Нехай наша країна не брала виставок такого масштабу у себе, але її павільйони незмінно викликали у закордонному публіки захоплення. Зробимо, так би мовити, короткий екскурс в історію - в кращі українські павільйони на всесвітніх виставках.
РОСІЙСЬКА хата. ПАРИЖ, РІК 1867 Й
Спеціально до Світової організації виставки 1867 року на Марсовому полі в Парижі зі скла і заліза був збудований величезний палац еліптичної форми. Саме така форма дозволяла розмістити всі експонати максимально зручно для відвідувачів: проходячи по колу, вони постійно занурювалися в атмосферу країн-учасників.
Починаючи саме з виставки 1867 го року, країни-учасники почали розміщувати свої експозиції в спеціально побудованих національних павільйонах: пишні, ці павільйони були покликані продемонструвати все найкраще, що є в кожній країні.
У галереї машин
Особливо вражали публіку гігантські єгипетські будівлі, алея сфінксів. Однак чимало захоплень викликав і український павільйон.
український розділ виставки розміщувався в восьми галереях головного павільйону. Одним з головних "козирів" експозиції була справжня російська хата, збудована "як слід" - без гвинта і без цвяха, з критим двором і флігелем. І всередині хата виглядала точнісінько як житло українського селянина: кіот з образами, дзеркало з рушником і мідним гребінцем на шнурку, лубочні картинки на стінах, російська піч з рогачем, кочергою і лопатою, щоб садити пироги в піч, горщики, глечики та ін . В іншому місці експозиції розташовувалася стайня для коней імператорських кінних заводів і майданчик, де кожні 4 години демонструвалися чудові українські коні. Особливо привертав відвідувачів український трактир, ну і, зрозуміло - хутра і шкіри.
Виставка українського дерева
Різанина ПАВІЛЬЙОН І СВІЧКА ЯБЛОЧКОВА. ВІДЕНЬ, ПАРИЖ, РОКУ 1873 і 1878 Е
На виставку 1873 го року до Відня Україна також повезла все найкраще - найкращі вироби з золота, срібла, малахіту, порцеляни і скла; кращі сільгосппродукти і землеробські машини; кращі тканини і пряжу; нарешті, краще холодна і вогнепальна зброя.
У парку виставки була збудована велика хата - копія тих, в яких жили селяни Костромської губернії. Крім того, був побудований "імператорський павільйон" в стилі боярських хором з різьбленими меблями з дуба, старовинної срібним посудом і образом Богоматері в біломармуровому кіоті.
Гартмана називають одним з основоположників псевдоукраїнської стилю в архітектурі. Велика частина його робіт носили тимчасовий характер і часто були виконані саме для виставок, а тому знищувалися в міру втрати в них потреби.
Особлива любов до російської національної культури зблизила Гартмана з композитором Модестом Мусоргського. Після смерті одного останній, в пам'ять про нього, написав цикл фортепіанних п'єс під назвою "Картинки з виставки".
Гартман і Мусоргський
Організатори Всесвітньої виставки в Парижі (1878 рік) обов'язковою умовою для країн-учасниць ставили будівництво власних павільйонів в національних стилях, які згодом утворили цілу "вулицю націй" на Марсовому полі. Україна дана умова виконала, представивши загального погляду вражаючої краси дерев'яна споруда в псевдо-руському стилі:
ЧУДЕСА української ТЕХНІКИ. ПАРИЖ, РІК 1900-Й
До нової виставки в Парижі Україна готувалася особливо грунтовно, що підганяється прагненням показати Європі, що вона дійсно шита не ликом. Особливі відносини Франції іУкаіни співслужили останньої хорошу службу: Укаїни виділили найбільшу площу для розміщення експонатів - 24 тисячі квадратних метрів. Однак щоб розмістити всі експонати місця все одно не вистачило і довелося будувати додаткові будівлі.
