Таким чином, суспільство складалося як система спільної діяльності і взаємин між людьми, обумовлених потребами виробництва і відтворення їх життя і регульованих звичаями, нормами і цінностями. Норми поширюються на всі області жізнедеятельнос-ти людини і створюють передумови виникнення культу-ри і цивілізації. Яку б трансформацію ні пережива-ло обшества, воно зберігає ці найважливіші структурні елементи, що виникли разом з людським родом.
Громадське У сучасному вигляді суспільство представ
виробництво ляє<;обой исторически конкретное, цело-
мова, показ, приклад, і головне - суспільне багатство і культурне надбання народу, спадкоємцем якого він є.
ЕкономіческаяЕкономіческая підсистема
підсистема собою сукупність форм производствен-
ної діяльності і відносин людей у цьому процесі. Кожне суспільство має в своєму розпорядженні необхідні-ми для його існування і розвитку природними благами. Однак суспільне багатство створюється працею людини. Збереження і використання створеного предшествующі-ми поколіннями надбання і розвиток продуктивних сил суспільства призводить до зростання суспільного багатства, в результаті чого виникає інститут власності як найважливіший інструмент та стимул громадського виробниц-ства. Відносини власності, спочатку спиратися
Економічна система включає в себе матеріальне і духовне виробництво і виробництво матеріальних і духовних послуг. Марксизм абсолютизував роль матері-ального виробництва як основи суспільного розвитку. При такому підході спотворюється уявлення про сутність самого матеріального виробництва і недооцінюється роль духовного виробництва і виробництва матеріальних і ду-ховного послуг.
СобственностьСобственность - інститут, що виникає в
господарської, економічної сфері. Вона поширюється не тільки на засоби виробництва, а й на предмети споживання і вироблений продукт. Власністю можуть бути всі елементи громад-ного багатства - робоча сила, засоби виробництва, земля та її надра, продукти матеріального виробництва, духовної, творчою та іншою інтелектуальної діяльності і т.д. Соб-ність визначає, хто володіє економічною владою, кому дістаються доходи від господарської діяльності. Фор-ми власності залежать від ступеня реального обобществляя-ня виробництва, на яке в свою чергу впливає загальний технологічний прогрес.
Духовне Необхідна умова буття суспільства - ду
проізводствоховная діяльність людей. Люди - созна-
Духовна Ця підсистема включає органічно свя-
підсистема занние між собою елементи, спрямованість
ні на задоволення суспільних і особистих духовних потреб. Найважливіші з них - позна-вательного, моральні, естетичні, релігійні, а також потреби в спілкуванні. У суспільстві поступово виникають осо-бие галузі духовного виробництва і інститути, які з-зауважують різноманітним духовним потребам
Інформація Існують області духовного вироб-
і комунікація ництва, спрямовані на удовлетворе-
ня потреби в обміні інфор-їй, духовному спілкуванні. Це перш за все засоби прямого інформування населення. За старих часів це були глашатаї, чи-тавшіе укази государів на площах, проповідники, поети і билин, скоморохи, театр, а також писана література. Як і зднее, з розвитком технічних засобів інформації, потреб-ності в духовному спілкуванні задовольнялися друкованими видан-нями (книги, газети, журнали), потім з'явилися радіо, кіно, телебачення, тобто засоби масової інформації (ЗМІ) в со-часовому вигляді. Характерні ознаки масової інформації - публічність, швидкість передачі інформації та її пре-ходить характер. Форми масової інформації часто піддаються справедливій критиці, оскільки в них може переважати пропаганда і агітація з властивими їм шаблон-ністю, однобічністю, нав'язливістю. Засоби масо-вої інформації в сучасних умовах-особливий вид ін-дустріі, що виробляє свій товар, який більш-менш вигідно продається на ринку. Продається і творчий потен-циал інтелігенції (журналістів, телеведучих, шоуменів і т.п.). Хто платить гроші, той і замовляє «музику». Іншими словами, ЗМІ - той вид виробництва, в який фінан-ші олігархи найбільш охоче вкладають свої капітали.
