Прізвище така поширена. Десь прославлена артистка Соловей на сцені.
Десь працюють всякі, там, Соловйов без імені та по батькові. А Соловйов з Удмуртії продзвенів набатом! Нібито - злодій? Та киньте ви! Який він злодій? Ну, взяв для Удмуртії трохи, роздав по мільйону в вигляді премії! Десь в сніг закопав дорогий асфальт!
Все ж так робили! Тільки що дорогу відремонтували, а тут - потоп! Ями глибше десяти сантиметрів. Якщо ще врахувати, що октанове число бензину не збігається із заявленим, то над поганим асфальтом ще й зміг збільшився!
Глава Республіки звучить приблизно як менеджер. Скромна ж посаду!
Влада змилостивилася. Домашній арешт! Воно і зрозуміло, від Соловйова, який ходив паном, нічого не залишилося. Сумний старий, що викликає одну тільки жалість у жителів Удмуртії. Згадайте, як свіжо виглядали Євгенія Васильєва та її протеже!
Величезна різниця, як і різниця в сумах, нібито, викраденого!
Соловйов вже три рази, як усвідомив. Про цей сумний факт говорить вираз його обличчя. О, ні, це не обличчя! Це весь спектр страждань! Є підозра, що перед цією особою кулаком били по стільниці, вибиваючи зізнання. Загалом, закінчилося, як завжди, домашнім арештом. Хочеться сподіватися, що це буде не квартира з одинадцяти кімнат з двома туалетами, двома ванними кімнатами і великим спальним ложе з приходять за хабар вночі повіями.
Треба чесно зізнатися, без Соловйова в Іжевську все змінилося. Скрізь копають землю, всюди шукають нові викрадені гроші. Труби і їх якість вкрали ще за Брежнєва. Так що, треба б і могили колишніх високопоставлених лихоимцев розкопати і поклацати по черепах за неякісну роботу на посаді Генсека.
Сьогодні-то красти сам бог дозволив. А ось при Радянської Влади це робити було недобре! Не по-сталінські! Йосип Сталін хотів, щоб все Керівники Партії більшовиків були вічно такими ж бідними, як вождь СРСР. Йосип Сталін не міг зрозуміти різниці між собою і своїми підлеглими. У Сталіна була Влада! А у підлеглих був вічний трепет! Тому всі поспішали нажертися і набратися, щоб їм хоча б щось було згадувати в загробному житті.
Про Соловйов з Удмуртії так само швидко забудуть після його політичного похорону.
Правда, преса весь час нагадує, як про героя громадянської війни.
А якщо копнути історію появи Соловйова на Олімпі Влада, так, посадити-то треба було ще в молодості. Не може людина в старості красти, якщо він не крав в молодості!
До речі, якщо не красти для тих, хто за рангом стоїть вище, то у Влада ніколи не вдасться потрапити. Це - замкнене коло успіху в просуванні. І сумне обличчя корчити Соловйову, думаю, звично з давніх часів, коли треба було відзвітувати, а нічим!