Капітальні вкладення являють собою витрати в виробничі фонди - основні і оборотні, хоча останні зазвичай враховуються при значних змінах в порівнюваних варіантах, тому в роботі їх можна не враховувати.
До капітальних вкладень, що приймається до розрахунку, відносять:
- дорогу (технологічну) оснащення.
Таким чином, загальні капітальні вкладення (К) розраховуються за формулою:
де - капітальні вкладення в устаткування;
- капітальні вкладення в будівлі (виробничі площі);
- капітальні вкладення в оснастку (пристосування).
Капітальні вкладення в технологічне оснащення (пристосування) в роботі не розраховуємо через низьку їх вартості.
Капітальні вкладення в устаткування
Питомі капітальні вкладення в устаткування, що показують величину капітальних вкладень, що припадають на одну деталь-операцію, розраховуються за формулою
де - балансова вартість обладнання, грн. / од .;
- норма часу на операцію, хв .;
- дійсний річний фонд часу роботи обладнання, год (додаток 10);
коефіцієнт завантаження обладнання на операції.
Капітальні вкладення в будівлі
Питомі капітальні вкладення в будівлі на одну деталь-операцію визначаються за формулою
де - площа обладнання в плані на операції, м 2;
- коефіцієнт, що враховує проходи і проїзди. Визначається за даними, наведеними в Додатку 8;
- ціна 1 м 2 площі, руб. / М 2.
Склад і розрахунок повної собівартості виготовлення
Для визначення економічного ефекту від впровадження спроектованого обладнання, оснащення та технологічного процесу необхідно знати собівартість продукції, виробленої з їх застосуванням [8, 9].
1. Витрати на основні матеріали.
2. Витрати на оплату праці виробничих робітників (основних і допоміжних).
4. Електроенергія технологічна.
5. Загальновиробничі витрати:
- витрати на ремонт обладнання;
- витрати на різальний інструмент;
- витрати на пристосування;
- витрати на амортизацію будівель;
- цехові витрати на управління.
6. Загальногосподарські витрати.
7. Комерційні витрати.
Розрахунок повної собівартості ведеться за наступною методикою:
1. Витрати на матеріали на деталь визначаються за формулою:
4.4. Розрахунок приведених витрат і показників економічної ефективності варіантів і висновки
Величина приведених витрат на одну деталь (питомі приведені витрати) за варіантами технологічного процесу розраховуються за формулою (1).
Після цього робиться висновок, який варіант є більш ефективним. Якщо П1> П2. П1. П2 - наведені витрати, то приймається другий варіант.
Умовно-річна економія розраховується за формулою (3), економія капітальних вкладень - по формулі (4), термін окупності додаткових капітальних вкладень - по формулі (5), а річний економічний ефект - за формулою (2). Крім перерахованих вище загальних показників слід привести і приватні показники (трудомісткість виготовлення деталі, коефіцієнт використання металу).
У таблиці 4 наведені техніко-економічні показники порівнюваних варіантів.
Таблиця 4.Техніка-економічні показники порівнюваних
варіантів виготовлення деталі
Дана таблиця наводиться в ув'язненні курсової роботи. У висновку також повинна бути дана характеристика результатів відповідних технічних і організаційних рішень, що розкриває мету і суть курсової роботи.
1. Податковий кодекс Російської Федерації.
Відомості про заготівлю деталі за варіантами