Жителі Сербії, Чорногорії, Хорватії, Боснії та Герцеговини розмовляють мовою, який називається сербохорватської, сербсько-хорватська або ховатскосербскім, який серби і чорногорці називають сербським, хорвати - хорватською, а мусульмани-боснійці (босняк) - боснійським або Босняцький.
На сербській мові сьогодні говорять в Сербії, Чорногорії, Хорватії, Словенії, Македонії, Боснії і Герцеговини, а так само національні меншини в Італії, Румунії та Угорщини.
Сербська мова вважається діалектом сербохорватської. Сербська мова - один із слов'янських мов. Разом з болгарським, македонським, словенським, хорватським і боснійським відноситься до південнослов'янської підгрупи. Останні дві мови часто об'єднують з сербським в один (сербохорватська мова); в цьому випадку окремі сербський, хорватський та боснійський мови вважають регіональними варіантами сербохорватської.
Сербська мова, є одним із слов'янських мов, належить до південнослов'янської групі і споріднений російській. Сербська азбука називається вуковіцей.
Сербська мова базується на двох алфавітах: кирилиці і латиниці.
Кирилиця має багатовікову історію і почала використовуватися в сербській мові з 10 століття і є традиційним листом, латиниця ж прийшла в сербську мову набагато пізніше і використовується в діловій сфері. Зразком при створенні кирилиці послужило грецьке статутне лист.
Сербський наголос може падати на будь-який склад, крім останнього, в словах, близьких за звучанням до російського, наголос в сербському слові знаходиться на склад ближче до початку слова, ніж в російській мові: концерт, вода, нога, студентів та ін.
Найдавніший кириличний пам'ятник на сербській мові відноситься до 996 року.
Основи сучасного літературного сербської мови заклав в першій чверті 19 століття Вук Караджич, в його словнику сербської мови сербська кирилиця з'явилася вже в своєму сучасному вигляді.
Близьку спорідненість сербського і російської мов зумовило наявність в них безлічі споріднених слів (рука, нога, небо, вода, море, друг, договір, чоловік, жердину (шість), кост (кістка), радість (радість) і ін.
Помилкові друзі перекладача (слова не збігаються за значенням): реч «слово», слово «буква», хвала «спасибі», право «прямо», сто «стіл», стан «квартира», мушки «чоловічий», Прозор «вікно» , віз «поїзд», коса «волосся», карта «квиток», гармата «рушницю» і ін.
У сербській мові 25 приголосних звуку, дзвінкі приголосні, на відміну від російського, що не оглушаются в кінці слова (зуб, друг, ніж та ін.), А тверді - не пом'якшує перед І, Е (світ, низ, лист, диван, сир , тихо і ін.).
У сербській мові відсутня голосний И, йому відповідає І (син-син, риба - риба, ти - ти, ви - ви і ін.).
На відміну від російської мови, дієслово-зв'язка je «є» в сербській мові з вказівними займенниками середнього роду не опускається. Це стіл. - Ово je сто.
У 1841 році виникло просвітницьке Товариство сербської словесності, в основі якого стояв родоначальник сербського драматичного мистецтва Йован Попович. В цей же час завдяки працям Вука Караджича оформився сербську мову на основі штокавський діалектів Герцеговини.
Сербська мова використовує в якості писемності два алфавіту: заснований на кирилиці ( «вуковіца») і заснований на латиниці ( «гаєвиця»). Кирилиця вважається офіційною, однак поза офіційним побуту латиниця використовується також часто. У кожному з 30 букв; існує однозначна відповідність між буквами одного алфавіту і іншого.
У Сербії та Чорногорії офіційно єдиним алфавітом є кирилиця, але латиниця в Сербії використовується часто. Ряд сербських газет виходять тільки на латиниці.
