Жити в епоху
великих змін
І ворогові своєму не бажай.
Світ - немов порох,
Умов небезпечний крен,
На диби встала навіть земля,
Немов кінь, який не хоче знати
Жорсткої батоги ковбоя,
Мчить до прірви,
Закусивши вудила.
Нас на скелі несе,
Віримо в новий схід,
Помирає надія останньої,
Час є до кінця -
Може там, в небесах,
Відгукнуться і згадають про нас.
Ця частина суші,
Що названа шостий -
Полігон тупикових ідей,
Дав нашим душам
Сам Бог такий настрій
Що ми вистоїмо тут і всюди.
Ми живемо, дивуючись собі,
Осідлавши вільний вітер,
Воскрешая, -
І здіймаючи на хрест!
Нас на скелі несе,
Віримо в новий схід,
Помирає надія останньої,
Час є до кінця -
Може там, в небесах,
Відгукнуться і згадають про нас.
всі дороги
Чи не сходяться в одну,
І у минулого безліч осіб.
У каменю на роздоріжжі -
Ми вибираємо ту,
За якою складніше йти.
І ворогові своєму не бажай
Жити в епоху таку
потрясінь
І крутих змін!
Нас на скелі несе,
Віримо в новий схід,
Помирає надія останньої,
Час є до кінця -
Може там, в небесах,
Відгукнуться і згадають про нас. Jit v epochu
Velikich peremen
I vragu svoyemu ne jelay.
Mir - slovno poroch,
Umov opasniy kren,
Na dibi vstala daje zemlya,
Slovno kon, ne jelayushiy znat
Jestkoy pleti kovboya,
Mchitsya k bezdne,
Zakusiv udila.
Nas na skali neset,
Verim v noviy voschod,
Umirayet nadejda posledney,
Vremya yest do konsha -
Mojet tam, v nybyesach,
Otzovutsya i vspomnat o nas.
Eta chast sushi,
Chto nazvana shestoy -
Poligon tupikovich idey,
Dal nashim dusham
Sam bot takoy nastroy
Chto mi vistoim zdyes i vezde.
Nas na skali neset,
Verim v noviy voschod,
Umirayet nadejda posledney,
Vremya yest do konsha -
Mojet tam, v nybyesach,
Otzovutsya i vspomnat o nas.
Vse dorogi
Ne schodyatsya v odnu,
I u proshlogo mnojestvo lish.
U kamnya na raspute -
Mi vibirayem tu,
Po kotoroy spojneye idti.
I vragu svoyemu ne jelay
Jit v epochu takuyu
Potryasyeniy
I krutyuch peremen!
Nas na skali neset,
Verim v noviy voschod,
Umirayet nadejda posledney,
Vremya yest do konsha -
Mojet tam, v nybyesach,
Otzovutsya i vspomnat o nas.