Що таке маячити, що означає маячити

Маячить (від маять), ворушитися на повітрі, мотатися, показуватися, миготіти; сповіщати. махати. кивати або робити знак, сигнал, говорити знаками; || про дитину: починати лепетати вологодск .; || мороковать, тямить, розуміти трохи чужу мову сиб. || Позначка (футшток) або лот маячить, Каспію. дістає дно; не маячила, переносить, бракує дна. || Маячити по світу, хитатися, тягатися, перебиватися кой-як, живучі на стороні; || переторговивать, торгувати дрібницями, кулачнічать твер .; плутовать, обманювати Калузької .; || баритися, зволікати, ні туди, ні сюди сх. Тут нічого маячити: не велять обінячіть. Маячить, іноді вживається замість маячити, в знач. миготіти, миготіти, з'являтися неясно. Очей не маячить, що не сяга, не бачить або не показує. Щось маячить по самому краю земі, ніби людина йде? Ніяк товариш маячить шапкою, видали махає. Козак маячить, дав маяка на коні, ходить на колах, подаючи умовний знак. Німий все щось маячить. Дитя стало маячити помаленьку, намагається говорити. Маячить чи по-їхньому, по-Курильських? Тримай мористее, намітки знову стала маячити. Де, ти маячив все літо? хитався. Знати, мені довелося століття маячити; ні хліба, ні скривіща, ні сбивіща. Він по базарах маячить, кулачнічает. Ну що маячити-то, Біжи! - Прапор взмаячіл, замайорів. Вимаячіл копійку. Домаячіл він вік свій. Накидка замаячівает, зачіпає дно. Він замаячила, ізмаячілся, ісшатался на стороні. Намаячіл мені щось, та не зрозумію. Обмаячіл мене шахрай, обдурив, обморочиш. Від нього не отмаячішься, що не отлиняешься. Помаячь йому, щоб почекав. Щось подмаячівает, проти неба. Він і маяка, (кулака) перемаячіт, такий шахрай. Щось видали прімаячівает, ніби вовк біжить. Накидку промаячілн, пронесло, жердина не дістав дна. Щось шибко размаячілся козак, знати побачив кого близько. Хто мою шапку смаячіл? забрав, поцупив потайки. Яку він штуку смаячіл! наприклад про фіглярем: обморочиш, напустив ману. Маячить по світу, маячити. Маячить кому, новг. твер. трохи показався знову ховатися. Маячення пор. дійств. по знач. глаг. Маяк м. Всякий знак, ознака і прикмета, навмисне влаштована: жердину, віха, жердина з Голик, зі снопом, земляний насип, купка каміння, мар; землеміри Сима місцевість по маяках: проходять землю рівнем, напрогляд, по кілочків, по маяках; землекопи, зносячи шар землі, залишають, для обміру, маяки або земляні стовпи; штукатури, для вказівки рівня обметки, тимчасово прибивають до стіни лінійку, правило, або наметивают місцями, по рівню, купки вапна - те й інше маяки; || стовп, каланча, вежа або інша будівля для спостереження і передачі знаків; сигнальна вежа, телеграф; вежа на березі моря, з нічним вогнем (іноді перемежним), щоб кораблі могли орієнтуватися в місцевості; маяк цей буває і плавучий; || стражница з каланчі, лінійний козачий караул з вишки (будки на стовпах) і з жердиною, обвитим соломою (власне маяк), яка запалюється під час тривоги, у запорожців фігура; || взагалі всякий умовний знак; говорити маяками, на пальцях або іншими знаками; сторожовий козак подає звістку маяком, маячить, скаче на колах по сонцю, або навпаки тощо. || Курськ. изображенье предмета, більш людини, тінню його. || Наплав, поплавок, сука, бакан, плавучий знак на воді, на мілині, над рибальськими снастями та ін. || Маяка, орл. твер. Ярослов. тархан, кулак, прасол, орел, перекупник, варяг, маклер, баришник, торгаш, який скуповує у селян сало, шерсть, щетину; цей майстерний шахрай для обважування і обмірювання вік свій маячить по селах, без осілості. Маяк приїхав, так прийшла честь і на свинячу шерсть! Маяковий, до маяка відноситься. Маячлівий, охочий маячити; || мелькає. Маяцкая сажень дров, Одеська. (Село Маяки?) 3 арш. 4 вершка.

Тлумачний словник Даля

- Маячить: Про що-н. високому або неясно видимому:
виднітися на віддалі
Вдалині маячать телеграфні стовпи. Маячить цікава поїздка кому-н. "Перен. можливо, що відбудеться ".

Тлумачний словник Ожегова

Маячити -. маячить, маячить, несов. Виднітися вдалині. Похмуро і суворо маячили високі чорні труби, піднімаючись над слобідкою, як чорні палиці. Максим Горький .;

Тлумачний словник Ушакова

несов. неперех.
1) а) розм. Виднітися на віддалі, підносячись над навколишнім. виділяючись на тлі чого-л. б) перен. Набридливо виникати перед очима.
2) перен. розм. Передбачається, очікуватися.

Тлумачний словник Єфремової

Схожі статті