Чому так успішно працює молода білоруська компанія?
Як цього вдалося досягти? Нам випала нагода розпитати про це генерального директора СП "Санта Бремор" Олександра Мошенський.
- "Оселедець від" Санта Бремор "- сьогодні звучить звично. Але скажіть, Олександр Михайлович, де море з його сельдяной косяками, а де славний білоруське місто Брест?
- Те, що промислове виробництво пресервів знаходиться в сухопутної Білорусі, і те, що ми є лідером в своїй галузі на території СНД, - швидше за нонсенс. Пресерви займають в обороті компанії тільки 20%, але не дивлячись на те, що СП "Санта Бремор" справило багато нових продуктів і може зробити ще більше, нас запам'ятають як тих, хто зумів зробити смачну оселедець. І я пишаюся тим, що у нас це виходить краще, ніж у інших. Для цього у компанії є хороші кадри, досвід. Зібравши групу кращих технологів, відпрацьовуємо нові продукти зі світовими лідерами - традиційними центрами переробки риби, що знаходяться в Голландії, Німеччині, Франції. В результаті ми конкуруємо не тільки з провідними виробниками СНД, але і світу.
Сьогодні, з одного боку, ринок пресервів в Білорусі сформувався, з іншого - статистика споживання риби і морепродуктів невисока. Наше завдання і далі боротися за переваги споживачів, виховувати культуру споживання риби і морепродуктів, залучаючи їх купувати не курячі стегенця, а оселедець, рибні салати, інші морепродукти.
- А як ви оцінюєте успішність виведення СП "Санта Бремор" на ринок інших продуктів?
Минулий рік відпрацьовували і нові технології приготування ікри. Освоїли ікру оселедця, тріски, почали працювати з ікрою летючої риби, яка мешкає в районі морських вод Індонезії та Малайзії та відкладає ікру на водоростях. Стали переробляти і червону ікру, для чого сировину постачаємо з Аляски.
Починаємо закуповувати в промислових обсягах в Норвегії охолодженого лосося. Для переробки лосося закупили найсучасніше обладнання.
- Компанія "Санта Бремор" асоціюється не тільки з рибопродукції, а й з морозивом. Як справи йдуть з його виробництвом?
- У тому, що на додаток до риби вирішили зайнятися випуском морозива, немає нічого дивного. Індустрія холоду об'єднує обидва цих продукту: температурні умови виробництва і зберігання риби ідеально підходять і для морозива. До того ж оселедець - сезонний продукт. Необхідність зайняти працівників і дилерську мережу в літній період, а також прагнення підтримати приблизно однаковий рівень прибутку на протязі всього року наштовхнули на думку освоїти нову нішу. Як робити продукти якісно, ми вже знали.
Першими стали стаканчики "ТОП", морозиво під торговими марками "Магія", "Удар", "Мон Амі", "Сокко". Потім було розпочато новий проект - спільно з найбільшими білоруськими кондитерськими фабриками "Спартак" і "Комунарка" почався випуск морозива "Оленка", "Спартак", "Корівка", "Грильяж". Так "Санта Бремор" став першопрохідцем і в освоєнні нових технологій виробництва та реалізації морозива під ТМ "юки" в Білорусі та Росії. Сьогодні готуємо до сезону нові види морозива.
- А що ще в числі новинок компанії?
- Розробляємо нові види пельменів і вареників ТМ "Еники-беники" і "Бабуся Аня". Налагодили виробництво салатів. Порівняно невелика, що не промислових розмірів, але умови його організації дозволяють домагатися стабільної якості. Думка виробляти салати прийшла під час подорожі по Європі, де я стикався з необхідністю десь перекусити. Там я побачив, як це зручно, коли, довіряючи якості виробника, маєш можливість купити 2-3 види салатів по 200 г, не чекаючи свята, коли у нас традиційно робляться ці салати.
На виході інші новинки. Пропонуючи їх, ми пам'ятаємо, що маємо кредит довіри покупця, тому виносимо той продукт, за який було б не соромно.
- Сьогодні багато підприємств, що працюють на продовольчому ринку країни, взяли на озброєння технології прямих доставок. Концерн "Белгоспищепром", наприклад, вимагає такої роботи від структур, що входять до його складу.
- Як вам вдається впливати на цінову політику роздробу - практично у всіх магазинах майже однакова, стабільна ціна продукції "Санта Бремор"?
- Головне завдання резидента СЕЗ СП "Санта Бремор" - виробництво експорту та імпортозамінної продукції. В якій послідовності ви б, Олександр Михайлович, розташували ринки ваших продажів в залежності від їх обсягів?
- Всього за кордон йде 60-65% нашої продукції. Основний ринок збуту - Росія: експорт в РФ становить близько 5-6млн. USD щомісяця, і оселедець від "Санта Бремор" там продається аж до Курильських островів і Сахаліну. Співпрацюємо з усіма форматами торгівлі, в т.ч. з супер- і гіпермаркетами, на які припадає все більша частка продажів. Наприклад, з мережами гіпермаркетів "Метро", "Ашан", "Маркткауф", "Пятерочка", "Перехрестя", "Рамстор", "Сьомий Континент", Billa. На другому місці за обсягами реалізації йде Білорусь. Добре розвивається і Україна.
- Мер Могилева розповідав про те, що виробники з Бреста для активізації інтервенції на російські ринки відкривають в Могильові склади з сучасними системами логістики. Чи будуєте ви в східній частині Білорусі свої "перевалочні" бази?