Поряд з організованими існують стихійні середовищ-ства передачі інформації, до числа яких відносять, в ча-стності, чутки. Чутки виникають внаслідок недостатньо-сти інформації або недовіри до наявних джерел
інформації. (Їх класифікують на абсолютно недостовірні, недостовірні, недостовірні чутки з елементами правдоподібності, правдоподібні чутки і достовірні чутки з елементами неправдоподібності.) Слід зазначити, що чутки можуть поширюватися цілком свідомо як засіб маніпулювання громадською думкою.
Розвиток засобів масової інформації не усуває по-потреба в безпосередньому міжособистісному і колектив-ном духовному спілкуванні людей, яка задовольняється прин-ціпіально іншими засобами і в іншій обстановці (вдома або в театрі, в навчальній аудиторії або листуванні і т.п.). Проте засоби масової інформації - необхідний еле-мент духовного спілкування в сучасному суспільстві.
У науковій літературі і в повсякденній мові поняття «-інфор-мація» і «-комунікації» часто вживається як синонім-ми. Однак зміст цих явищ духовного спілкування різний. Під інформацією розуміється повідомлення, що несе нове зна-ня і міняє поведінку особи або фупп, сприймаю-щих дану інформацію. Комунікація - вид духовного об-щення, що передбачає обмін ідеями, поглядами, оцінками. Вона обумовлена наявністю взімопоніманія між людьми.
Духовне виробництво і духовне спілкування неможливі без певних передумов, тобто наявності регулюючих його норм, а також один файл розумового ма-териала, створеного попередніми поколіннями людей і зафіксованого в мові, предметах матеріальної та ду-ховної культури. Тому невід'ємним компонентом духовного виробництва є кодування, тиражування, зберігання і поширення духовного багатства. Воно припускає-лага також формування особистості, здатної до освоєння культурних цінностей.
Виховання Особлива область духовного виробництва -
і освіту виховання і освіту людини. В про-вин створюється розгалужена система установ навчання та виховання: вищі навчальні закл-ня, різноманітні форми шкільного навчання (домашнє
монастирі, коледжі, пансіонати, інтернати і т.п.), дет-ські дошкільні установи. Виховну функцію ви-полняют сім'я, коло друзів і знайомих, державні уч-нов, органи правопорядку, а також засоби масової інформації. Моральне і естетичне виховання, фор-мування світогляду здійснюються мистецтвом і навчальними релігійними установами.
Центральна ланка духовної підсистеми - свідомість загально-ства, що виявляється у всьому різноманітті знань, ідей, поглядів, думок, світоглядних установок, ціннісних орієнтацій і т.д. Найважливішими елементами свідомості загально-ства є індивідуальне і суспільну свідомість.
Громадська У понятті суспільної психології мис-
психологія лятся прояви психіки людини, з-
Ідеологія Свідомість завжди так чи інакше вирішує
проблеми сенсу життя, відповідає на ко-ренние, життєво важливі питання, свя-занние до потреб і перспективами суспільного розвитку. Названі питання ставляться і вирішуються в рамках ідеології. Ідеологія - структурний елемент суспільної свідомості, що представляє собою сукупність ідей, поглядів, що відображають в теоретичній, більш-менш систематизовані
підсистема ственном виробництві з необхідністю
і групи Qi ^^ представляють собою більш-менш
щей діяльністю, спільністю інтересів, норм поведінки (трудовий, навчальний, військовий, спортивний і т.д. коллекти-ви). Сім'я - найважливіший інститут суспільства, який осно-ють на шлюбі або кровній спорідненості. Сімейні стосунки відрізняються неформальністю міжособистісних взаємодій-тей, що створюють необхідні умови для продовження роду і сприяють вихованню дітей, спадкування ними культурних традицій суспільства. Сімейні стосунки не вичерпуються родинними зв'язками: вони скріплюються юа-імной моральною відповідальністю членів сім'ї друг перед другом, спільною працею і побутом і пов'язаними з ними майновими відносинами, що регулюються правом.
Етнічні Громадське життя протікає в рамках
спільності деяких конкретно-історичних кол
і класи місце займають стану і клас-
Інститути Розвиток суспільства супроводжується созда-
суспільства нічної та релігійної діфференціа-
1. Публічна влада, відокремлена від суспільства. Влада - це можливість одного суб'єкта (володаря) віддавати при-кази підвладним їй громадянам, здійснювати контроль за їх виконанням і застосовувати санкції по відношенню до ли-цям, які ухиляються від їх виконання.
