Твір «роздуми кота» автора лара ищенко - літературний сайт fabulae

Дивні у моєї господині звички. Гладить мене, гладить, щось примовляючи: сю-сю-сю, сю-сю-сю.
А я вже дорослий кіт. Рік виповнився нещодавно. Мені ці ніжності не потрібні.
Вони мене взагалі не розуміють. Привезли на дачу - за це, звичайно, спасибі. А то тримали в квартирі, не випускали на вулицю. Вся радість - посидіти в розкритої кватирці. А навколо, як на зло, птиці нахабно літають близько-близько, коти і кішки походжають і на мене не дивляться. Я б, звичайно, міг зістрибнути з другого поверху. Але повернутися не вийде: двері в під'їзді закрита. І господарів шкода:
переживати ж будуть.

Так ось. Вони мене не розуміють. Зловив величезну, товсту польову мишіщу.
Приніс, звичайно, показати улов. Поклав у порога в кухні - господиня прогнала на вулицю. Добре хоч не пищала від страху - фиркала тільки невдоволено.
Я пограв-потішився перед тим, як з'їсти такий делікатес, ну і став насолоджуватися едой.І це вони сприйняли негативно: хотіли, щоб я подалі забрався.

Ящерок ловлю - теж не одобряют.Кормім, мовляв, добре, а він ще живність ловіт.Дворняга, мовляв, він і є дворняга. Ніякого благородства в крові.
Не розуміють, що це хобі таке.
Забули, як я їм всіх чорних жуків, з підвалу які лізли, переловив і з'їв? Тоді начебто навіть вдячні були.

Далі. Хочуть прогнати сірого кота, який заходить в наш двір. Бояться що мене відлупцює.
А він приходить вчити бойового котячому мистецтву. Ну да, отримав я від нього по морді разів зо два. Але це ж тренування. Де б я навчився, у кого, якби сидів у них в квартирі? А тут везіння таке. Явно майстер. Перевірений, досвідчений. Вся фізіономія в шрамах, вухо надірвано. Я тепер знаю, як потрібно поводитися в поєдинку.

Спочатку ми стоїмо один проти одного, зігнувшись, б'ємо хвостами по землі
(Ритуал такий) і видаємо гучний бойовий клич.
Не обходиться, звичайно, без лайки, бо емоції. Але все в
межах пристойності. Через деякий час, словесно з'ясувавши відносини, потрібно одному з нас гідно піти. Я повинен, тому що молодше. Тут важливо не поспішати, а гордо, повільно-спокійно залишати місце зустрічі. А якщо суперник не витримує і кидається в погоню, значить у нього не вистачає культури спілкування в таких випадках. Йому мінус. Тоді не уникнути бійки.
Тут вже доводиться кричати благим матом, щоб він відстав. І в той же час намагатися "накостилять" йому гарненько.

І ось господарі мої марно біжать мені на допомогу. Сам впораюся. Чи не цього дня зневажив наш котячий рід.
Здалеку бачив свого папашу.Тоже, напевно, боєць славний. Морда люта, погляд жорсткий.
Ми з ним схожі навіть за забарвленням.

Загалом, на дачі, звичайно, привільно, добре.

Сьогодні, правда, настрій зіпсувала якийсь птах. На городі мене дратувала. Стрибала, щось клювала, а я побачив, ну і заліг, причаївся -
зловити її хотів. Думав, вона мене не бачить. Обдурила - бачила, тому що, тільки я зібрався на неї стрибнути, вона встигла вспорхнуть. Але села знову на землю і переді мною кривляється: то в одну сторону скок, то в іншу. І ніяк ж її НЕ поймаешь.Жаль, черево своє білосніжне все забруднив.
Вимивати - лінь. тому що жарко дуже.

Та ще ластівки знущатися стали: сіли високо на альтанку і давай мене лаяти-проганяти.
Я їх взагалі-то не хотів чіпати. Чув, що господарі люблять цих птахів. Довелося піти від альтанки подалі.

Це тільки початок сезону дачного. Уявляю, скільки попереду у мене пригод.

- Ти хіба знаєш котячий мову, - здивовано запитав мене син, коли я
йому прочитала про нашого кота.

- Ні, звичайно, не знаю. Але вивчила повадки Рижика, поведінку, настрій
по очах, які він то мружить, то широко розкриває, то, як фари,
включає. За хвоста - теж по-різному його тримає. Та й взагалі я котячі
звичаї з дитинства знаю, тому що, скільки себе пам'ятаю, коти або кішки
жили з нами. І ось представила, як наш може сприймати дійсність
ність, і написала жарт такий.

- Що таке "кричати благим матом"? У них теж є нецензурні слова?

- На Русі прикметник "благої" вживалося в значенні негарний, неприємний, гучний, а "мат" - в значенні голос. Таким чином, кричати благим матом означало голосно, емоційно.

- А чому накостилять?

- Побити палицею, милицею. Це болючіше, ніж кулаками.