Борис О.А.,
канд. екон. наук,
доцент кафедри менеджменту
ГОУ ВПО «Північно-Кавказький
Державний технічний університет »;
Парахіна В.Н.,
д-р екон. наук,
проф. зав. кафедрою менеджменту
ГОУ ВПО «Північно-Кавказький
Державний технічний університет »
Однак є цілий ряд причин, за якими підприємці, особливо малі і середні, готові жертвувати періодично, раз від разу, але не готові це робити на постійній, системній, розумних засадах. Перш за все, благодійність від розуму, раціональна благодійність сприймається підприємцем як несвобода, як насильство суспільства над ним, як несправедливість [1].
Одна з причин - це відсутність стійкого доходу. Сьогодні у підприємця є гроші, а завтра їх немає. Відповідальність за сім'ю і тих людей, які повірили в бізнесмена і працюють з ним, змушує його бути дуже обережним.
Наступна причина - сформований стереотип в підприємницькому середовищі, що благодійність є справа суто особиста. Благодійник сприймає себе як благодійник, він хоче отримувати задоволення від бачення щасливих облич облагодіяних. Творити добро абстрактно, в ім'я суспільної користі, з розуміння особливостей функціонування політичної си стеми поки підприємець не готовий.
Коли стало зрозуміло, що займатися розбраті поділом фінансових і матеріальних благодійних пото ків повинні професіонали, в сучасному бізнес-співтоваристві виникла ідея благодійного аутсорсингу. Повинна бути нова спіраль відносин в системі підприємець - благодійний фонд - некомерційна організація - цільова група, заснована на чітких договірних і довірчі стосунки, абсолютно прозора і доступна контролю.
Більшість представників НКО і бізнесу наголошують на необхідності морального заохочення благодійників, неприпустимість «добровільно-примусової» благодійності, коли органи влади на тих чи інших умовах змушують бізнес жертвувати гроші.
В даний час в Росії і по всьому світу щороку на свята відбувається обмін бізнес-сувенірами, сотні тисяч доларів витрачаються на придбання тижневиків і календарів. Однак «сувенірним» бюджетам є краще застосування: їх можна направити на допомогу людям, які відчувають потребу в самих звичайних речах - теплий одяг, взуття, нових іграшках.
Благодійна діяльність російських корпорацій пов'язана з необхідністю подолання багатьох серйозних перешкод:
- низькі репутація, імідж благодійних організацій;
- негнучке ставлення влади до благодійних організацій;
- високі податки, які доводиться платити не тільки жертводавці, але і бенефіціарій [3].
Велику роль в підвищенні іміджу благодійної діяльності та зростання її привабливості для корпорацій відіграє політика влади.
Державна підтримка благодійної діяльності здійснюється відповідно до принципів: рівності прав учасників благодійної діяльності; визнання самостійності учасників благодійної діяльності та їх права на участь у визначенні заходів державної підтримки благодійної діяльності; сприяння органів державної влади Ставропольського краю фізичним і юридичним особам в отриманні недержавної підтримки благодійної діяльності.
Існують різні форми взаємодії органів державної влади Ставропольського краю і учасників благодійної діяльності.
1. Взаємодія органів державної влади Ставропольського краю і учасників благодійної діяльності. Воно, в свою чергу, здійснюється в наступних формах:
- взаємне інформування органів державної влади Ставропольського краю і учасників благодійної діяльності про свою діяльність з питань, що стосуються благодійності;
- розгляд та обговорення проектів відповідних законів та інших нормативних правових актів, пропозицій щодо внесення змін до чинних законів і інші нормативні правові акти, в тому числі підготовлені учасниками благодійної діяльності;
- обговорення намічених заходів фінансової підтримки учасників благодійної діяльності органами державної влади Ставропольського краю і механізмів її здійснення;
- розгляд та обговорення проектів крайових цільових програм, механізмів залучення учасників благодійної діяльності до їх розробки і реалізації, умов проведення конкурсів на розміщення державного замовлення серед учасників благодійної діяльності; фінансування програм і проектів, що розробляються благодійними організаціями;
- аналіз результатів діяльності учасників благодійної діяльності по розробці і реалізації крайових цільових програм;
- обговорення актуальних проблем здійснення благодійної діяльності в Ставропольському краї;
- в інших формах, що не суперечать федеральному законодавству і законодавству Ставропольського краю.
