Сутність і структура економічних потреб суспільства

Сутність і структура економічних потреб суспільства

Головна | Про нас | Зворотній зв'язок

Потреба - це потреба в чому-небудь, об'єктивно не-обходимо для підтримки життєдіяльності і роз-ку людини, колективу, нації, суспільства в цілому; вну-тертя стимул активності.







Потреби відображають внутрішні спонукальні моті-ви діяльності людей і утворюють складну систему, кото-рую можна структурувати за різними критеріями. У найзагальнішому вигляді визначають:

- фізіологічні потреби, обумовлені жит-недіяльного і розвитком людини як біологічної істоти (їжа, одяг, житло і т. П.);

- духовні потреби, обумовлені розвитком челове-ка, як особистості (творчість, самовдосконалення, са-мовираженіе і т. П.).

За критерієм нагальності потреб та ієрархічності взаємозв'язків між ними розрізняють моделі Ф. Герцберга, А. Маслоу, К. Альдерфера. Незважаючи на певні від-личия, все три моделі виділяють потреби нижчого порядку (первинні) і вищого порядку (вторинні). У соот-повідно до цього підходу вищі запити людини не ви-йдут на перший план доти, поки не будуть задоволені насущні потреби. Реалізація первинних потрібно було-стей породжує бажання задовольнити наступні за ваго-мости (вторинні) потреби, що перетворюються в рухаємося-щую силу свідомої діяльності.

Так, "піраміда потреб" А. Маслоу ілюструє стійку ієрархію переваг, згідно з якою каж-дая наступна група потреб визначається і удовлет-Воря після потреб попереднього рівня (рис. 2.1).

"Людина - це піраміда потреб з біологічно-ми в підставі і духовними на вершині, - писав А. Мас-лоу. - Причетність до вищих, духовних цінностей дивним чином прославляє і тіло, і всі його потреби. Якщо направити людину до усвідомлення всіх своїх потрібно було-стей, до їх актуалізації. то дуже скоро ми зможемо на-блюдать розквіт цивілізації нового типу. Людина стане більш відповідальним за свою долю, буде керуватись-ся цінностями розуму, перестане бути байдужим до окру-жающему його світу. що буде означати наближення до про-ще тву, побудованому на духовних цінностях "1.

Сутність і структура економічних потреб суспільства

Разом з тим критики "ієрархічної" класифікації потреб звертають увагу на наступне:

- зазначений підхід не враховує індивідуальні ін-Терези і потреби людей;

- концепція послідовного задоволення потреб-ностей не знаходить підтвердження на практиці;

Потреби задовольняються в процесі споживання. Засоби задоволення людських потреб називаються вають благами.

Благо - будь-яка корисність (предмет, явище, процес), яка задовольняє людську потребу.

Розрізняють такі блага:

- неовеществленной (сонячне світло, здоров'я, загально-ня, знання) і яка виражена (дари природи, а також продукти праці: їжа, одяг, житло і т. П.);

- неекономічні (дармових, необмежені, переді-ставлені природою без зусиль людини; їх обсяги пре-щують наявні людські потреби) та еконо-вів (обмежені, є результатом або об'єктом господарської діяльності; їх обсяги ограни-чени в порівнянні з існуючими потребами).

Економічні потреби - це потреби в економічних благах.

Економічні потреби є структурною під-системою всього комплексу потреб суспільства. Тому рівень їх розвитку і ступінь задоволення залежать від розвитку інших підсистем, культурних, духовних, мо-ральних потреб суспільства.

Економічні потреби суспільства. економічні інтереси

Носіями економічних благ є розмаїтості-нейшие речові товари і послуги. Серед них розрізняють:

- споживчі блага, призначені для непо-безпосередніх задоволення людських потреб, і виробничі блага, призначені для створення споживчих благ;

- матеріальні блага (продукти сфери матеріально-го виробництва) і нематеріальні блага (створюються у сфері нематеріального виробництва);

- справжні блага (перебувають у безпосередньому користуванні економічних суб'єктів) і будущіеблага (ті, якими економічні суб'єкти зможуть воспользо-тися в майбутньому) і т. П.

Всебічне комплексне вивчення системи економіч-ських потреб викликає необхідність їх класифікацію-ції за такими критеріями:

I. За характером виникнення:

- первинні (базові), пов'язані з існуванням людини: їжа, одяг, безпека, житло і т. П .;

- вторинні, виникнення та зміна яких обу-словлени розвитком цивілізації: модний одяг, комусь Фортні житло, інформація та ін.

II. Чи по кишені задоволення:







- матеріальні (потреби в матеріальних благах);

- нематеріальні (духовні потреби).

III. За нагальність задоволення:

- першочергові (предмети першої необхідності);

- другорядні (предмети розкоші).

IV. По можливостях задоволення:

- насичуються (мають межу, можливість повного
Задоволення);

ненасищаемой (не можуть бути задоволені повно-стю, не мають кордонів насичення).

виробничі (потреби в економічних ре-ресурсах);

- невиробничі (потреби в споживчих благах).

VI. За суб'єктам прояви:

- особисті (виникають і розвиваються в процесі життє-діяльності індивіда);

- колективні, групові (потреби групи лю-дей, колективу);

- громадські (потреби функціонування і раз-витку суспільства в цілому).

VII. За кількісної визначеності і міру реали-
зації:

- абсолютні (перспективні потреби, що носять абстрактний характер і є орієнтиром економі-чного розвитку);

- дійсні (формуються залежно від до- стігнутого рівня виробництва і є суспільною нормою для певного періоду);

- платоспроможні (визначаються платоспроможним попитом);

- фактичні (задовольняються наявними еконо-вів економічні благами).

