За багатьма техніко-економічними показниками морський транс-порт перевершує інші види: найбільша одинична вантажопідйо-емность, практично необмежена пропускна здатність мор-ських шляхів, порівняно малі питомі капітальні вкладення, що не-велика витрата енергії на перевезення 1 т вантажу, низька собівартість. Разом з тим у морського транспорту є і суттєві недоліки: залежність від природних умов, необхідність створення складно-го портового господарства, обмежене використання в прямих мор-ських повідомленнях.
Науково-технічний прогрес на морському транспорті істотний але впливає на його географію: змінює напрямки, склад і величину вантажопотоків, стимулює спорудження нових морських портів і при-Чалов, освоєння нових трас у внутрішніх морях і в Світовому океані.
Після розпаду СРСР в Росії залишилося 8 судноплавних компаній і 37 портів загальною потужністю переробки вантажів до 163 млн т на рік, з них 148 млн т припадає на частку Балтійського і Північного басейн-нів. Середній вік російських судів 17 років, що значно гірше відповідної характеристики світового торгового флоту. У країні залишилося лише чотири великі суднобудівні верфі, три з яких знаходяться в Санкт-Петербурзі (Північна, Адміралтейська і Бал-тійскій завод). У власність Росії відійшло лише 55% дедвейту транспортного флоту Союзу, в тому числі 47,6% суховантажного. Потреб-ності Росії в морських перевезеннях оцінюються в даний час в 175 млн т на рік, в той час як приналежний країні флот здатний перевозити приблизно 100 млн т. Решта на території Росії мор-ські порти можуть пропустити лише 62% російських вантажів, в тому числі 95% каботажних і 60% експортно-імпортних. Для перевезення посту-Пающіє імпортного продовольства і для експорту вантажів Росія ис-помагає порти сусідніх держав: України, Литви, Латвії, Естонії.
Основні морські басейни країни відрізняються одна від одної хо-зяйственной специфікою тяжіють до них економічних районів і природними умовами судноплавства.
Азово-Чорноморський басейн обслуговує вантажні і пасажир-ські перевезення Росії, України і Грузії, а також торговельні зв'язки з зарубіжними країнами. Район експортно-імпортного тяжіння охоплює понад 75 держав. Більше половини перевезень приходить-ся на зовнішню торгівлю. В експорті чільне місце займають нафту і нафтопродукти, а також руди, метал, цемент. У структурі імпортних вантажів - зерно, руди кольорових металів, метал, цукор, машини і обо-нання, тропічні фрукти і овочі, труби для газопроводів.
Завдяки курортному становищу басейну велике розвиток по-лучілі пасажирські перевезення (до 30 млн чол. В рік). Найбільш зна-ве пасажиропотоки йдуть вздовж Чорноморського узбережжя Кав-каза і Криму. На Чорному морі біля Росії залишилися порти Новоросійськ, Туапсе і Сочі. Новоросійськ розташований в незамерзаючої Цемесской бухта. Порт спеціалізується на зовнішньоторговельних перевезеннях. У струк-турі вантажообігу переважають наливні вантажі. Крім цього відправ-ляється значна кількість лісу, цементу, а приймаються зерно, цукор, метал, руда. По вантажообігу це найбільший морський торго-вий порт. Туапсе спеціалізується на вивезенні наливних вантажів. В ос-новних обслуговуються зовнішньоторговельні перевезення. Порт відправляє також руду, вугілля, а приймає будівельні матеріали, цукор, метал, зерно, машини і обладнання. Значний вантажообіг і пасажирообіг має Сочі.
У Балтійському басейні географічне положення і хороша забезпе-печінки транспортними зв'язками визначили домінуючу роль зовнішньоторговельних перевезень (понад 90% вантажообігу). Малий кабо-таж невеликий, у ньому переважають перевезення мінеральних будівельних матеріалів. Кілька більше значення мають перевезення вантажів в пункти арктичного узбережжя нашої країни. Добре розвинений біль-шою каботаж (в Баренцове, Біле і Чорне моря). Судна цього басейну обслуговують кілька міжнародних пасажирських ліній. Пере-візки пасажирів в малому каботажі не отримали значного рас-рення в зв'язку з розвинутою мережею наземних шляхів сполучення.
З восьми балтійських портів колишнього СРСР Росія має у своєму розпорядженні трьома, оснащеність яких не дозволяє здійснювати сучасну транспортування вантажів. Найбільший на Балтиці російський порт - Санкт-Петербург, переробний 12-15 млн т вантажів на рік. У гру-зообороте порту близько 90% припадає на експортно-імпортні пе-ревозкі. У відправленні переважають деревина, нафтові і хімічес-кі вантажі, метал, а в прибутті - зерно, цукор, метал, будівельні матеріали. Петербурзький порт - один з найбільших на Балтиці пас-сажірскіх портів, обслуговуючий в основному іноземних турис-тів. Річний пасажиропотік - 100 тис чол.
