Стисле повітря витрачається на заводах залізобетонних виробів і ДСК на пневмотранспорт в'яжучих матеріалів, роботу обладнання арматурного цеху, пневматичним управлінням обладнанням бетонозмішувального цеху та інших пристроїв. Потреба в стислому повітрі визначається як сума приватних витрат окремих споживачів (обладнання, верстатів та ін.).
Витрата стисненого повітря по окремим споживачам береться за довідниками.
Витрата стисненого повітря на електропневмоуправленіе становить 1,5 ÷ 3,0 м 3 / м 3 бетону, а на пневмотранспорт - 8,5 м 3 / м 3 бетону.
Продуктивність компресорної установки для заводу визначається за формулою:
де Q - продуктивність компресорної установки, м 3 / хв .;
qi - витрата повітря кожним споживачем, м3 / хв .;
k1 - коефіцієнт, що залежить від числа одночасно приєднаних точок споживання стисненого повітря і характеру їх роботи. При одному апараті k1 = 1, двох-трьох k1 = 0,9, чотирьох-шести k1 = 0,8, семи-десяти k1 = 0,7, одинадцяти-двадцяти k1 = 0,6, при більш двадцяти п'яти k1 = 0 , 5; k2 - втрати повітря через нещільності повітря і зношеності питомого обладнання, приймається рівним 1,15 ÷ 1,40; k3 - коефіцієнт, що враховує втрати повітря в мережі, рівний 1,15.
За розрахованої продуктивності компресорної установки підбирається тип і кількість компресорів. Компресори беруться з тиском 0,8 МПа. Для зниження тиску повітря перед споживачами встановлюються редукційні клапани.
Всі розрахунки зводяться в таблицю 2.14.
Витрата стисненого повітря
Найменування цеху або переділу
Найменування встановленого обладнання
Кількість встановленого обладнання
Витрата стисненого повітря на одиницю обладнання, м 3 / хв.
Загальний витрата повітря, м 3 / хв.
2.20.3. Розрахунок потреби в електроенергії
При розрахунку потреби в електроенергії враховується витрата її на роботу електродвигунів машин і устаткування, на такі технологічні процеси як електрозварювання арматурних сіток, каркасів і заставних деталей, електротермічне натяг напружених арматурних елементів, електротеплового обробка бетону.
Витрата електроенергії на харчування електродвигунів технологічного обладнання та машин визначається за формулою:
де Pс - витрата електроенергії за розрахунковий період, кВт # 8729; ч / в зміну, за добу, в рік; Pу - встановлена потужність електродвигунів (визначається за технічними характеристиками технологічного і транспортного обладнання), кВт; кс - коефіцієнт попиту для даного виду обладнання; t - робочий час цеху, технологічної лінії або машини за розрахунковий період, год.
Коефіцієнт попиту при розрахунку потреби в електроенергії відображає коефіцієнт використання потужності електродвигуна, який обслуговує дане обладнання.
Коефіцієнти попиту за групами устаткування можуть бути наступними:
- обладнання формувального цеху - 0,3 ÷ 0,6;
- обладнання арматурного цеху - 0,2 ÷ 0,35;
- обладнання складів заповнювачів, цементу і бетонозмішувального цеху - 0,6 ÷ 0,7;
- вантажопідйомні матеріали (крани, кран-балки, підйомники) -0,7 ÷ 0,8;
- компресори, насоси, вентилятори - 0,7 ÷ 0,8;
- обладнання складів готової продукції - 0,5;
- обладнання безперервного транспорту - 0,65.
Повна розрахункова потужність S р. кВт, для підбору встановлюються на заводі трансформаторів (трансформаторних підстанцій) на технологічні потреби розраховується за формулою
де S р - повна розрахункова потужність, кВт; Pу - встановлена потужність споживачів електроенергії, кВт; cos # 966; - коефіцієнт потужності, приймається для складів заповнювачів, складів цементу, бетонозмішувального вузла і формувальних цехів 0,75; арматурного цеху - 0,5; механізмів безперервного транспорту - 0,7; складів готової продукції - 0,5, силових установок механічних майстерень - 0,7.
Всі розрахунки зводяться в таблицю 2.15.
Потреба в електроенергії на технологічні потреби
Найменування обладнання споживачів електроенергії
Кількість одиниць обладнання