День Незалежності - хороший привід поговорити про те, що об'єднує українських громадян, що становить фундамент національної свідомості, що врешті-решт означає бути українцем.
Як показало опитування, один з найпоширеніших проявів патріотичних почуттів українців - це вболівання за успіх представників України під час спортивних змагань, гордість за "своїх", коли вони перемагають. Переважна більшість (86%) опитаних тою чи іншою мірою погодилися з тезою "Я пишаюся Україною, коли вона перемагає в спортивних змаганнях".
Патріотизм українців не має нічого спільного зі сліпим фанатизмом. Переважна більшість (81%) респондентів визнають: "У нас в країні є речі, які змушують мене випробувати сором за свою країну". Більшість (64%) опитаних тою чи іншою мірою погоджуються з тезою: "Я менше пишаюся своєю країною, аніж хотілося б". Чимало (15%) респондентів не виключають для себе можливості стати громадянином іншої країни.
Українці не схильні переоцінювати свої чесноти і спроможні на критичну самооцінку. Тільки 24% опитаних схильні думати, що "світ став би краще, якби люди з інших країн були більше схожі на українців". Не згодних з цією тезою - значно більше.
Під час опитування респондентам також задали питання, що стосувалися національної ідентичності. (Респонденти мали оцінити важливість певних критеріїв - кожного окремо). На думку опитаних, щоб вважатися справжнім українцем "дуже важливо" або "скоріше важливо" відчувати себе українцем (вказали 95% респондентів), знати історію України та її культурну спадщину (86%), поважати політичний устрій України та її закони (83%) , а також мати українське громадянство (80%).
Що стосується "чинника крові" (походження), то на його важливості наполягають значно менше опитаних. Наявність батька-українця вважають "дуже важливим" або "скоріше важливим" 53% респондентів, матері-українки - 51%, обох батьків-українців - 45%.
Місце народження грає хоч і істотну, але все ж таки другорядну роль. На важливість народження в Україні вказали 59% опитаних. У той же час, 77% вважають "дуже важливим" або "скоріше важливим" теперішнє проживання в Україні.
На важливості користування українською мовою наполягають 58% опитаних. Менше половини (41%) респондентів вважають важливим для справжнього українця сповідування традиційної для України релігії - православ'я.
Тобто для переважної більшості українських громадян стан самосвідомості, певні ціннісні орієнтири і правові установки, а також факт проживання в Україні є вирішальними для того, щоб вважатися справжнім українцем. Обставини походження (національність батьків, місце народження), мова і віросповідання менш значущі, вони важливі для меншої кількості громадян.
Один з лідерів націоналістів якось сказав, що націоналіст - це той, хто любить свою націю, а патріот - це той, хто любить свою країну. У цьому сенсі можна сказати, що в основі національної ідентичності українських громадян лежать саме громадянсько-патріотичні орієнтири. Етнонаціональні і етнокультурні установки теж впливають, але вони грають скоріше другорядну роль.
P.S. Саме любов до своєї землі реально об'єднує українців різних національностей, поглядів, конфесій, творить Україну як цивілізаційний і геополітичний феномен. Любов до своєї землі - важлива основа для забезпечення цілісності країни в її нинішніх кордонах. Спекуляція на етнонаціональних, мовних та історичних питаннях, на темі остаточно цивілізаційного вибору здатна тільки розколювати українське суспільство. На жаль, саме до цього спонукають наших політиків закордонні недоброзичливці.