- Щоб бути більш зручними для клієнтів і скоротити свої витрати, ми вибудовуємо власні логістичні центри практично у всіх обласних центрах. У Мінську також незабаром стане до ладу такий центр вартістю 3,5 млн. USD, який буде спеціалізуватися не тільки на зберіганні, а й на компонуванні, відправлення і доставку вантажу. Його загальна площа складає 7,5тис.м2, з них близько 5,5 тис.м2- низькотемпературні і середньотемпературні камери схову. Технології нині експлуатованих холодокомбінатів, їх структура відвантажень і комунікації застаріли і потребують модернізації.
Будівництво логістичних центрів зберігання і відвантаження - це інвестиційна довгострокова програма, на яку ми витрачаємо кошти, зароблені на експорті. Таким чином, народившись в Білорусі, працюємо по всьому світу, інвестуємо в РБ і податки платимо будинку.
- Чи позначилася на роботі підприємства перехід на розрахунок ПДВ по країні призначення?
- Проблем з поставками в Росію не було: експорт не зменшився, тому що реалізацією продукції займаються наші дочірні підприємства. А ось імпорт з Російської Федерації став менше, зросла його собівартість. Більш того, через неповернення понад 300 тис. USD ПДВ ми сьогодні судимося з російськими податковими органами. Поки суд та діло, стали шукати альтернативні ринки поставок свіжомороженої риби та іншої сировини. З проблемами повернення ПДВ зіткнулися не тільки ми, а й інші білоруські імпортери. Таким чином, чиновницьке свавілля в Росії заважає формуванню економічних відносин, зростання товарообігу між нашими країнами. Імпортери шукають і знаходять заміну російській сировині.
- А як з експортом в інші країни?
- Розвинену мережу дистрибуції, що охоплює найбільших оптових і роздрібних операторів, "Санта Бремор" має в Молдові і Україні. Наші економіки багато років були тісно інтегровані, ми маємо схожий менталітет і кулінарні смаки. Наприклад, Україна, переживши ностальгічний період з цілої оселедця, зробила вибір на користь такого сучасного і зручного продукту, як пресерви. Сьогодні експорт на український ринок становить 1,5 млн. USD в місяць. З країн далекого зарубіжжя постійні поставки йдуть в США, Ізраїль, Канаду, Нову Зеландію, Ліван, Німеччину, Латвію, на Кіпр. Сьогодні у нас були партнери однієї великої (річний улов - близько 300 тис. Т риби) компанії з Гонконгу. Вони розповіли, що, буваючи на російському Далекому Сході, завжди купують оселедець "Санта Бремор" для інтернаціональної команди штаб-квартири компанії в Гонконзі. Гості запропонували нам "брати на обслуговування" і Гонконг.
- Олександр Михайлович, чи вдалося СП "Санта Бремор" освоїтися на ринку Євросоюзу? Півтора роки тому, даючи інтерв'ю нашій газеті, ви сказали, що "Санта Бремор" працює в рамках тимчасового дозволу Євросоюзу і що ви очікуєте отримання Білоруссю постійного дозволу на поставку рибної продукції.
- Поки з Євросоюзом працюємо в режимі виключення: фінального документа немає, але проміжні рішення дозволяють нам здійснювати експорт в окремі країни. І хоча працюємо не з великими мережами, встигли познайомити зі своєю продукцією споживачів Німеччини, Голландії, країн Балтії. Наше завдання - дати можливість покупцеві вибрати. Нехай він порівнює. Сьогодні в службі маркетингу працює громадянин Німеччини. Ми розраховуємо на те, що він, знаючи менталітет і психологію громадян ФРН, допоможе нам в маркетингу і збуті продукції.
Разом з тим, поки Білорусь не ввійде в список країн, з яких дозволений експорт в країни ЄС, говорити про щось більше, ніж разові поставки, не виходить. Контрагентам при такій схемі працювати дуже складно, тому що доводиться отримувати дозволи на кожну партію. Над проблемою виходу в ЄС білоруських експортерів рибопродукції сьогодні працює Мінсільгосппрод, Держстандарт і МЗС.
- Можливість працювати в СЕЗ дозволяє нам конкурувати зі світовими виробниками і підприємствами СНД майже на рівних, якщо враховувати те, що ми живемо в сухопутної країні.
У суперництва з російськими конкурентами свої особливості. Наприклад, заводи Калінінградській області, що традиційно є зоною переробки рибної продукції, грають за правилами організованою там СЕЗ. При цьому вони мають і логістичне перевага - сусідство порту. Ми за рахунок пільг по ввезенню сировини компенсуємо витрати на транспорт і логістику. Переробники Санкт-Петербурга також за рахунок розташування безпосередньо у порту і ринку збуту економлять на транспорті та логістиці. У московських заводів - свої переваги. Перебуваючи в столиці, вони ефективно використовують адміністративний ресурс, а також близькість ринків збуту. Україна взагалі скасувала мита на рибу і морепродукти, створивши тим самим прекрасний інвестиційний клімат.
З появою "Санта Бремор" в нашій країні з'явилася велика рибна промисловість. Підприємство забезпечує сьогодні не тільки окремо взятий регіон: Брест, Брестську область, Білорусь. Ми поставляємо продукцію аж до Владивостока і в виробництві пресервів, ікри лідируємо на пострадянському просторі.
- А чи є загроза підприємству від згортання ВЕЗ?
- Про загрозу мені складно говорити. Я бачу в уряді розсудливих людей, які розуміють, що інтереси бізнесу і держави лежать в одній площині.