Головна | Про нас | Зворотній зв'язок
Потреба - це потреба в чому-небудь, об'єктивно не-обходимо для підтримки життєдіяльності і роз-ку людини, колективу, нації, суспільства в цілому; вну-тертя стимул активності.
Потреби відображають внутрішні спонукальні моті-ви діяльності людей і утворюють складну систему, кото-рую можна структурувати за різними критеріями. У найзагальнішому вигляді визначають:
- фізіологічні потреби, обумовлені жит-недіяльного і розвитком людини як біологічної істоти (їжа, одяг, житло і т. П.);
- духовні потреби, обумовлені розвитком челове-ка, як особистості (творчість, самовдосконалення, са-мовираженіе і т. П.).
За критерієм нагальності потреб та ієрархічності взаємозв'язків між ними розрізняють моделі Ф. Герцберга, А. Маслоу, К. Альдерфера. Незважаючи на певні від-личия, все три моделі виділяють потреби нижчого порядку (первинні) і вищого порядку (вторинні). У соот-повідно до цього підходу вищі запити людини не ви-йдут на перший план доти, поки не будуть задоволені насущні потреби. Реалізація первинних потрібно було-стей породжує бажання задовольнити наступні за ваго-мости (вторинні) потреби, що перетворюються в рухаємося-щую силу свідомої діяльності.
Так, "піраміда потреб" А. Маслоу ілюструє стійку ієрархію переваг, згідно з якою каж-дая наступна група потреб визначається і удовлет-Воря після потреб попереднього рівня (рис. 2.1).
"Людина - це піраміда потреб з біологічно-ми в підставі і духовними на вершині, - писав А. Мас-лоу. - Причетність до вищих, духовних цінностей дивним чином прославляє і тіло, і всі його потреби. Якщо направити людину до усвідомлення всіх своїх потрібно було-стей, до їх актуалізації. то дуже скоро ми зможемо на-блюдать розквіт цивілізації нового типу. Людина стане більш відповідальним за свою долю, буде керуватись-ся цінностями розуму, перестане бути байдужим до окру-жающему його світу. що буде означати наближення до про-ще тву, побудованому на духовних цінностях "1.
Разом з тим критики "ієрархічної" класифікації потреб звертають увагу на наступне:
- зазначений підхід не враховує індивідуальні ін-Терези і потреби людей;
- концепція послідовного задоволення потреб-ностей не знаходить підтвердження на практиці;
Потреби задовольняються в процесі споживання. Засоби задоволення людських потреб називаються вають благами.
Благо - будь-яка корисність (предмет, явище, процес), яка задовольняє людську потребу.
Розрізняють такі блага:
- неовеществленной (сонячне світло, здоров'я, загально-ня, знання) і яка виражена (дари природи, а також продукти праці: їжа, одяг, житло і т. П.);
- неекономічні (дармових, необмежені, переді-ставлені природою без зусиль людини; їх обсяги пре-щують наявні людські потреби) та еконо-вів (обмежені, є результатом або об'єктом господарської діяльності; їх обсяги ограни-чени в порівнянні з існуючими потребами).
Економічні потреби - це потреби в економічних благах.
Економічні потреби є структурною під-системою всього комплексу потреб суспільства. Тому рівень їх розвитку і ступінь задоволення залежать від розвитку інших підсистем, культурних, духовних, мо-ральних потреб суспільства.
Економічні потреби суспільства. економічні інтереси
Носіями економічних благ є розмаїтості-нейшие речові товари і послуги. Серед них розрізняють:
- споживчі блага, призначені для непо-безпосередніх задоволення людських потреб, і виробничі блага, призначені для створення споживчих благ;
- матеріальні блага (продукти сфери матеріально-го виробництва) і нематеріальні блага (створюються у сфері нематеріального виробництва);
- справжні блага (перебувають у безпосередньому користуванні економічних суб'єктів) і будущіеблага (ті, якими економічні суб'єкти зможуть воспользо-тися в майбутньому) і т. П.
Всебічне комплексне вивчення системи економіч-ських потреб викликає необхідність їх класифікацію-ції за такими критеріями:
I. За характером виникнення:
- первинні (базові), пов'язані з існуванням людини: їжа, одяг, безпека, житло і т. П .;
- вторинні, виникнення та зміна яких обу-словлени розвитком цивілізації: модний одяг, комусь Фортні житло, інформація та ін.
II. Чи по кишені задоволення:
- матеріальні (потреби в матеріальних благах);
- нематеріальні (духовні потреби).
III. За нагальність задоволення:
- першочергові (предмети першої необхідності);
- другорядні (предмети розкоші).
IV. По можливостях задоволення:
- насичуються (мають межу, можливість повного
Задоволення);
ненасищаемой (не можуть бути задоволені повно-стю, не мають кордонів насичення).
виробничі (потреби в економічних ре-ресурсах);
- невиробничі (потреби в споживчих благах).
VI. За суб'єктам прояви:
- особисті (виникають і розвиваються в процесі життє-діяльності індивіда);
- колективні, групові (потреби групи лю-дей, колективу);
- громадські (потреби функціонування і раз-витку суспільства в цілому).
VII. За кількісної визначеності і міру реали-
зації:
- абсолютні (перспективні потреби, що носять абстрактний характер і є орієнтиром економі-чного розвитку);
- дійсні (формуються залежно від до- стігнутого рівня виробництва і є суспільною нормою для певного періоду);
- платоспроможні (визначаються платоспроможним попитом);
- фактичні (задовольняються наявними еконо-вів економічні благами).
