В яких творах російської класики явлені "лихої вдачі гідні плоди" і в чому ці твори можна порівняти з фонвізінського п'єсою?
Правдин. Тобі не соромно, Кутейкин? Кутейкин (опустивши голову). Осоромимо, окаянний. Стародум (Цифіркін). Ось тобі, друже мій, за добру душу. Цифіркін. Спасибі, ваше високородіє. Вдячний. Дарувати мене ти вільний. Сам не заслужив, вік не вимагатиму. Милон (даючи йому гроші). Ось ще тобі, друже мій! Цифіркін. І ще спасібо.Правдін дає також йому деньгі.Цифіркін. Так за що, ваше благородіє, шанує? Правдин. За те, що ти не походиш на Кутейкина. Цифіркін. І! Ваше благородіє. Я солдат. Правдин (Цифіркін). Піди ж, мій друг, з богом.Ціфіркін отходіт.Правдін. А ти, Кутейкин, мабуть-ка сюди завтра, так потрудися рассчесться з самої госпожою. Кутейкин (вибігаючи). З самою! Ото все відступає. Вральман (Стародуму). Старофа слух не остафте, фаше фискоротіе. Фосміте мене апять до Сепе. Стародум. Так ти, Вральман, я чаю, відстав і від коней? Вральман. Гей, немає, мій патюшка! Шіучі з Стеха-ними хоспотамі, стосувалося мені, што я фсе з лошаткамі.Г-жа Простакова, Стародум, Мілон, Софія, Правдин, Митрофан, Еремеевна.Стародум (до Правдину, тримаючи руки Софії і Милона). Ну, мій друг! Ми їдемо. Побажай нам. Правдин. Всього щастя, на яке мають право чесні серця. Г-жа Простакова (кидаючись обіймати сина). Один ти залишився у мене, мій серцевий друг, Митрофанушка! Митрофан. Так відчепися, матінка, як нав'язала. Г-жа Простакова. І ти! І ти мене кидаєш! А! невдячний! (Впала в обморок.) Софія (підбігши до неї). Боже мій! Вона без пам'яті. Стародум (Софії). Допоможи їй, помогі.Софья і Еремеевна помогают.Правдін (Митрофану). Негідниця! Чи тобі грубити матері? До тебе її шалене кохання і довела її всього більше до нещастя. Митрофан. Так вона начебто невідомо. Правдин. Грубіян! Стародум (Єреміївна). Що вона тепер? Що? Еремеевна (подивившись пильно на пані Простакова і сплеснула руками). Отямиться, мій батюшка, прийде до тями. Правдин (Митрофану). З тобою, друже, знаю, що робити. Пішов-ко служити. Митрофан (махнувши рукою). Як на мене, куди велять. Г-жа Простакова (прокинувшись в розпачі). Загинула я зовсім! Відібрано від мене влада! Від сорому нікуди очей показати не можна! Нема в мене сина! Стародум (вказавши на пані Простакова). Ось лихої вдачі гідні плоди!
'Лихої вдачі гідні плоди' показані в п'єсі «Гроза» А.Н.Островского.Самодурамі і гнобителями в драмі виступають Кабаниха і Дикій, вони ж представники 'Темного царства'.Своей владою вони морально пригнічують оточуючих, заважають їм жіть.К наприклад, Марфа Кабанова постійно незадоволена Катериною, вічно дорікає її, змушує кланятися чоловікові в ногі.Речь Дикого переповнена грубими виразами, він постійно лає домашніх.Своім деспотизмом і тиранства схожі представники 'Темного царства' і злонравних Простаков
Відкрий безлімітний доступ до 3 000 есе та читай їх в повному обсязі
Доступ буде надано на рік.
- 2 з 4 К1 Включення в літературний контекст і переконливість аргументів
- РАЗОМ: 2 з 4
Анна Геннадіївна Маслова
Дано відповідь на запитання, вказані назви двох творів і їх авторів, але вибір творів обгрунтований не в усьому переконливо, так як потрібно було показати не просто злонравних персонажів, а плоди лихої вдачі, тобто наслідки, до яких призводить злонравие. У зв'язку з цим не проведено і необхідне зіставлення вибраних творів із запропонованим текстом в заданому напрямку аналізу.