Стегновими грижами називають грижі, які виходять через стегновий канал. Вони складають 5-8%. від всіх гриж живота. Бед-ренние грижі частіше, ніж пахові, представляють труднощі для діагностики, частіше порушуються і мають більш підступне течія. Вони зустрічаються переважно у жінок в другій половині життя. За даними В.А.Іскандерлі (1966) співвідношення чоловіків і жінок 1: 4. Переважання жінок пояснюється тим, що у них бо-леї широкий таз.Ето обумовлює велику вираженість ми-м'язової і судинної лакун і меншу міцність пахової зв-ки. У дітей стегнові грижі зустрічаються рідко.
Хірургічна анатомія стегнових гриж
Між кістками таза і пахової зв'язкою є простір, яке клубово-Гребешкова зв'язкою розділяється на 2 лаку-ни - м'язову і судинну. Судинна лакуна розташована медіально, обмежена спереду пахової зв'язкою, ззаду куперовской, медіально - лакунарной і латерально - клубово-гребеш-кової зв'язками. Черех судинну лакуну проходять стегнові со-суди. Вона є основним місцем утворення стегнових гриж. Найбільш слабким її відділом є бедренное кільце, розташоване в самому медіальному відділі лакуни і огра-ніченний медіально-лакунарной зв'язкою, спереді- пахової зв'язкою, ззаду - куперовской зв'язкою, латерально - стегнової веною.
Судинна лакуна - в нормальних умовах не має свобод-них просторів і щілин. Саме тут виникає стегновий ка-нал при утворенні грижі. Внутрішнім отвором стегнового каналу є бедренное кільце, зовнішнім - овальна ямка, отвір в широкій фасції стегна.
Стегновий канал - має трикутну форму. Його стінками є при-чиною: спереду - задньо-нижня поверхня пахової зв'язки і зад-ня поверхня ділянки поверхневого листка широкої фасції стегна, ззаду - глибокий листок широкої фасції, зовні - бід-ренная вена. Стегновий канал має майже вертикальне направ-ня, його довжина 2-3 см.
Клініка і діагностика стегнових гриж
Хворі з стегновими грижами найчастіше звертаються з жа-лобамі на болі в стегнової і пахової областях, на болі в живо-ті, різні розлади функції шлунково-кишкового трак-ту. Найхарактернішою ознакою повної типовою бедрен-ної грижі служить наявність грижового випинання в області стегнової-пахової згину. Як правило, це гладке полусферічес-кое утворення невеликих розмірів, що розташоване нижче па-ховой зв'язки досередини від стегнових судин. З'являючись в верти-кальном положенні і при напруженні, воно може легко, часто з бурчанням вправлятися в черевну порожнину. У тих випадках, коли грижового вмістом є кишечник, перкуторно визначаються-ється тимпанит, що є цінним диференційно-діагности-ного ознакою. Іншою важливою ознакою є симптом "кашльового поштовху". Однак ця ознака може бути відсутнім при невправімих і ущемлених грижах.
Для розпізнавання стегнової грижі важливо провести обмацування поверхневого пахового кільця пальцем. Вільне па-ховое кільце без симптому "поштовху" при кашлі підтверджує на-відмінність стегнової грижі.
Стегнову грижу треба диференціювати з липомами при їх локалізації під пупартовой зв'язкою. Легше відрізнити ліпоми підшкірної клітковини, при яких навпомацки визначається доль-чатое будова, пухлина рухлива і не пов'язана із зовнішнім від-отвором стегнового каналу. Важче диференціювати пред-очеревинні ліпоми, що виходять через стегновий канал і маю-щие з ним зв'язок.
Стегнову грижу можуть симулювати і збільшені лімфа-тичні вузли в області ськарповського трикутника, особливо розташований в області овальної ямки вузол Розенмюллера-Піроuова. На відміну від грижі при захопленні лімфатичного вузла пальцями і підтягуванні його назовні часто вдається встановити відсутність зв'язку його з стегнових каналом. Крім цього, слід оглянути всю нижню кінцівку, пахову область, статеві органи для виключення запальних процесів із залученням регіонарних вузлів або метастазів пухлини.
За стегнову грижу може бути прийнятий варикозний вузол біль-шою підшкірної вени при впадінні її в стегнову вену. Для ва-рікозного вузла характерно витончення і синюватий колір шкіри, відсутність симптому '' кашльового поштовху ", легкість здавлення ви-пячіванія і швидка поява його знову без всякого напружуючись-ня. Перкуторно над пухлиною визначається тупий звук.
Лікування стегнових гриж - оперативне.
Завдання оперативного лікування - якомога вище посікти грижі-вої мішок, щоб ліквідувати так звану воронку брю-шини, і зашити грижові ворота. Всі способи операції в зави-ності від доступу до грижовим воріт діляться на дві основні групи: 1) способи прямі або стегнові, які характеризують-ся підходом до стегнового каналу з боку його зовнішнього отвору; 2) способи непрямі або пахові з доступом до грижі через паховий канал.
1) Найбільш поширеним прямим способом є опе-рація Бассини (1894). Після ретельного виділення і високого висічення грижового мішка для закриття внутрішнього отвору стегнового каналу накладається 3-4 шва, захоплюючих з од-ної сторони задній і нижній краї пахової зв'язки, з іншого -надкостніцу лонної кістки. Як при виділенні мішка, так і при пластиці треба постійно пам'ятати про можливості поранення бід-ренной і великої підшкірної вени. Закінчують операцію зі-єднанням краю овальної ямки з Гребешкова фасцією, тим самим закриваючи стегновий канал двома рядами швів.
2) Непрямі (пахові) способи дозволяють максимально висо-ко перев'язати грижової мішок, а також надійно вшити внутрен-неї отвір стегнового каналу. Однак його виконання більш травматично і тривалий.
Вперше паховий спосіб операції стегнової грижі застосував Руджі (1892). Після розтину передньої і задньої стінки пахового каналу в предбрюшінной клітковині відшукується шийка грижі-18
вого мішка і грижові ворота. Виділяється грижової мішок, ко-торий високо перев'язується, накладаються шви між пахо-вої і верхньої лобкової зв'язками, що закривають внутрішнє отвер-стіе стегнового каналу. Недолік способу - ослаблення стінок пахового каналу. У зв'язку з цим італійський хірург Парлавеч-Чіо (1893) запропонував з метою зміцнення задньої стінки пахового каналу підшивати косу і поперечну м'язи живота до пахо-вої і лонної зв'язці.
В даний час найбільш поширеним непрямим способом операції при стегнової грижі є операція Руджі-Парлавеччио. Розріз проводять як при паховій грижі. Розкривають апоневроз зовнішнього косого м'яза живота. Коло-білу зв'язку або насіннєвий канатик виділяють і відводять назовні. М'язи тупим гачком відводять догори. Розсікають на всьому про- тяженіі поперечну фасцію. Обережно відсовуючи марлевим тампоном клітковину, знаходять і виділяють шийку грижового меш-ка, яку беруть на держалку. Потягуючи за шийку мішка і розсікаючи наявні зрощення із стінками стегнового каналу, мішок переводять в пахову область, прошивають, перев'язуючи-ють і січуть. Накладають шви між лонної і пахової зв'язками. Другим рядом швів захоплюють внутрішню косу і поперечну м'язи, а також верхній край розсіченою попе-річковий фасції і підшивають їх до пахової зв'язці. Круглу зв-ку або насіннєвий канатик укладають на м'яз, після чого роблять пластику передньої стінки пахового каналу по Мар-тинів.