Скажений огірок поширений майже по всій території Росії, але частіше зустрічається на Кавказі і в Середній Азії. Зростає по сміттєвих місцях, покладів, у огорож, по узбіччях доріг і на городах. Рослина отруйна.
Лікарською сировиною служать надземна частина і коріння. Надземну частину заготовлюють під час цвітіння. Стебла розрізають на шматки і сушать в сонячну погоду в тіні. Сировина вважається готовим, якщо стебла при згинанні не гнуться, а ламаються. Коріння збирають восени, обтрушують від землі, промивають холодною водою, підв'ялюють на сонці або в приміщенні з кaчecтвeннoй вентиляцією і сушать в сушарці або протопленій печі. Зберігають в закритій тарі 1 рік.
Сировина містить тритерпеноїдів (курбітаціни), каротиноїди, стероїди, алкалоїди, органічні кислоти, азотовмісні сполуки (алантоїн), вітамін С, вищі жирні кислоти та інші речовини.
Препарати з різних частин рослини володіють проносним, сечогінним, протималярійних, антігельмінтним, антибактеріальним і протипухлинну дію. Відвар і порошок використовують при злоякісних новоутвореннях матки. Настій і відвар коренів призначають при набряках, малярії, запальних хворобах печінки і геморої. Порошок застосовують при грибкових хворобах шкіри.
Для лікування довго не загоюються трофічних виразок використовують надземну частину рослини. В цьому випадку готують відвар з розрахунку 1 столова ложка сировини на 1 склянку гарячої води. Кип'ятять в закритій емальованому посуді на водяній бані 2.0 хв, проціджують гарячим і доводять об'єм кип'яченою водою до вихідного. Після чого 1 столову ложку відвару змішують з 1 чайною ложкою борошна, прикладають до виразки і забинтовують. При грибковому ураженні шкіри відваром протирають уражені місця. Відвар плодів використовують так само для лікування ревматизму, абсцесів, проносів, запальних захворювань нирок, при кольках в кишечнику, геморої, запаленні слизової оболонки носа і як болезаспокійливий засіб.
Свіжий сік, розведений водою у співвідношенні 1: 4, дає позитивні результати при захворюванні придаткових пазух носа. Після закапування 2-4 крапель виникає чхання, що змінюються гноетечением. Процедуру повторюють тільки через 3 дні. Якщо після двох закапування відвару позитивного ефекту не спостерігається, то подальше застосування препарату марно.