Головний павільйон був виконаний в середньовічному стилі російською і своїми башточками, наметами, візерунчастими віконцями дуже нагадував Московський Кремль. Етнографія околиць, будівництво великого сибірського шляху, українська нафтова галузь промисловості - Україна взяла участь в 17 з 18-ти тематичних відділів.
Для демонстрації Транссибірської залізничної магістралі відвели спеціальне просторе приміщення, де було зібрано все, що відносилося до спорудження дороги: карти, види, плани дороги, моделі мостів, фотографії, колекції. Тут же стояв потяг, складений з вагонів швидкого повідомлення.
На участь у Всесвітній виставці Україна витратила понад 5 млн рублів. Але в підсумку отримала понад 1,5 тисячі нагород, в тому числі 212 вищих, 370 золотих медалей, 436 срібних, 347 бронзових і 224 почесних відкликання.
Хата-ЧИТАЛЬНЯ. ПАРИЖ, РІК 1925 Й
Минуло 25 років і тепер уже СРСР постав перед зарубіжної публікою в зовсім іншому світлі. На Міжнародній виставці сучасних декоративних і промислових мистецтв у Парижі був збудований павільйон химерної форми. Легка каркасна двоповерхова конструкція була виконана з дерева і скла. Прямокутна будівля перерізав по діагоналі ведуть на другий поверх відкритої сходами, над якою було змонтовано перекриття у вигляді похилих перехрещуються дерев'яних плит. Праворуч від сходів була споруджена вишка, увінчана серпом, молотом і буквами "СССР". А в залах павільйону були розгорнуті експозиції народів СРСР, Госторга і Держвидаву; тут же була оформлена легендарна хата-читальня.
Французький архітектор Ле-Корбюзьє зазначив, що павільйон СРСР - єдиний, на який варто дивитися на виставці. У це охоче віриться, адже павільйон простояв в Парижі до середини 50-х років.
РОБІТНИК ТА КОЛГОСПНИЦЯ. ПАРИЖ, РІК 1937 Й
Всесвітня виставка 1937 року, яка також проходила в Парижі перетворилася в арену суперництва двох наддержав: СРСР і Німеччини. Їм належали найбільші павільйони, які, до того ж, розташовувалися один навпроти одного: навпроти гігантської римської цифри III, яку вінчав герб Третього рейху стояв постамент з впізнаваною і понині усіма заставкою творінь "Мосфільму" - скульптурою "Робітник і колгоспниця".
Фігури чоловіка і жінки заввишки 25 метрів і загальною вагою 185 тонн були виконані з нержавіючої хромонікіевой стали і зображували "господарів землі радянської" - робочого і колгоспницю.
Після закінчення виставки демонтувати частини статуї в 28 вагонах через всю Європу їхали в Париж, причому під час проїзду через Польщу з'ясувалося, що деякі частини не проходять по габаритах тунелю, і, розпакувати ящики, довелося розрізати автогеном окремі блоки. "Робочий і колгоспниця" по цю пору живуть в столиці.
ЛЕНІН, СТАЛІН І КАРТА з дорогоцінних металів. НЬЮ-ЙОРК, РІК 1939 Й
Павільйон СРСР на Всесвітній виставці в Ньй-Йорку в 1939 року не поступався в "монументалізм" своєму паризькому попереднику. Це була будівля з рожевого мармуру у вигляді півкола з подобою античного амфітеатру в центрі. Перед павільн, як і в Парижі, на постаменті стояв нержавіючий сталевий робочий, але вже без колгоспниці і із зіркою замість молота в руці. З боків від фігури відвідувачів зустрічали барельєфи "вождів" - Леніна і Сталіна. Їх же фігури в повний зріст знаходилися в першому залі.
Але, мабуть, головною визначною пам'яткою радянського павільйону була розкішна карта неосяжної радянської батьківщини, виконана з справжнісіньких самоцвітів. Картою встигли похвалитися ще в 1937 році в Парижі, але за два роки її збільшили, перевели на англійську мову і вказали маршрут експедиції Папаніна.
