· Знайомство з новою інформацією. Використання презентації.
-На сьогоднішньому занятті ми вирушаємо в гості до східних слов'ян. Основним заняттям східних слов'ян було землеробство. До землі слов'яни ставилися як до живої істоти. Вони розмовляли з нею, зі сльозами на очах просячи прощення за те, що вони ранять її, роблять їй боляче під час оранки. Дух Землі слов'яни називали богинею Макошь, від слова мокра, або Мати сиру земля.
-Поклонялися слов'яни і іншому богу, якого називали
Дай бог. Вони вважали, що від нього залежить зміна пір року, він веде постійну боротьбу з темрявою і холодом. Завдяки його силі розквітають квіти, плодоносять рослини. Він щодня виїжджає з золотого палацу на вогненних конях і своїми променями-стрілами проганяє ніч, навесні плавить лід і сніг.
-Як ви думаєте, який об'єкт неживої природи слов'яни називали Дай-бог? (Бог сонця).
-Але якщо він розсердиться на людей, то пошле на землю посуху, а значить страшний голод. Щоб задобрити Дай-бога, слов'яни приносили йому в жертву домашніх тварин, спалюючи їх на багатті.
-А тепер познайомимося з святами, які слов'яни влаштовували на честь бога Сонця. Прочитайте текст в підручнику.
Славлячи дух бога Сонця, слов'яни ходили з піснями по домівках, збирали милостиню, щоб принести його в жертву.
-Що є символом цього свята? (Ялинка).
-Виявляється, деякі прикраси на новорічній yoлке- це дійшла до нас пам'ять про жертвопринесення богу Сонця. На ялинку вішали зображення домашніх тварин, а так само шари- символи дарів природи і нагадування богу Сонця про те, щоб він подбав про людей в новому році і обсипав їх стиглими плодами.
-Здогадайтеся, на славу якого бога на новорічній ялинці запалюють вогні? (Дай-бога).
-Прочитайте текст і дізнайтеся назву ще одного свята на честь бога Сонця. Свято присвячений приходу весни і проводам, похорону зими ....
-Як називали слов'яни це свято? (Масниця)
-Прочитайте текст ще про одне свято.
Найбільше свято Сонця у слов'ян був в розпал літа, в найкоротшу ніч. Він носив назву
Івана Купали. Після цієї ночі дні починали зменшуватися, наступав поворот до осені. Знаком сонця, що сходить з літньою висоти, було палаюче колесо, яке скачували з гори.
У свято Купали слов'яни купались, дівчата плели вінки, хлопці стрибали через багаття, а ще присутні грали в «струмочок», шукали в лісі квітку папороті.
-Займалися слов'яни і скотарством. Богом, який був покровителем домашнім улюбленцем був Велес.
Слов'яни представляли цього бога у вигляді ведмедя. Вони задобрювали Велеса на свято Івана Купали, на свято Коляди, на Новий рік, вбиралися в звірині маски і хутряні шуби.
-Найголовнішим та грізним богом у слов'ян був Перун, що викликає грім і посилає на землю блискавки. Йому в жертву приносили навіть людей.
-Жертвопринесення слов'яни приносили на особливих обгороджених майданчиках-святилищах, на яких стояли вирізані з дерева або з каменю ідоли-зображення богів. Жертвопринесеннями відали особливі люди-чарівники і волхви.
-Визначте, як називали слов'яни бога вітру і бурі, встановивши відповідність між словами першого і другого стовпчика.