При спадкуванні виморочність майна відмову від спадщини не допускається.
Якщо спадкоємець вчинив дії, що свідчать про фактичне прийняття спадщини (пункт 2 статті 1 153), суд може за заявою цього спадкоємця визнати його відмовився від спадщини і після закінчення встановленого терміну, якщо знайде причини пропуску строку поважними.
3. Відмова від спадщини не може бути згодом змінений або взятий назад.
4. Відмова від спадщини в разі, коли спадкоємцем є неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний громадянин, допускається з попереднього дозволу органу опіки та піклування.
1. Право успадкування, що виникає у спадкоємців, покликаних до спадкоємства, складається з двох можливостей: можливості прийняти спадщину і можливості відмовитися від спадщини.
4. Спадкоємець має право відмовитися від спадщини протягом того ж терміну, який встановлений для прийняття спадщини. При цьому він має право відмовитися від спадщини і тоді, коли він вже прийняв спадщину. Але в цьому випадку він повинен укластися в загальний термін для прийняття спадщини, який, за загальним правилом, становить шість місяців з дня відкриття спадщини. Іншими словами, якщо спадкоємець подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, а потім передумав і подав нотаріусу заяву про відмову від спадщини та про анулювання раніше поданої заяви, то обидва ці заяви (як про прийняття спадщини, так і про відмову від нього) повинні бути подані в межах встановленого строку для прийняття спадщини, який одночасно є і терміном для відмови від спадщини.
Якщо спадкоємець прийняв спадщину, фактично вступивши у володіння або управління спадковим майном, то він не позбавлений права в межах встановленого терміну "переграти" раніше прийняте рішення, подавши нотаріусу заяву про відмову від спадщини. Якщо ж вказаний термін минув, то визнати спадкоємця відмовився від спадщини може за заявою спадкоємця тільки суд, якщо знайде причини пропуску строку для відмови від спадщини поважними.
Відзначимо, що якщо спадкоємець подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, а потім, пропустивши термін для подачі нотаріусу заяви про відмову від спадщини та про анулювання раніше поданої заяви, звернувся до суду із заявою про визнання його таким, що відмовився від спадщини, посилаючись на те, що причини пропуску строку були поважними, то суд в такому визнанні повинен йому відмовити.
6. Що стосується неповнолітніх спадкоємців п.4 ст.1157 підлягає обмежувального тлумачення. Попередній дозвіл органів опіки та піклування на відмову від спадщини не потрібно, коли неповнолітній спадкоємець в результаті вступу в шлюб або в результаті емансипації придбав дієздатність в повному обсязі.