Моя сусідка безбожно бреше - з серйозним обличчям несе справжню нісенітницю, в яку неможливо повірити. Якщо я намагаюся вивести її на чисту воду, вона страшно ображається і навіть звинувачує мене в цинізмі і черствості. Мало того - вона набивається до мене в подруги, але я навіть не уявляю, як можна з нею спілкуватися.
Анастасія
Брешуть, як малі діти
- Патологічну брехливість називають ще фантастичною псевдології або синдромом Мюнхгаузена, - відповідає практичний психолог, фахівець з візуальної психодіагностики та діагностики брехні, бізнес-тренер Тетяна Муращенко. - Це - не недолік, а частина психічного розладу особистості. Патологічний брехун, як правило, має істероїдним типом особистості. Така людина прагне бути в центрі уваги будь-яким способом, а його брехню - це один із способів досягнення мети. Такі люди часто психічно незрілі і, як діти, не бачать наслідків свого вчинку: розповідати фантастичні історії, щоб додати собі значущості, характерно для 4-6-річних дітей.
До слова, мюнхгаузенів нерідко вдається навішати локшини на вуха: почувши марення з вуст дорослої людини, співрозмовник втрачається. Складно уявити, що дорослий, на вигляд адекватна людина придумав історію з масою подробиць, до того ж патологічний брехун може виглядати абсолютно щиро: він і сам вже повірив у власні казки.
Як відрізнити Мюнхгаузена від звичайного «казкаря»
- Патологічний брехун любить бути центром загальної уваги, тому, не замислюючись, буде нести немислиму нісенітницю заради підтримки інтересу до своєї персони. Патологічні брехуни завжди діють «тут і зараз», тому він часто забувають, про що вже збрехали. Розповідь про одне й те ж подію у них змінюється: брехун плутається в деталях, датах і іменах, в новій компанії може розповісти одну і ту ж історію з іншими подробицями, - називає фахівець типові ознаки патологічного брехуна. - Брехун не бачить у своїй брехні нічого страшного або взагалі не визнає її ні за яких обставин. Для нього немає нічого святого: він може збрехати про чиюсь важкої хвороби або смерті, очорнити близьких. Для нього правда не має цінності, а моральну поведінку неактуально.
Хронічного брехуна неможливо приперти до стінки
Патологічний брехун часто не має власної думки: він намагається вгадати, який з відповідей вам потрібен, підлаштовується під більш сильну особистість або під людини, від якого йому щось потрібно. При спробі викрити він буде винахідливо викручуватися, із запеклим завзятістю заперечувати проти очевидного. Мало того - брехун може тиснути на вас емоційно і спробує перекласти вину, змусити засоромитися. що ви йому не вірите. Патологічний брехун здатний зізнатися у брехні тільки коли викриття реально може завдати йому значної шкоди, причому визнання зазвичай відбувається в такій формі, яку і визнанням щось не назвеш. На думку фахівця, при наявності хоча б 3-4 ознак можна з упевненістю припустити, що людина страждає синдромом Мюнхгаузена.
- Патологічних брехунів більше, ніж нам здається: такі персонажі можуть виявитися серед ваших родичів, друзів, знайомих, колег. Зустріч з патологічним брехуном в реальному житті приносить тільки негативні наслідки, - запевняє Тетяна Муращенко. - Що робити тим, хто пережив або переживає кошмар спілкування з патологічним брехуном? Не вірити жодному його слову, як би не хотілося повірити, що вже на цей раз він говорить правду. Ні в якому разі не можна себе звинувачувати в тому, що ви його образили або зачепили так, що він почав брехати. Чи не звинувачувати брехуна у брехні і не намагатися йому довести, що він бреше. Це не просто марно, але й може бути небезпечно для вас, якщо людина впаде в агресивно-патологічний стан. І остання порада. Краще утриматися від спілкування з такою людиною і не намагатися його змінити: хвороба повинні лікувати лікарі.