З роллю "разючий уяви" відмінно впоралися і макети, наймасштабніший з яких - макет так і не втіленої в життя гігантського Палацу Рад. У цьому ж залі, де стояв зменшений варіант Палацу, відвідувачі могли потрапити на станцію московського метро "Маяковська". Станція була виконана в натуральну величину і нічим не відрізнявся від оригіналу. Не дивно, що саме вона отримала першу премію виставки.
Чесальні машини І Автоматичний ТКАЦЬКИЙ ВЕРСТАТ. БРЮССЕЛЬ, РІК 1958 Й
На Всесвітню виставку в Брюссель в 1958 році СРСР з особливою гордістю повіз всі свої досягнення, зроблені в області машинобудування. Радянський павільйон розташовувався в самому центрі виставкового майданчика і мав форму величезного скляного параллепіпед.
Напівпрозорі стіни були зроблені зі скла і алюмінію. Всередині - обов'язкові фігури скульптури робітника і колгоспниці, і Смелаа Ілліча висотою вісім метрів. А за їх спинами вишикувалися діючий апарат для електрошлакового зварювання, чесального машина, автоматичний ткацький верстат, електронна фотографіровальная машина та ін. Крім того, був продемонстрований предмет особливої гордості - експозиція, присвячена початку освоєння Антарктиди.
Радянський павільйон знову був визнаний кращим з кращих, зібравши понад 500 призів.
ПАВІЛЬЙОН №70. МОНРЕАЛЬ, РІК 1967 Й
Павільйон СРСР був одним з найпопулярніших на виставці ЕКСПО'67, яка проходила в Монреалі і припала якраз на розквіт космічної епохи. Конструкція, незважаючи на свій розмір, немов парила в повітрі, створюючи відчуття легкості. Дах була виконана з алюмінію, скла і бетону; всередині павільйон був оснащений новенькими ескалаторами.
Після виставки будівлю повернувся в Москву і оселився на ВДНГ, отримавши ім'я столиці. Правда переїзд тривав майже десять років, крім того, під час транспортування загубилися всі креслення. В результаті вже в Москві будівля зросла ще на три поверхи. Павільйон №70 зберігся до сих пір, але сильно зношується з кожним роком.
Ще трохи ЕКСПО-67
А так виглядає логотип української експозиції:
Мотив "шляху" покладено в основу української експозиції, умовно розділеної на три зони: історія освоєння океану, його сучасне використання і гармонійну взаємодію людини і океану. А починається цей "шлях" з експозиції, присвяченій Північному морському шляху - національної морської транспортної магістралі в Арктиці.
Один з найбільш незвичайних елементів виставки - унікальна сцена The O. Над проектом працювали інженери і дизайнери зі всього світу, а також творці знаменитих мультимедійних шоу. Сцена спроектована таким чином, що дозволяє створювати ефект туману, різних звуків і навіть фарбувати морську воду в різні кольори.
На сцені встановлено "Big O" з водним екраном заввишки 43 метри; під час виставки на ньому працюють 400 фонтанів.
Завдяки The O відвідувачі ЕКСПО можуть побачити лазерне шоу, шоу феєрверків, шоу-вар'єте, причому, нічим не гірші за ті, які проходять в Лас-Вегасі або Парижі.
Новітні технології дозволяють всім відвідувачам українського павільйону ознайомитися з 500-річною історією освоєння Північного морського шляху, вивчити моделі судів, на яких відбувалися ці подорожі, стати учасником експедиції на дно Північного Льодовитого океану в районі Північного полюса, бути присутнім при унікальний експеримент з узяття зразків грунту і флори з глибини 4261 метрів та встановленні прапора Укаїни на дно океану і ін. В повне розпорядження гостей надана і "бібліотека майбутнього", де інформація доступна в інтерактивній формі на сенсорних панелях. Продовжити подорож можна на борту криголама "Росія", що здійснює перехід по Північному морському шляху від Харцизька до Кременчука. З борту криголама відкривається вид на тисячі здіймаються в небо птахів і білу ведмедицю з ведмежатами.
Текст: Анна Рідка