Стаття як я працював вантажником в Санкт-Петербурзі, або три робочих дні з життя вантажника, частина 1

Вантажник з двома вищими освітами

Рівно рік тому у мене стало зовсім погано з роботою. В інституті Приладобудування, де я працював викладачем матаналізу не платили третій місяць зарплату. На підробці помічником юриста платили копійки. Жили ми на замовлення в підпільній конторі - допомагав оформляти дозволи на роботу гастарбайтерів: таджиків і узбеків, і отримував мотиваційні винагороди від студентів в період сесії. Ось на ці накопичення і жили. Плюс досить пристойна зарплата у дружини нас виручала.

Одного разу я не витримав, прийшов до дружини і сказав:
- Послухай, люба, з завтрашнього дня я кину роботу і піду працювати вантажником. Більше так не можу, - Сказав я це не так, щоб обговорювати далі, а просто довів до відома (в нашій сім'ї остаточне рішення приймає чоловік, але видимість демократії повинна ж бути присутнім). Вона все зрозуміла, але скандалу уникнути не вдалося.

Почала обурюватися, як, мовляв, молодий педагог з двома вищими освітами: одне педагогічне, іншу юридичну, хоч і отримане на заочке, піде працювати вантажником. Довго запевняла мене, що це не вихід, треба ще трохи почекати і ВНЗ почне виплачувати зарплату, що ще зовсім трохи і мене підвищать в юридичній консультації, хоча підвищувати мене там було просто нікуди, та й нема чого. Контора в наступному місяці планувала закритися. Провідні юристи давно зробили ноги в успішні фірми міста. Дружина відповідно поки була не в курсі. Вона лякала мене розповідями про страшні п'яних мужиків, говорила, що з ними мені не можна працювати, вони нижній шар суспільства, дно, тягнути мене за собою. Ну, все як у бразильському серіалі.

Загалом, рішення далося нелегко нам обом. Але мені куди легше було його прийняти, ніж моїй дружині. Я ніколи не заробляв гроші фізичною працею. Іноді хочеться банального праці - руками, ногами. Офісна робота розбещує. У чудовій дитячій книжці "Незнайка на Місяці" Миколи Носова було приведено прекрасне порівняння поліцейських Міглей і фіглі. Міглей працював у відділі упіймання злочинців, бігав за ними по вулицях Місячного міста зі своїм загоном, виглядав бадьоро, свіжо і гудзики на мундирі блищали. Був конкретний і мав ясним розумом. Фігль же працював в поліцейській дільниці, займався перекладанням папірців і завідував картотекою злочинців. У другого був втомлений вигляд, каламутні гудзики і дурний погляд. Ось я і усвідомив, що у мене останні два роки був саме такий же спустошений вигляд від дурної роботи, в запилених від непотрібності установах. Треба щось міняти. А усвідомити проблему, значить наполовину вирішити її.

Куди влаштуватися вантажником в Санкт-Петербурзі

Далі я почав шукати, куди піти працювати вантажником в моєму великому місті. Як працювати вантажником, мені вже було ясно з минулого досвіду. Бери - тягни, тягни - тягай. Що ж тут для мужика складного. Сам переїжджав багато разів. Студентом на будівництві підробляв.

Спочатку вирішив пошукати, де працюють вантажники в Санкт-Петербурзі. Відразу відкинув ідею звертатися в магазини, тому що там працюють в основному за оклад, а я здоровий дорослий одружений чоловік хочу багато працювати, а не филонить. Хочу серйозно заробляти нехай навіть з ненормованим графіком.

Я визначив для себе мету - працювати не одному, а в бригаді. Тому що краще тертися один об одного, спілкуватися хоч з кимось, ніж варитися у власному соку, та й веселіше відразу якось стане.

Знову ж для себе вирішив, що буду працювати тільки в ранковий, денний, вечірній час, а ночувати буду вдома з дружиною. За деякими винятками, коли робота затягується. Чи не правильно через гроші про сім'ю забувати.