Садиба виноградово, афіша Підмосков'я

У XVII - початку XVIII століття садибою володів рід Пушкіних, першим же її власником був Гаврило Григорович Пушкін, його сини Григорій та Степан побудували тут дерев'яну церкву Володимирської Божої Матері.







З 1729 року маєток перейшов Долгоруким, потім Вяземським, а в 1758 році його придбав Олександр Глєбов, чоловік кузини Єлизавети Петрівни. При Глібова садиба розростається, до маєтку приєднуються сусідні маєтки. У 1772-1777 роках на місці старої церкви XVI століття будують нову - Володимирської Божої Матері.

Наступною власницею Виноградова стала падчерка Глібова - Єлизавета Бенкендорф, яка зайнялася активною перебудовою садибного будинку. У цей час з'являються оранжереї, теплиці, господарські будівлі. Важкі часи пережила садиба в 1812 році: її майже повністю розграбували французи.

З 1885 року власником Виноградова стає купець Бучумов, до цього часу маєток перетворюється на пустку, оскільки Бенкендорф після війни з Наполеоном їм практично не займалися. Бучумов вирішує організувати там дачне селище, а деякі ділянки здає в оренду селянам. За однією з версій, саме через високу орендну плату в 1905 році селяни в помсту і спалили панський будинок.







Перед революцією господарями Виноградова були Емма Банзая і її зять Роберт Герман. При них був зведений новий дерев'яний садибний будинок в стилі неокласицизму, а також дерев'яний будинок Германа з башточкою, збудований в бароковому стилі.

Після революції на території Виноградова розмістився дитячий санаторій, були колгосп, радгосп, досвідчена агрономічна станція. Під час Великої Вітчизняної війни в Виноградові збиралися місцеві підпільники-партизани. Також в радянські роки тут працював санаторій для хворих на ревматизм.

Зараз на території Виноградова знаходиться дитячий кардіологічний санаторій, вільний прохід туди утруднений. Тому бажаючим помилуватися на колишнє дворянське маєток доведеться шукати обхідні шляхи через дірки в паркані - і мати на увазі, що охорона може змусити покинути територію установи.

Будинок Германа часто використовується в якості декорацій для зйомок кінофільмів. Крім того, до наших днів дійшла і частина господарських будівель, а також місток, кілька флігелів і стара церква Володимирської Божої Матері з декорованого колонами купольної ротондою. Разом з церквою збереглися і невеликі сусідні будівлі: одна служить дзвіницею, друге призначалося для установки годин. Зовні вони більше нагадують альтанки, правда, задня стіна у них глуха. Через це дзвін не розносився по окрузі, а чути лише на території садиби.

Як дістатися

На машині: до Долгопрудного по Дмитрівське шосе.
На громадському транспорті: від станції метро «Алтуф'єво» автобусами №№ 273, 685 доїхати до зупинки «Виноградово» або від станції метро «Петровсько-Разумовська» автобусом №763. Або електричкою від Свалявського вокзалу до залізничної станції Долгопрудная, далі 2 км до садиби пішки.







Схожі статті