Розглянуто етапи розвитку інституту шлюбу в # xa0; Росії. Показана тенденція зміни правових норм, що регулюють відносини щодо укладання, припинення та # xa0; визнання шлюбу недійсним.
Ключові слова: інститут шлюбу, укладення шлюбу, припинення шлюбу, визнання шлюбу недійсним, учасники сімейних відносин, умови укладення шлюбу, способи укладення шлюбу.
The development of the institution of marriage in Russia. Сonsidered stages of development in Russia. Shown tendencies of change of legal norms, regulatory relationships at the conclusion, termination and annulment of the marriage.
Keywords: the institution of marriage, marriage, the termination of marriage, marriage annulment, participants of family relations, the conditions of marriage, the ways of marriage.
Інститут шлюбу # xa0; - це правовий інститут, який представляє собою систему правових норм, що регулюють відносини щодо укладання, припинення та # xa0; визнання шлюбу недійсним. Простеживши зміни, що вносяться до # xa0; ці три складові, ми можемо розглянути історію розвитку інституту сім'ї в # xa0; Росії. За класифікацією правових інститутів, інститут шлюбу ставитися до # xa0; матеріально-правової галузі права, хоча включає в # xa0; себе окремі процесуальні норми і # xa0; має регулятивно-охоронний характер.
Нормативно-правова база, що регулює сімейно-шлюбні відносини, піддавалася змінам протягом всієї історії становлення і # xa0; розвитку сімейного права. Розвиток інституту сімейного права Росії почалося з # xa0; періоду становлення російської державності, коли учасників сімейних відносин почали наділяти певним статусом, і # xa0; вони стали купувати деякі права і # xa0; обов'язки.
Саме умови укладення та # xa0; розірвання шлюбу, а # xa0; також їх способи укладення та # xa0; розірвання шлюбу грають найважливішу роль в # xa0; сімейному законодавстві, т. # Xa0; к. з # xa0; моменту укладення шлюбу виникають правовідносини, регульовані державою і # xa0; відповідно обставини, що впливають на права і # xa0; обов'язки подружжя і # xa0; інших учасників сімейно-шлюбних відносин.
У Росії до початку XX століття існував тільки церковний шлюб і # xa0, тому умови укладення шлюбу регулювалися церковним шлюбним законодавством. В # xa0; дореволюційній Росії постанови російського церковного права, що стосуються укладення або припинення шлюбу носили релігійний характер і # xa0; регулювалися релігійними правилами конфесій, до # xa0; яких належали молодята. При змішаних шлюбах одному чоловікові доводилося підкорятися правилам віросповідання іншого.
З причини погляди на шлюб, як на таїнство формою укладення шлюбу був релігійний обряд вінчання. Вінчання розглядалося законом не тільки як формальне, а й # xa0; як матеріальне умова шлюбу. Російське законодавство XIX # xa0; - початку XX століть знало тільки церковну форму шлюбу, і # xa0; тільки ця форма мала силу для осіб всіх віросповідань, визнаних державою.
Умов для вступу в # xa0; шлюб були наступними:
# xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; добровільна згода осіб, що вступають в # xa0; шлюб;
# xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; вік осіб, що вступають в # xa0; шлюб: для осіб чоловічої статі шлюбне повноліття наступало після досягнення 18-ти років, а # xa0; для осіб жіночої статі # xa0; - після досягнення 16-ти років від народження. Законодавство визначало також вік, після досягнення якого особа вже не могло вступити в # xa0; шлюб. Цей вік, однаковий для осіб обох статей, # xa0; - наступ 80-ти років від народження;
# xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; згода батьків осіб, що вступають в # xa0; шлюб, їх опікунів і # xa0; піклувальників, якщо вони складаються під опікою чи піклуванням, і # xa0; начальства, якщо вони бути на державній службі;
# xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; особи, що вступають в # xa0; шлюб, не повинні були складатися між собою в # xa0; відомих ступенях спорідненості і # xa0; властивості, і # xa0; шлюб між особами, які перебувають в # xa0; таких ступенях спорідненості або властивості, визнавався недійсним;
# xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; перешкода для укладення шлюбу складало чернече звання особи;
# xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; для осіб православного віросповідання допускалося послідовно тільки три шлюбу;
# xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; якщо особа перебувала вже в # xa0; шлюбі, то висновок нового шлюбу не дозволялося;
# xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; перешкодою для укладення шлюбу служило також засудження особи на повсякчасне безшлюбність;
# xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; особам православного і # xa0; римсько-католицького віросповідань заборонялися шлюби з # xa0; нехристиянами.
Церква розуміла шлюб як союз двох осіб різної статі, що триває навіть за межами земного життя; але в # xa0; той же час змушена була йти на поступки потребам громадянського життя, встановлюючи різні способи припинення шлюбу. Таким чином, нею допускалося саме поняття «припинення шлюбу».
