Твір міркування - в чому сила Прометея чому він допоміг людям і не розкаявся в цьому, література

у дворі не було ні душі. (2) Побалакати ні з ким, тому Сироеж-кін вирішив іти в найдальший хлібний магазин: може, кого-небудь зустріне або побачить щось цікаве. (З) Сергійко повільно простував під тінистими липами. (4) З боку можна було подумати, що його щось турбує і він занурений в свої думки. (5) Але які вже це думки? (6) Так, гра: хочеться, щоб все навколо було ще краще, цікавіше, значніше. (7) Ось посаджені дерева, вчора їх ще не було. (В) Тоненькі, неначе палички, і без листя. (9) Але нічого! (Ю) Скоро вони наберуть чинності, і будуть гомоніти на вітрі. (11) А ось буль-Дозер накрутили купу землі: рівняють майданчик. (12) Поки вал не зруйнували, тут зручно ховатися. (13) А потім, напевно, поса-дять кущі, поставлять спортивні снаряди. (14) Внизу, за річкою, видно чаша стадіону. (15) Сергійко дивиться на неї, але бачить не стадіон, а казенні стіни рімскоро Колізею. (16) Зараз він не учень середньої школи, він - відважний гладіатор. (17) На ньому не штани і куртка, а ковані обладунки. (18) Він повинен змагатися з тиграми і левами і пора-зить їх своїм мечем, щоб залишитися в живих. (19) Ні, нехай краще буде стадіон не Колізеєм, а синхро-ФАЗОТРОН! (20) Так, так, такий він і є, синхрофазотрон, - кругла, як цирк, громада, всередині якої носяться частинки, що становлять атомне ядро. (21) І зараз Сергійко не просто учень - він фізик! (22) Ось він бере фотопластинки і починаючи-ет міркувати, що на них за сліди. (23) Раптом спалахує сонячний промінь, і Сергійко забуває, що хвилину тому був фізиком. (24) Темніють удалині стіни Кремля, і їх охороняє на високому березі стрілець Сироїжкін. (25) Ось наближається високий старий з палицею. (26) Так це сам Іван Грозний! (27) Який наказ віддасть він своєму воїнові? (28) Грозний зупинився і спокійно запитав: - (29) Скажи-ка, друже, як пройти до магазину «Міллі-он дрібниць»? - (ЗО) Н-не знаю, - розгублено пробелькотів Сергійко. - (31) Тобто що я. (32) 3наю! (ЗЗ) Спочатку постійно прямо, потім наліво. - (34) Дякую, - сказав, анітрохи не здивувавшись, старий. (35) І пішов. (Зб) Повільно. (37) Спокійно. (38) І вже зовсім не як Іван Грозний. (39) А шкода. напишіть твір міркування як ви розумієте "А ЖАЛЬ"

село? г) Які стосунки склалися в нього з товаришами? д) Чому він вплутався в гру на гроші? е) Як характеризують його відносини з вчителькою?

Схожі статті