Н есколько років пройшло з того дня, як пішла з життя рідна сестра екстрасенса Ольги Калиновій Мстивий чаклун Захар, від руки якого загинула Наташа, полює тепер і за нею Але її екстрасенсорний дар дуже сильний, тому просто так з нею не впоратися Ольга живе, збираючи сили для вирішальної битви зі злим чаклуном З нею поруч люблячий і надійний чоловік Тільки чому ж Ольга щоночі бачить один і той же жахливий сон, який мучить її, не даючи спокою? Може бути, здатися психіатра? Або все це - підступи колишньої дружини її коханого, власниці салону чорної магії, яка насилає на неї кошмари, бажаючи повернути чоловіка?
Чоловічок з автоматом напереваги стрибнув у відкритий люк, опустився на коліна і негайно відкрив вогонь по цілій орді двоголових монстрів, з'явилися з вискаленого уламками каміння пролому в стіні підвалу.
- А завтра? - запитала Ніна. - Суббота ж. Що ми завтра з тобою робити будемо?
Вогняний шквал змусив чоловічка піднятися з колін і жваво відбігти за перший-ліпший кут - це рухався по трупах розстріляних монстрів механічний павук, схожий на середніх розмірів танк.
- Васик! - знову покликала Ніна. - Ти мене чуєш чи ні? Завтра, між іншим, субота, вихідний.
Прикінчивши механічного павука парою гранат, чоловічок рушив далі - бігом по відкритому коридору. Кілька разів з ніш в стіні з'являлися тупі пики двоголових монстрів, але чоловічок, не зупиняючись, косив їх автоматними чергами, не даючи їм можливості скористатися зброєю - в лапах монстрів загрозливо виблискували величезні бластери. Коли коридор закінчився, чоловічок підстрибнув і завис на дверцятах ведучого наверх люка. У той же момент відразу з десяток монстрів на чолі з трьома механічними павуками з'явилися в порожньому ще секунду тому коридорі. І люк закрився, відрізавши чоловічкові шлях наверх.
- Васик, - покликала Ніна з передпокою, - це до тебе!
- До мене? - перепитав Васик, не відриваючись від комп'ютера. - Даша?
- Васик, до тебе прийшли! - повторила Ніна. - Вимкни, будь ласка, свою кляту машину і вийди сюди!