2. Суверенітет, тобто повнота верховної влади на території своєї країни і незалежність в зовнішньополітичному плані.
3. Територія, на якій поширені закони та владні повноваження.
4. Виключне право на видання законів і норм, зо-ково для всього населення. Право на легальне примі-ня сили, фізичного примусу по відношенню до громадян, які порушують закони, аж до фізичного
знищення людини, що визначає особливу діючий-ність державної влади.
5. Право на стягування податків з населення для утримання державних службовців, армії, органів примусу і т.д.
Форма держави визначається формою правління (тобто способом організації влади) і формою державного устрою. За формами правління розрізняються монархія і республіка. Монархія відрізняється наступними ознаки-ми: по-перше, влада належить одній особі, і у дру-яких, глава держави отримує свою владу у спадок. Розрізняються абсолютні монархії, де глава держави не обмежений ніякими конституційними нормами; і кон-ституційні монархії, де повноваження монарха ограни-чени конституцією.
Головна особливість республіки полягає в тому, що джерелом ніком влади є народ, оскільки вищі органи дер-жави обираються народом. Розрізняються парламентська, президентська і змішані республіки. Парламентська рес-публіка передбачає формування уряду по прин-ципу парламентської більшості: яка партія становить в парламенті більшість, така і формує своє правитель-ство, підзвітна парламенту. Президентська республіка від-Ліча тим, що главою держави і главою уряду є президент. У змішаній (напівпрезидентської) рес-публіці поєднується сильна президентська влада з ефек-ним контролем парламенту за діяльністю уряду.
За формою державного устрою держави ділять-ся на унітарні і федеративні. Унітарною є єдине, політично однорідне держава, адміністративні оди-ниці якого не володіють власною державністю. Федерація- союз політичних суб'єктів (штати, землі, суб'єкти федерації і т.п.), що мають власні констатує-ції, законодавчі, виконавчі і судові органи. Їх самостійність офанічена межами, обумовленими розподілом компетенцій між центром і входять до складу федерації суб'єктами. Особлива форма межгосудар-ного об'єднання - конфедерація, що представляє із
У правовій державі конституція не тільки визна-ляет норми взаємовідносин громадян і держави, пра-ва і свободи особистості, а й обмежує владу. Консти-туція встановлює пріоритет прав людини над законами держави: громадянам дозволено все, крім того, що зап-рещено законом. Вона обмежує сферу діяльності го-сударства: для органів державної влади заборонено все, крім того, що дозволено законом. Особливістю пра-вового держави є наявність розвиненого фажданско-го суспільства, тобто не опосередковане державою сфери взаємовідносин вільних і рівноправних фаждан в ус-ловиях демократії. Свобода кожного індивіда обмежена свободою і правами інших людей. Верховенство закону і все-спільність права, яке в рівній мірі поширюється на всіх фаждан, в тому числі і на органи держави, розділі-ня законодавчої, виконавчої і судової влад-тей - такі найважливіші ознаки правової держави.
Основне призначення політики партій і рухів - цілеспрямований вплив на інститути публічної влади. Своєю політикою вони беруть участь в створенні структур влади, підтримують або руйнують їх. У критичні періоди розвитку суспільства основне призначення політики - боротьба за владу і її перерозподіл між різними соці-альних фупп. Таким чином, політика виступає як форма взаємодії між тими, хто управляє, і управля-новлюються. Діяльність державних і суспільно-полі-тичних організацій регламентується правом, а також гос-подстве в суспільстві звичаями і традиціями.
Важко переоцінити роль засобів масової інформації у формуванні політичної свідомості. Не випадково їх називають четвертою владою. Комунікація - необхідний елемент політичної системи. Вона включає в себе, по-пер-вих, засоби зв'язку між інститутами політичної сис-теми, по-друге, канали передачі інформації правитель-ству, по-третє, засоби масової інформації. Між названими інформаційними системами існує тес-кро зв'язок.