Система економічних потреб є складною і постійно розвивається. Структура потреб, їх обсяг, способи та рівень задоволення безперервно изме-ються: модифікуються, ускладнюються, вдосконалюють-ся в процесі історичного розвитку людської цивили-зації.

Як зазначав відомий український дослідник Н.Х. Бунге (1823-1895), "потреби представляють результат-ний пункт політекономічних досліджень. Як належностями природи людини, як умова її розвитку, потреби виникають з властивостей нашого фізичного орга-нізму і властивих останньому духовних основ. У міру задоволення повсякденних потреб прокидаються в людині потреби розумові, моральні та естетичні-ські, які в свою чергу стають такими ж насущ-ними, як і потреби фізичної природи. Таким об-разом з'являється могутній господарський двига-тель, н двигун далеко не єдиний, оскільки людина призначена для того, щоб жити в суспільстві, а в суспільстві не тільки потреби людей є більш-

Економічні потреби суспільства. економічні інтереси

менш однорідними, а й задоволення багатьох з них стає можливим лише за умов загальної, совмест-ної діяльності. Іншими словами, поряд з потребою-ми приватними з'являються громадські, поруч з особистими цілями - цілі суспільні: турбота як про матеріальне і духовне існування, так і про розвиток всього союзу.

2.2. Економічний закон зростання потреб

Найважливішою ознакою потреб є їх дина-мічного, непостійний характер. Свого часу видаю-щийся вітчизняний вчений Н.Х. Бунге, звертав ува-ня на те, що "у вченні про потреби можна назвати най-більш правдоподібними наступні три положення: 1) розвиток як окремих індивідів, так і цілих громад, неможливо без розвитку потреб; 2) розвиток індиві-да залежить від гармонійного розвитку властивих йому по-потреб; 3) розвиток суспільства передбачає відпо-ствие між потребами приватних осіб, з яких скла-ит громадська спілка "2.

Безперервний економічний і духовний прогрес об-щества неминуче зумовлює як кількісний, так і якісний ріст потреб. Виникнення но-вих потреб супроводжується постійним увеличени третьому їх різноманітності, примноженням, збагаченням і усклад-ненням їх структури. Прагнення задовольнити віку ющіе потреби є спонукальним мотивом удосконалення господарської діяльності, нарощений-вання виробництва економічних благ і поліпшення їх якісних характеристик. Однак зростання і роз-нення потреб завжди випереджає можливості ви-

2 Там же. - С. 428.

ства і не збігається з рівнем фактичного споживання. В цьому проявляється авангардна роль потреб, відображений-ва в економічному законі зростання потреб.

Загальний економічний закон зростання потреб-ностей відображає внутрішньо необхідні, істотний Цінні та постійні взаємозв'язки між виробництвом і споживанням, потребами та існуючими можливостями їх задоволення. Згідно з цим законом безперервний розвиток потреб є рушійною силою економічного і духовного прогресу людства, що, в свою чергу, стимулює воз-нення все нових і нових потреб.

Таким чином, потреби і виробництво знаходяться в суперечливій залежності взаємовпливу і взаімообу-спійманих. Потреби породжують стимули до вироб-ництва. Виробництво задовольняє існуючі та по-народжує нові потреби. Вирішальний вплив чоловіча-ської діяльності та виробництва на формування потреб підкреслював відомий англійський еконо-мист А. Маршалл. "Кожен новий крок вперед, - зазначав дослідник, - потрібно вважати результатом того, що раз-витие нових видів діяльності породжує нові потреби, а не того, що нові потреби викликають нові види діяльності" 1.

1 Маршалл А. Принципи політичної економії / А. Маршалл. - М. Прогрес, 1983. - Т. 1. - С. 152.

Економічні потреби суспільства. економічні інтереси

- від домінування матеріальних до пріоритетного оазвітію духовних потреб, пов'язаних з творчістю, пізнанням, самовдосконаленням;

- від масового виробництва і споживання до індиві-дуалізації потреб і засобів їх задоволення;

- від прагнення до безперервного нарощування обсягів споживання до розумного самообмеження;

- від речової структури споживання до переважаючи-нию в ній послуг.

Сутність і структура економічних потреб суспільства

Мал. 2.2. Взаємовплив потреб і виробництва

Постійний процес вдосконалення людської особистості, людська фантазія, конкуренція виробляй-телей і сучасні комунікації стимулюють неодмінно-ривное розвиток і збільшення різноманітності потреб. Однак прагнення задовольнити зростаючі потребно-

сті наштовхується на відносну обмеженість ресур-сов. Дозвіл протиріччя між ненасищаемості і безмежністю потреб і обмеженістю ресурсів породжує проблему вибору, визначає мету економічної діяльності (рис. 2.3).

Сутність і структура економічних потреб суспільства

Мал. 2.3. Проблема вибору як наслідок суперечності між безмежністю потреб і обмеженістю ре-сурсів

Виявлення шляхів ефективного використання ограни-чинних ресурсів з метою максимально можливого удовлет-Ворен безмежних потреб пов'язане з постійною оцінкою і вибором альтернативних варіантів розвитку хо-дарської діяльності. Визначення потреб споживачів і вміння задовольнити ці потреби одночасно з решені-

Економічні потреби суспільства. економічні інтереси

ем завдань раціонального використання обмежених ре-сурсів стає вирішальною передумовою успіху пред-прінімательской діяльності. Сучасний бізнес не-можливий без володіння вичерпною інформацією щодо якісних параметрів, обсягу і динамічних-ки потреб споживачів, їх прогнозування, а також актив-ного впливу на формування обсягів і структури потре-Блена.







Схожі статті