Українська абетка, як і російська, побудована на основі кириличного алфавіту. Графічне написання більшої частини букв в російській і українській алфавітах збігається, проте є і суттєві відмінності.
Поряд з російським і білоруським, українська мова належить до східної групи слов'янських мов. Причому український настільки схожий на російський, що це може стати перешкодою в процесі вивчення: складно не переплутати близькі за звучанням, але все-таки різні слова. Зате є і незаперечне достоїнство: в українському слова пишуться так само, як чуються, що дуже полегшує процес вивчення цієї мови.
Українська мова по праву вважається одним з найбільш мелодійних у світі, що пов'язано з унікальними особливостями української фонетики. Так, українська мова характеризується величезною кількістю голосних високого підйому і подовженням м'яких приголосних. Завдяки цим особливостям українську мову звучить м'яко і гармонійно.
Інша відмінна риса української мови - наявність в довгих словах побічних наголосів поряд з основним. Завдяки цьому в українській мові практично не зустрічається редукція (приглушене звучання або випадання) приголосних звуків. Дзвінкі звуки практично не приглушаются навіть в кінці слова і складу.
Починати вчити іноземну мову необхідно з алфавіту, і українську мову - не виняток. Російськомовному людині вивчити українську абетку не складе труднощів: написання більшої частини букв збігається. Правда, в українському алфавіті відсутні літери ЇЇ,'', ии, Ее, зате з'являються Ґґ, Єє, Іі і ЇЇ.
Українська писемність містить 33 літери, велика частина яких має свою відповідність в російській мові.
Букви «Є» та «ЇЇ» - це йотований голосні. Буква «Є» відповідає російської «Е» і позначає звук [jе]. Символ «Ї» позначає звук [jі]. Українська буква «I» відповідає російської «І».
Крім того, в українській мові є апостроф [ ']. Він використовується після губних приголосних і «р» перед йотірованнимі голосними для позначення сполучень [j] і голосних звуків [а] [у] [е] [і].
Ще одна характерна особливість української мови - наявність аффрікатівних приголосних [дж], [дз] і [дз ']. На листі ці звуки передаються, відповідно, поєднаннями «дж», «дз» і «дзь».