Система економічних потреб є складною і постійно розвивається. Структура потреб, їх обсяг, способи та рівень задоволення безперервно изме-ються: модифікуються, ускладнюються, вдосконалюють-ся в процесі історичного розвитку людської цивили-зації.
Як зазначав відомий український дослідник Н.Х. Бунге (1823-1895), "потреби представляють результат-ний пункт політекономічних досліджень. Як належностями природи людини, як умова її розвитку, потреби виникають з властивостей нашого фізичного орга-нізму і властивих останньому духовних основ. У міру задоволення повсякденних потреб прокидаються в людині потреби розумові, моральні та естетичні-ські, які в свою чергу стають такими ж насущ-ними, як і потреби фізичної природи. Таким об-разом з'являється могутній господарський двига-тель, н двигун далеко не єдиний, оскільки людина призначена для того, щоб жити в суспільстві, а в суспільстві не тільки потреби людей є більш-
Економічні потреби суспільства. економічні інтереси
менш однорідними, а й задоволення багатьох з них стає можливим лише за умов загальної, совмест-ної діяльності. Іншими словами, поряд з потребою-ми приватними з'являються громадські, поруч з особистими цілями - цілі суспільні: турбота як про матеріальне і духовне існування, так і про розвиток всього союзу.
2.2. Економічний закон зростання потреб
Найважливішою ознакою потреб є їх дина-мічного, непостійний характер. Свого часу видаю-щийся вітчизняний вчений Н.Х. Бунге, звертав ува-ня на те, що "у вченні про потреби можна назвати най-більш правдоподібними наступні три положення: 1) розвиток як окремих індивідів, так і цілих громад, неможливо без розвитку потреб; 2) розвиток індиві-да залежить від гармонійного розвитку властивих йому по-потреб; 3) розвиток суспільства передбачає відпо-ствие між потребами приватних осіб, з яких скла-ит громадська спілка "2.
Безперервний економічний і духовний прогрес об-щества неминуче зумовлює як кількісний, так і якісний ріст потреб. Виникнення но-вих потреб супроводжується постійним увеличени третьому їх різноманітності, примноженням, збагаченням і усклад-ненням їх структури. Прагнення задовольнити віку ющіе потреби є спонукальним мотивом удосконалення господарської діяльності, нарощений-вання виробництва економічних благ і поліпшення їх якісних характеристик. Однак зростання і роз-нення потреб завжди випереджає можливості ви-
2 Там же. - С. 428.
ства і не збігається з рівнем фактичного споживання. В цьому проявляється авангардна роль потреб, відображений-ва в економічному законі зростання потреб.
Загальний економічний закон зростання потреб-ностей відображає внутрішньо необхідні, істотний Цінні та постійні взаємозв'язки між виробництвом і споживанням, потребами та існуючими можливостями їх задоволення. Згідно з цим законом безперервний розвиток потреб є рушійною силою економічного і духовного прогресу людства, що, в свою чергу, стимулює воз-нення все нових і нових потреб.
Таким чином, потреби і виробництво знаходяться в суперечливій залежності взаємовпливу і взаімообу-спійманих. Потреби породжують стимули до вироб-ництва. Виробництво задовольняє існуючі та по-народжує нові потреби. Вирішальний вплив чоловіча-ської діяльності та виробництва на формування потреб підкреслював відомий англійський еконо-мист А. Маршалл. "Кожен новий крок вперед, - зазначав дослідник, - потрібно вважати результатом того, що раз-витие нових видів діяльності породжує нові потреби, а не того, що нові потреби викликають нові види діяльності" 1.
1 Маршалл А. Принципи політичної економії / А. Маршалл. - М. Прогрес, 1983. - Т. 1. - С. 152.
Економічні потреби суспільства. економічні інтереси
- від домінування матеріальних до пріоритетного оазвітію духовних потреб, пов'язаних з творчістю, пізнанням, самовдосконаленням;
- від масового виробництва і споживання до індиві-дуалізації потреб і засобів їх задоволення;
- від прагнення до безперервного нарощування обсягів споживання до розумного самообмеження;
- від речової структури споживання до переважаючи-нию в ній послуг.
Мал. 2.2. Взаємовплив потреб і виробництва
Постійний процес вдосконалення людської особистості, людська фантазія, конкуренція виробляй-телей і сучасні комунікації стимулюють неодмінно-ривное розвиток і збільшення різноманітності потреб. Однак прагнення задовольнити зростаючі потребно-
сті наштовхується на відносну обмеженість ресур-сов. Дозвіл протиріччя між ненасищаемості і безмежністю потреб і обмеженістю ресурсів породжує проблему вибору, визначає мету економічної діяльності (рис. 2.3).
Мал. 2.3. Проблема вибору як наслідок суперечності між безмежністю потреб і обмеженістю ре-сурсів
Виявлення шляхів ефективного використання ограни-чинних ресурсів з метою максимально можливого удовлет-Ворен безмежних потреб пов'язане з постійною оцінкою і вибором альтернативних варіантів розвитку хо-дарської діяльності. Визначення потреб споживачів і вміння задовольнити ці потреби одночасно з решені-
Економічні потреби суспільства. економічні інтереси
ем завдань раціонального використання обмежених ре-сурсів стає вирішальною передумовою успіху пред-прінімательской діяльності. Сучасний бізнес не-можливий без володіння вичерпною інформацією щодо якісних параметрів, обсягу і динамічних-ки потреб споживачів, їх прогнозування, а також актив-ного впливу на формування обсягів і структури потре-Блена.