутації. У межах ліміту кредитування позичальник отримує широкі можливості для маневрування обіговими коштами. Клієнт на основі контокорентного кредиту може оперативно без узгодження з банком поповнювати свій поточний рахунок відповідною сумою грошей.
Овердрафт (англ. - перевищення кредиту) є специфічним видом контокорентного кредиту; це сума, в межах якої банк кредитує власника поточного рахунку. При овердрафту банк в межах узгодженого ліміту проводить платежі за клієнта на суму, що перевищує залишок коштів на його поточному рахунку. В результаті на рахунку позичальника виникає дебетове сальдо, яке й виражає суму його заборгованості перед банком. З негативного залишку на рахунку банк стягує відсоток, як за звичайний кредит. Правом на отримання овердрафтне кредиту користуються особливо надійні клієнти банку. Овердрафт, як правило, використовується в сучасній західній банківській практиці для кредитування приватних осіб на поточні потреби.
У вітчизняних банках майже абсолютно переважають одноразові кредити, які надаються з простих позичкових рахунків для обслуговування конкретних комерційних операцій.
За методами погашення банківські кредити поділяються на такі, що погашаються:
- - одночасно;
- - В розстрочку;
- - Достроково (на вимогу кредитора або за заявою позичальника);
- - З регресії платежів;
- - Після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу).
Ту банківську позику, яка погашається водночас, часто називають прямою; вся основна заборгованість по цих позиках повинна бути погашена на одну кінцеву дату. Відсотки можуть виплачуватися через певні проміжки часу або по закінченні терміну позики. Позики в розстрочку передбачають періодичне погашення основної суми заборгованості, як правило, рівними частинами. У цьому випадку погашення позики не є таким обтяжливим для позичальника, як при погашенні водночас.
За формою залучення (організації) виділяють такі види банківського кредиту:
- - Двосторонній (комерційний банк - позичальник);
- - консорціумного;
- - "Дзеркальний";
- - Багатосторонній (паралельний).
Банківський консорціум - тимчасове добровільне об'єднання комерційних банків для вирішення конкретних господарських завдань. Банки - учасники консорціуму зберігають свою господарську самостійність і можуть брати участь в діяльності інших об'єднань.
Банківські консорціуми створюються з метою акумуляції кредитних ресурсів як в національній, так і в іноземній валюті, для здійснення кредитування господарських програм із значними обсягами фінансування, зменшення кредитних ризиків, дотримання нормативного показника максимального розміру ризику на одного позичальника. Консорціум ний кредит може надаватися банками різних країн для кредитування зовнішньоекономічної діяльності.
Різновидом консорціумного кредиту є паралельний кредит. При паралельному кредитуванні в угоді беруть участь два або більше банків, які самостійно ведуть переговори з позичальником. Банки-кредитори узгоджують між собою умови кредитування, щоб у підсумку укласти кредитний договір із загальними для всіх учасників умовами. Кожен банк самостійно надає позичальникові визначену частку кредиту, дотримуючись загальних, узгоджених з іншими банками-кредиторами, умов кредитування.
На основі багатосторонніх банківських кредитів з'являється можливість здійснювати великі довгострокові кредитні проекти для задоволення, перш за все, потреб інвестиційної сфери.
При класифікації банківських кредитів використовуються й інші критерії виділення тих чи інших видів позик. Це джерела залучення (внутрішні позики, в межах своєї країни; зовнішні, тобто міжнародні позики); економічне призначення (зв'язані позички і незв'язані позички, в яких не вказується об'єкт кредитування); вид відсоткової ставки (позики з фіксованою ставкою; позички з плаваючою ставкою; позички із змішаною ставкою) і т.д.