Всі способи припинення шлюбу можна було звести до # xa0; двом видам: або шлюб припинявся безпосередньо сам собою, наприклад # xa0; - смерть особи, або шлюб повинен був визнаний таким, що припинилося з боку громадської влади, наприклад # xa0; - позбавлення особи всіх прав стану . Однак до винесення вироку судом про # xa0; припинення шлюбу, внаслідок позбавлення чоловіка всіх прав стану, шлюб вважався існуючим.
З утворенням Київської Русі і # xa0; з прийняттям християнства сімейні відносини регулюються не тільки звичаями, а й # xa0; нормами права (норми писаного права, церковні статути князів: Володимира Святославовича і Ярослава Володимировича). Процес правового регулювання сімейно-шлюбних відносин був продовжений склепінням етичних правил і # xa0; настанов, виданих 1849 році за звучною назвою # xa0; - «Домострой», яким визначалися взаємини між подружжям, батьками і # xa0; дітьми, засуджувалися блуд і # xa0 ; лихослів'я.
Умови необхідні для укладення шлюбу:
# xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; взаємне добровільне згоду чоловіки і # xa0; жінки, що вступають в # xa0; шлюб;
# xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; досягнення ними шлюбного віку.
Взаємне добровільну згоду на вступ в # xa0; шлюб виражається в # xa0; письмовій заяві про # xa0; реєстрації шлюбу в # xa0; органах РАГСу, в # xa0; особистій присутності при реєстрації укладення шлюбу, в # xa0; усної згоди на вступ в # xa0; шлюб безпосередньо при реєстрації укладення шлюбу і # xa0; підтвердження цього їх підписами [5].
Сімейне законодавство встановлює шлюбний вік в 18 років. Особа, яка бажає вступити в # xa0; шлюб, має досягти віку 18 років на момент укладення шлюбу, а # xa0, не на момент подачі заяви в # xa0; орган ЗАГСу про # xa0; реєстрації шлюбу. Верхній граничний вік реєстрації шлюбу не обмежений.
Шлюбний вік може бути знижений до 16 років при наявності поважних причин (народженні дитини, вагітності нареченої і # xa0; т. # Xa0; п.) З # xa0; згоди органів місцевого самоврядування [5].
Умови, при яких укладання шлюбу не допускається:
# xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; якщо один з бажаючих вступити в # xa0; шлюб полягає в # xa0; іншому зареєстрованому шлюбі;
# xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; бажаючі вступити в # xa0; шлюб є близькими родичами (родичами по прямій висхідній лінії і # xa0; низхідній лінії (батьками і # xa0; дітьми, дідусем, бабусею та # xa0; онуками), повнорідними і # xa0; неповнорідними (мають загальних батька або мати) братами і # xa0; сестрами);
# xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; # xa0; усиновителями і # xa0; усиновленими;
Свідоцтво про # xa0; розірвання шлюбу, свідоцтво про # xa0; смерті чоловіка і # xa0; рішення суду про # xa0; визнання шлюбу недійсним є документами, що підтверджують припинення попереднього шлюбу.
Орган РАГСу може відмовити в # xa0; державної реєстрації речових створення сім'ї, якщо є в наявності хоча б один з перерахованих вище фактів [6].
При недотриманні умов статті 12 Сімейного кодексу і # xa0; виявленні обставин, перерахованих в # xa0; статті 14, а # xa0; також встановлення факту укладення шлюбу без наміру створити сім'ю як з боку обох подружжя, так і # xa0; одного з подружжя до # xa0; визнання шлюбу фіктивним і # xa0; до анулювання шлюбу і # xa0; всіх його правових наслідків з # xa0; моменту реєстрації шлюбу в # xa0; органах РАГСу. Шлюб визнається недійсним лише судом в # xa0; порядку позовного провадження.
Незважаючи на настільки тривалу історію розвитку сімейного права Росії воно по теперішній час піддається змінам під впливом тенденцій розвитку суспільних відносин. З'являються нові норми сімейного права, які діяли норми права припиняють своє існування, вносяться зміни і # xa0; доповнення в # xa0; чинне законодавство. Для збереження інституту сім'ї та # xa0; шлюбу головне не загубити століттями напрацьовані традиційні правила, які переросли в # xa0; правові норми.
Основні терміни (генеруються автоматично). укладення шлюбу, шлюбу недійсним, реєстрації речових створення сім'ї, умови укладення шлюбу, і визнанням шлюбу недійсним, реєстрації шлюбу, припинення і визнання шлюбу, укладення та розірвання шлюбу, інститут шлюбу, укладення шлюбу, шлюбу в органах РАГСу, інституту шлюбу, розірвання шлюбу, способи припинення шлюбу, про визнання шлюбу, про реєстрацію шлюбу, способи укладення шлюбу, з моменту укладення шлюбу, Російської Федерації, формою укладення шлюбу.
Ключові слова
укладення шлюбу. інститут шлюбу, припинення шлюбу, визнання шлюбу недійсним, учасники сімейних відносин, умови укладення шлюбу, способи укладення шлюбу.