Інший високомеханізований порт Балтійського басейну - Виборг. Його вантажообіг становлять місцеві будівельні матеріа-ли, експортована деревина і імпортовані метал, папір. Че-рез порт Калінінграда експортуються вугілля, папір, промислові вантажі, імпортуються метал, цукор, зерно, деякі види оборудо-вання. Для розвантаження Петербурзького порту на Балтиці в Лужской губі Фінської затоки будується потужний портовий комплекс. Усть-Лузький порт буде в три рази потужнішою Петербурзького, його вантажообіг з переробкою вантажів - 35 млн т.
Каспійське море в основному використовується для перевезень між Росією, Азербайджаном, Казахстаном і Туркменістаном. Внешнетор-говие повідомлення здійснюються тільки з Іраном і займають невеликі-шую частку у вантажообігу. У Каспійському басейні переважають кабо-тажному перевезення. Основна їх частина припадає на нафту і нафто-продукти. Серед інших масових вантажів виділяються будівельні матеріали, сіль, хімічні продукти, зерно, риба, бавовна, шерсть. У басейні поряд з морськими судами широко застосовуються суду сме-шанного ( «річка - море») плавання. Головні російські порти - Аст-Ґміна Рахане, Махачкала.
У Каспійському басейні організовані пасажирські рейси мор-ських судів з Баку до Махачкали, Астрахань.
Далекосхідний морської басейн має важливе народнохозяйст-дарське значення для розвитку економічних зв'язків приморських рай-онов Далекого Сходу. До Далекосхідному басейну відносяться Бе-рингова, Охотське, Японське моря, а також східна частина Північно-го морського шляху (море Лаптєвих, Східно-Сибірське і Чукотське моря).
Головна особливість Далекосхідного басейну - численний-ні внутрірайонні і міжрайонні вантажопотоки малої потужності. Переважають каботажні перевезення: 85% всього обсягу перевезень в басейні. Великий каботаж невеликий, його питома вага в перевезеннях - близько 1%. Основні вантажні потоки формуються в портах Прімо-рья і йдуть на Камчатку, Сахалін і в Магаданську область. Лісові гру-зи направляються з портів Владивосток, Знахідка, Ваніно в північні райони. Нафтові вантажі з Владивостока йдуть в Нагаєва, порти Саха-лина, Камчатки і Чукотки. Сахалінський вугілля відправляють в различ-ні порти Далекого Сходу.
Зовнішньоторговельні морські перевезення включають ліс, кам'яне вугілля, нафтові вантажі, руди. Більше 80% закордонних перевезень при-ходиться на Японію. У зовнішньоторговельних перевезеннях імпорт поступається експорту.
Основні вантажі імпорту: зерно, цукор, метал, цемент, хімічес-кі вантажі, машини і обладнання.
Далекосхідний басейн займає друге місце в Росії по пе-ревозкам пасажирів, поступаючись Азово-Чорноморського басейну. Виокрем-ляють регулярні вантажопасажирські маршрути на Чукотку, Сахалін і Курильські острови, а також місцеві пасажирські лінії: Владивосток - Петропавловськ-Камчатський, Владивосток - Корсаков, Владивосток - Холмськ, Владивосток - Анадир - порт Провидіння. Осо-бою місце займають міжнародні пасажирські лінії: Знахідка - Японія, Знахідка - Гонконг.
Велике економічне значення для регіону має морська ж-лезнодорожная переправа Ваніно - Холмськ, завдяки якій стало можливо цілий рік і ритмічно перевозити вантажі між Саха-ном і материковою частиною.
Найважливіші порти Далекосхідного басейну: Владивосток, На-ходка, Ваніно, Магадан, Холмськ, Петропавловськ-Камчатський. Вони мають у своєму розпорядженні сучасною технікою обробки судів, потужним криголамним флотом.
Владивосток знаходиться в бухті Золотий Ріг і служить базою снаб-вання портових пунктів Тихоокеанського узбережжя і східного сек-тора Арктики. У структурі вантажообігу понад 60% складають кабо-тажному перевезення нафтових вантажів, вугілля, машин, устаткування, про-довольственних товарів. В експорті переважають ліс, вугілля, усмоктув-ні вантажі, в імпорті - зерно, цукор, метали. Річний вантажообіг порту близько 10 млн т. Владивосток 12-ю каботажними пасажирськими лініями пов'язаний з портами Сахаліну і Камчатки.
Знахідка - торговий порт міжнародного значення. Основні вантажопотоки направляються в арктичні райони і на Камчатку. Екс-портно-імпортні перевезення становлять 2/3 вантажообігу. Вивіз гру-поклик перевищує їх ввезення. Через порт проходять нафтові вантажі, вугілля, цемент, ліс, чавун, калійні солі, руда, будівельні матеріали, кра-бовие і рибні консерви, зерно, папір, цукор, рис. Щорічно порт відправляє понад 10 млн т вантажів і 60 тис пасажирів. Порт Ваніно розташований в однойменній бухті Татарської затоки. Призначений для перевалки вантажів (металу, машин, устаткування, продовольчих товарів, комбікорми та ін.) З залізниці на морські судна з по-наступній доставкою на Сахалін, Курильські острови і в райони по-бережемо Охотського моря. Головна частка вантажообігу припадає на па-Ромни переправу Ваніно - Холмськ.
Холмськ - найбільший порт Сахалінської області. Тут пере-бативают експортно-імпортні і каботажні вантажі. Вантажообіг пор-та - 4,5 млн т.
Магадан - порт Охотського моря, обслуговує за допомогою авто-бильного транспорту далекі райони Магаданської області і Респуб-лики Саха. Порт в основному (90% вантажообігу) приймає нафто-продукти, вугілля, обладнання для гірничодобувної промислово-сті, машини, метал, продовольчі товари.
Петропавловськ-Камчатський розташований в Петропавлівській бух-ті Авачинської губи. Через цей порт прямує основний вантажопідйо-ток на Камчатку і назад: вугілля, нафтопродукти, будівельні матеріали, машини і т.д. Ввезення переважає над вивезенням. Вивозяться в ос-новному рибопродукти.
Недалеко від Находки створений новий порт Східний, вантажообіг якого - 14-16 млн т. Це високомеханізоване транспортне підприємство. Через нього проходять каботажні і експортно-імпорт-ні вантажі.
У басейні є материкові порти - Посьет, Радянська Га-вань, Николаевск-на-Амурі, Охотськ, Анадир, Провидіння, Егвекінот; сахалинские порти - Корсаков, Вуглегірськ, Невельськ, а також порт-пункти на Курильських островах: Курильск, Північно-Курильськ і Південно-Курильськ.
Північний басейн - район найбільш швидкого зростання морських пере-візок. Він включає Біле, Баренцове і Карське моря Північного Ледо-крученого океану. На морський флот Північного басейну покладено заду-чи транспортного обслуговування території Крайньої Півночі, АРКТИ-чеських островів і забезпечення зовнішньоторговельних зв'язків. Каботажні перевезення, частка яких по відправленню становить близько 40%, осу-ються між пунктами Арктичного узбережжя і островами Північного Льодовитого океану. Серед вантажів виділяються руда, строї тільні матеріали, вугілля, ліс, нафтопродукти, метал, устаткування, машини, споживчі та продовольчі товари.
Район тяжіння експортно-імпортних вантажів включає багато держав Європи та Північної Америки. Через морські порти бас-Сейн імпортують метал, хлібні вантажі, вугілля, цукор, а експортують-ють апатитовий концентрат, деревину, руду, вугілля.
Найважливіший порт басейну - Мурманськ. Це незамерзаючий за-Падни порт Північного морського шляху. Основний вантажообіг Мур-Манський доводиться на закордонні перевезення, причому експорт значно перевищує імпорт. Вантажообіг порту - понад 7 млн т.
Морський торговельний порт Архангельськ розташований в дельті Північної Двіни. Вантажообіг порту - понад 5 млн т. За каботажних лініях від-спрямовуються вугілля, будівельні матеріали, нафтопродукти, метал, про-довольственние вантажі, а приймаються вугілля, деревина. Експортують-ся в основному ліс і лісоматеріали, в імпорті виділяються метали. Порт забезпечує місцеві пасажирські перевезення до 40 тис чол. на рік. У Північному басейні велике значення мають також Онега, Мезень, Нарьян-Мар, Ігарка, Дудинка, Беломорск і Кандалакша.
Перспективи морського транспорту пов'язані з подальшим роз-ством перевезень в Арктиці. Освоєння території спирається на сібір-ські річки і моря Північного Льодовитого океану і пов'язане з трасою Північного морського шляху. Новий етап освоєння Північного морського шляху почався з появою на цій трасі атомних криголамів, що поз-воляет продовжити термін арктичної навігації і забезпечити цілорічне судноплавство в західному секторі до порту Діденка, а на Даль-ньому Сході - до порту Егвекінот на Чукотці. Розроблено крупно-масштабні проекти прискореного розвитку російського торгового флоту, технічного переозброєння криголамного і транспортного флоту, реконструкції портів і причалів, впровадження ліхтерних сис-теми перевезень.