Колишній «ять» в ряді діалектів перетворився в «е» (на листі - e), в інших - в м'яке «е» або «ие», а також існує зникаючий «ікавскій» діалект, де «ять» перетворився в «і» . У хорватському офіційно визнається тільки «іекавская» норма, з вкрапленнями цілого ряду «екавскіх» (напр. Greška) і нечисленних «ікавскіх» (напр. Dio, ismijavati) слів.
У сербському «екавская» і «іекавская» норми формально рівноправні, хоча в Чорногорії і Боснії частіше використовується «іекавская», в власне Сербії - «екавская» норма. Приклади: хорв. vrijeme (час, погода) - серб. време, хорв. rječnik (словник) - серб. речник. Таким чином, якщо текст написаний латиницею і по «іекавской» нормі - то з імовірністю 90% цей текст є хорватським, якщо ж хоча б одна з цих умов не виконується - сербським.
У 1941 - 1945 рр. пронацистская уряд Павеліча в рамках політики «ми не маємо нічого спільного з сербами» активно насаджувало неологізми (krilnik - генерал, slikopis - кіноплівка, munjovoz - трамвай та ін.), однак після війни вони зникли і в сучасному хорватському мові не відродилися.
Іноді одне і те ж слово має різні значення в сербській та хорватській: voz - серб. поїзд, хорв. віз, віз. Однак якщо серби щодо терпимо ставляться до вживання діалектних слів, а також до «іекавскому» вимові і написанню, то хорватський уряд, навпаки, проводить кампанію по вигнанню «сербізмов» з мови.
Одні і ті ж словотворчі афікси по-різному продуктивні у сербській та хорватській. Наприклад, в хорватській мові для позначення професій і занять широко використовується суфікс -nik, якому в сербському можуть відповідати -ач, -іца, -ар і ін. Існують афікси, специфічні тільки для сербського або хорватського: наприклад, сербському са можуть відповідати хорватські sa- або su-.
У сербському є тенденція до перетворення «х» або «ї» в позиції між голосними в «в». Приклади: хорв. kuhati - серб. кувати або кухаті (обидва варіанти рівноправні), хорв. uho - серб. вухо або зві, хорв. vjerojatno - серб. вероватно, і ін. Однак ця тенденція не регулярна і далеко не так сильна, як в сусідньому македонською мовою, де вона привела до майже повного зникнення «х» між голосними або на кінці слів.
У ряді випадків побіжний звук l, який в сербській мові переходить в о при відсутності після нього гласного, в хорватському зберігається у всіх формах: серб. као - хорв. kal, серб. престоніца - хорв. prijestolnica.
Сербсько-російський словник. печиво - м'ясо на грилі, ауто-отпад - звалище автомобілів, здрава храна - кафе, брза храна - фаст-фуд, шльоп-служба - аварійна буксирування, павук- евакуатор, впали світло - включи фари, застава - прапор, возило - машина, глумац - актор, позоріште - театр.
Слово «Баня» в перекладі з сербської мови означає "курорт".
Шістсот сортів пива і радянський державний патерналізм повинні співіснувати в одному флаконі. Детальніше.
Ідентичність великоросів була скасована більшовиками з політичних міркувань, а малороси і білоруси були виведені в окремі народи. Детальніше.
Як можна бути одночасно і українцем і росіянином, коли більше століття декларувалося, що це різні народи. Брехали в минулому або брешуть в сьогоденні? Детальніше.
Радянський період знецінив руськість. Максимально її примітивізованого: щоб стати російським «по-паспорту» досить було особистого бажання. Відтепер дотримання деяких правил і критеріїв для «бути російським» не було потрібно. Детальніше.
У момент прийняття Ісламу у російського відбувається відрив від усього російського, а інші російські, православні християни і атеїсти, стають для нього «невірними» і цивілізаційними опонентами. Детальніше.
Чечня - це опора Росії, а не Урал і не Сибір. Російські ж просто трошки допомагають чеченцям: патрони підносять, лопати заточують і розчин замішують. Детальніше.