Трудовий договір на півставки, як правильно ортазіть зайнятість

А я і не плутаю.
Поняття "півставки" в деяких організаціях оочень розтяжне.
працівник може бути прийнятий на основне місце роботи на полставкі- (на умовах неповного робочого часу), так і на умовах сумісництва (в народі на півставки з 20 годинами на тиждень.







Посада, що передбачає одну штатну одиницю, можна ділити між декількома працівниками, які працюють на частину ставки

Що таке "півставки"?

Почати слід з того, що поняття "півставки" використовується в побуті і позначає передбачену тк рф можливість працювати неповний робочий день. При цьому можна працювати не тільки на 0,5 ставки, а й на будь-яку іншу частину ставки (див. "Довідку"). Законодавець не встановив жорстких вимог до тривалості та режиму неповного робочого часу, надавши право працівнику і роботодавцю самостійно домовитися про прийнятний графіку (неповний робочий день, неповний робочий тиждень і т. Д.).

При цьому є ряд осіб, яким роботодавець на їх вимогу зобов'язаний встановити неповний робочий день або тиждень: вагітним; жінкам (рідше чоловікам), які виховують дитину до 14 років або дитину-інваліда, або які здійснюють догляд за хворим членом сім'ї (згідно медвисновком).

До слова, ТК дозволяє роботодавцю за власною ініціативою і без згоди працівника встановлювати неповний робочий день, однак для цього роботодавцю необхідно мати вагомі підстави і дотримуватися процедури зміни істотних умов праці (див. "Довідку").

При роботі на умовах неповного робочого часу оплата праці провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. При цьому ТК заборонив роботодавцю будь-яким способом обмежувати трудові права таких осіб.

Встановлюватися режим роботи на неповну ставку може як при прийнятті на роботу, так і в процесі роботи. При прийнятті на роботу в трудовому договорі відразу обумовлюються умови роботи (наприклад, кількість робочих годин в день або тиждень) і відповідний розмір зарплати щодо повної ставки.

Якщо працівник пізніше побажав змінити режим роботи, то йому слід подати письмову заяву на ім'я роботодавця з проханням оформити його на 0,5 (0,4; 0,2 ...) ставки, встановивши йому неповний робочий день (тиждень). Тут же слід максимально точно визначити робочий час (наприклад, через день або з 13:00 до 18:00).







В обох випадках роботодавець видає наказ про прийняття працівника на неповну ставку (слід точно вказати частину ставки) і встановлення неповного робочого дня (тижня). Потім, якщо встановлюється неповний робочий час для працюючого співробітника, слід внести зміни до трудового договору.

Роботодавець має право взяти на вакантну частина ставки іншого працівника

При цьому роботодавець має право прийняти на решту ставки нового працівника (зазвичай за сумісництвом). Для цього, як говорилося вище, видається наказ про прийняття на роботу нового співробітника із зазначенням режиму робочого часу (наприклад, з 9:00 до 13:00 або 20 годин в тиждень) і відповідної частини ставки (наприклад, на 0,5 ставки) , на яку він приймається.

Роботодавцям, які бажають з яких-небудь причин (зокрема, з економії) взяти ще одного працівника на зайняту посаду, не збільшуючи кількість штатних одиниць, а просто поділивши ставку між двома працівниками, слід пам'ятати, що без згоди працівника, який працює на повній ставці, і без наявності змін в організації праці вони не мають права це зробити.

Також наказом роботодавець вносить зміни до штатного розпису, ділячи одну штатну одиницю на дві частини по 0,5 (навіть якщо на решту ставки запрошений сумісник). Природно, зміни повинні враховувати і розподіл ставки на відповідні частини.

Деякі практики вважають, що необов'язково вносити зміни до штатного розпису, яким передбачена одна повна штатна одиниця. Просто в цьому випадку дану посаду будуть "закривати" два або більше працівників, які працюють на частину ставки, сума яких становить одну штатну одиницю.

У штатному розкладі можна відобразити розподіл однієї штатної одиниці на кілька частин із зазначенням відповідних частин ставки

Важливо пам'ятати, що коректне відображення посад і штатних одиниць в штатному розкладі необхідно перш за все для внутрішніх потреб підприємства, оскільки штатний розпис є виключно локальним нормативним актом (бажаним доповненням до колективного договору). Необхідність його затвердження на підприємстві прямо не передбачена законом і до сих пір залишається під питанням.

Адже основними документами, що підтверджують наявність трудових відносин і характеризують їх, є наказ про прийом на роботу (або про встановлення неповного робочого дня) і трудовий договір між працівником і роботодавцем.

Отже, робота на півставки (третина, чверть і т. Д. Ставки) означає роботу в режимі неповного робочого дня. Роботодавець за заявою працівника (або в зв'язку з виробничою необхідністю) має право встановлювати для працівника неповний робочий день (або тиждень) з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу. Відповідні зміни повинні бути відображені в трудовому договорі та наказі роботодавця.

Також роботодавець має право при наявності вакантної частини ставки прийняти на роботу ще одного працівника на ту ж посаду на решту ставки. Для цього слід видати наказ, в якому повинна бути вказана відповідна частина ставки і режим роботи (наприклад, 4 години на день).

Крім того, наказом слід внести зміни до штатного розпису, вказавши, що на посаді значиться не одна повна штатна одиниця, а, скажімо, дві половини. Або, якщо обидва працівники в сумі складають одну штатну одиницю (тобто одну ставку), яка і передбачена розкладом, зміни в нього можна не вносити.

Я хочу звернути увагу модератора на це повідомлення, тому що:







Схожі статті