2. З метою координації взаємодії органів державної влади Ставропольського краю і учасників благодійної діяльності створюється рада з підтримки благодійної діяльності, до складу якого входять три представники від Державної Думи Ставропольського краю, три представника від Уряду Ставропольського краю, представники від благодійних організацій, громадських організацій, громадські діячі (не менше половини членів ради). Державна підтримка учасників благодійної діяльності здійснюється в наступних формах:
Відповідно до крайовим законодавством особам, що здійснюють благодійну діяльність, надаються такі пільги.
Відповідно до федеральним податковим законодавством і з законодавством Ставропольського краю юридичним і фізичним особам, які здійснюють благодійну діяльність за пріоритетними напрямами, надаються наступні податкові пільги:
- сукупний дохід, отриманий фізичною особою в оподатковуваний період, зменшується на суму коштів в межах, встановлених Податковим кодексом Російської Федерації;
- сума податку на майно підприємств в частині, що зараховується до бюджету Ставропольського краю, зменшується на 50 відсотків від суми коштів, переданих юридичними особами на благодійні цілі, але не більше 50 відсотків від суми податку, що підлягає зарахуванню до бюджету Ставропольського краю;
- на суми коштів, отриманих благодійними організаціями, що здійснюють діяльність у пріоритетних напрямах, не нараховуються податки, що підлягають зарахуванню до бюджету Ставропольського краю.
Учасники благодійної діяльності на період діяльності можуть отримувати в користування майно, що перебуває в крайової власності, в порядку, що встановлюється Кабінетом Ставропольського краю.
Органи державної влади Ставропольського краю можуть в обумовленому ними порядку встановлювати пільги учасникам благодійної діяльності при користуванні наявними в розпорядженні зазначених органів майном [4].
На даний момент в Ставропольському краї доступне ваше близько 1000 благодійних організацій. Серед них: міжрегіональний громадський благодійний фонд «Вибір», благодійні організації по захисту многоденихсемей, Ставропольская крайова дитячо-юнацька громадська організація «Набат», Ставропольське крайове відділення загальноросійського громадського фонду «Російський дитячий фонд», крайовий фонд «Відродження козацтва», міські, районні і регіональні відділення РБФ «Ні алкоголізму і наркоманії», «Червоний хрест», численні союзи ветеранів та ін.
Існує законодавство, яке регулює благодійну діяльність в Російській Федерації та Ставропольському краї, проте воно задає формати і рамки цієї діяльності, але не носить системного характеру.
Нами пропонується кілька напрямків, які дозволять підвищити ефективність благодійної діяльності в Ставропольському краї. На нашу думку, цього можна досягти:
по-перше, через співпрацю між міністерствами Ставропольського краю і Російської Федерації, що, в свою чергу, призведе до:
По-друге, необхідно створити оперативну службу інформаційно-методичними кой підтримки щодо застосування закону при активній участі фахівців з профільних державних органів і експертів в області розвитку благодійності [5].
По-третє, освіта опікунських рад або робочих груп з представників законодавчої та виконавчої влади, експертів благодійного спільноти, науковців та практиків на принципово новій нормативно-правовій базі. Однією з пріоритетних завдань таких опікунських рад можуть бути, наприклад, комплексне і системне сприяння по сімейного влаштування дітей сиріт, їх дистанційна освіта тощо. [6].
По-четверте, для того щоб всі зусилля держави, місцевої влади, НКО і крайового бізнес-спільноти не були витрачені даремно, необхідно вдосконалити культуру широкого оповіщення населення. Однак в той же час ЗМІ будуть більш активно писати про благодійну діяльність, коли вона стане більш значущим суспільним явищем [7].
Також з цієї теми: