Шлюб між подружжям може бути розірваний судом або органом, що реєструє акти громадянського стану. Відповідно шлюб може вважатися припиненою з дня набрання законної сили рішенням суду про розірвання шлюбу або з дня реєстрації розірвання шлюбу органом, реєструючим акти громадянського стану. [*]
Розірвання шлюбу в РАГСі
Розірвання шлюбу РАГСом можливо тільки в тому випадку, якщо у чоловіка і дружини: [*]
- є обопільне бажання розірвати шлюб;
- немає неповнолітніх дітей;
- немає суперечок про розподіл спільного майна.
Розірвання шлюбу через РАГС проводиться в узгоджений з подружжям день, але не раніше одного і не пізніше двох місяців з дня подачі документів. [*]
Документи, які потрібно подати в ЗАГС для розірвання шлюбу: [*]
- спільну заяву подружжя;
- паспорта подружжя;
- заяву одного з подружжя про реєстрацію розірвання шлюбу в його відсутність - в разі неможливості його явки в ЗАГС;
- документ, що підтверджує внесення плати.
Документи повинні бути подані в ЗАГС за місцем проживання або місцем перебування подружжя або одного з них. [*]
Якщо який змінив прізвище при вступі в шлюб чоловік хоче, щоб після розірвання шлюбу йому було присвоєно дошлюбне прізвище, він зазначає про це в заяві про реєстрацію розірвання шлюбу. [*]
Шлюб розривається шляхом внесення до паспортів подружжя, відповідної відмітки про реєстрацію розірвання шлюбу. [*]
Розірвання шлюбу в суді
Розірвання шлюбу провадиться судом у порядку позовного провадження. [*]
Подача позовної заяви
Звернутися до суду за розірванням шлюбу може один з подружжя. У позовній заяві мають бути зазначені: [*]
До позовної заяви необхідно додати такі документи: [*]
- свідоцтво про укладення шлюбу;
- копії свідоцтв про народження дітей (за наявності спільних дітей);
- документи про доходи батька (якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів);
- інші матеріали (наприклад, опис спільно нажитого майна, якщо заявлено вимогу про їх розподіл).
За подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу необхідно сплатити держмито в розмірі 4 базових величин. а якщо шлюб повторний, то в розмірі 8 базових величин [*]
В подальшому сума держмита буде розподілена між колишнім подружжям з урахуванням того, в якому шлюбі складаються подружжя або один з них (першому або повторному), матеріального становища кожного з них, при кому з подружжя залишаються проживати неповнолітні діти, ступеня вини кожного з подружжя в розпаді сім'ї та інших обставин.
Позов про розірвання шлюбу пред'являється за місцем проживання відповідача. Однак, якщо з позивачем знаходяться неповнолітні діти або коли за станом здоров'я виїзд позивача до місця проживання відповідача представляється для нього скрутним, позов може бути пред'явлений до суду за місцем проживання позивача. [*]
Позов про розірвання шлюбу з чоловіком, засудженим до позбавлення волі, пред'являється за останнім місцем проживання чоловіка до його засудження.
Позов про розірвання шлюбу з чоловіком, визнаним в установленому законом порядку безвісно відсутнім, недієздатним, а також з чоловіком, засудженим до позбавлення волі на строк не менше 3 років, може пред'являтися за місцем проживання позивача;
Позов про розірвання шлюбу з чоловіком, місце проживання якого невідоме або який не має місця проживання в Білорусі, може бути пред'явлений за місцем знаходження його майна або за останнім відомим місцем його проживання в Білорусі. [*]
Порядок розірвання шлюбу через суд
Суд зобов'язаний надати подружжю строк в 3 місяці для вжиття заходів до примирення, а також для досягнення угоди щодо врегулювання питань, що стосуються спільних неповнолітніх дітей і розділу майна.
В особливому порядку, тобто без надання подружжю тримісячного рядок на примирення, судом розриваються шлюби за заявою одного з подружжя, якщо чоловік чи жінка:
- визнаний в установленому законом порядку безвісно відсутнім;
- визнаний в установленому законом порядку недієздатним;
- визнано винним у вчиненні злочину до позбавлення волі на строк не менше 3 років.
При цьому чоловік, який подав заяву про розірвання шлюбу, зобов'язаний надати суду документи, що підтверджують зазначені обставини.
За подачу позовної заяви на розірвання шлюбу в особливому порядку стягується державне мито в розмірі 1 базової величини. [*]
Після закінчення примирливого терміну суд приймає одне з таких рішень:
- про розірвання шлюбу;
- про відмову в розірванні шлюбу;
- про надання подружжю додаткового терміну для примирення в межах 6 місяців.
Варто звернути увагу, що не досягнення примирення подружжям в тримісячний термін само по собі не є підставою для розірвання шлюбу. Шлюб розривається, тільки в тому випадку, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї неможливі. У зв'язку з цим судом повинні бути всебічно з'ясовані взаємини подружжя, мотиви, за якими ставиться питання про розірвання шлюбу, справжні причини розладу між подружжям. Якщо будуть встановлені обставини, які свідчать про можливість збереження сім'ї (тривалість шлюбу, наявність дітей, характер стосунків у сім'ї і т.д.), суд з метою збереження сім'ї може надати подружжю додатковий термін для примирення в межах шести місяців. При відсутності підстав до розірвання шлюбу, в такому розірвання повинно бути відмовлено. Додатковий строк для примирення при цьому не призначається. [*]
Існують випадки, коли розірвання шлюбу неможливо в принципі: [*]
- під час вагітності дружини без її письмової згоди на розірвання шлюбу;
- до досягнення дитиною віку 3 років без письмової згоди другого з подружжя, який проживає з дитиною і здійснює батьківську турботу про нього.
При відсутності зазначеного письмової згоди суд в розірванні шлюбу відмовить. При цьому чоловік, без чийогось згоди шлюб не може бути розірваний, сам може в будь-який час подати на розлучення.
Справа про розірвання шлюбу в суді розглядатиметься, як правило, за участю обох подружжя. Однак при наявності поважних причин, на прохання подружжя суд може розглянути справу в їх відсутність. [*]
При оформленні розірвання шлюбу подружжю в суді видають копію вступило в законну силу рішення суду про розірвання шлюбу і роблять позначку про розірвання шлюбу в паспортах колишнього подружжя. [*]
Діти при розлученні
При розлученні, часто постають питання, що стосуються проживання, виховання та утримання дітей. При відсутності шлюбного договору ці питання вирішуються самими подружжям шляхом домовленості, а при відсутності такої домовленості - судом відповідно до законодавства про шлюб та сім'ю.
Угода про дітей
При розірванні шлюбу через суд подружжя може укласти між собою угоду про дітей. У такій угоді подружжя може визначити: [*]
- з ким залишаться проживати діти після розлучення;
- розмір аліментів на дітей;
- порядок спілкування з дітьми та участі в їх вихованні окремо проживаючого батька;
- порядок виїзду дітей за кордон;
- інші питання утримання та виховання дітей.
У разі невиконання одним з колишнього подружжя угоди про дітей, інший член подружжя має право звернутися до суду з вимогою про його примусове виконання. [*]
Якщо подружжя не змогло домовитися і укласти угоду про дітей, суд самостійно визначає, з ким із батьків будуть проживати діти, порядок спілкування з ними і участі в їх вихованні окремо проживаючого батька, розмір аліментів на дітей. [*]
З ким залишиться дитина після розлучення?
Розбіжності між батьками про те, з ким буде проживати дитина, вирішуються в судовому порядку виходячи з інтересів самої дитини. При цьому судом враховується наступне: [*]
- хто з батьків виявляє велику турботу і увагу до дитини;
- вік дитини;
- прихильність дитини до кожного з батьків, а так само до братів, сестер і іншим членам сім'ї;
- особисті якості батьків;
- можливість створення належних матеріально-побутових умов і морально-психологічної атмосфери;
- можливість забезпечення належного рівня виховання;
- думка органів опіки та піклування;
- думка самої дитини, якщо вона досягла 10 років (за винятком випадків, коли це суперечить його інтересам).
Думка дитини виявляється органом опіки та піклування за запитом суду. При необхідності воно може бути також з'ясовано і судом шляхом особистої бесіди в присутності педагога. При цьому визначається, чи є бажання дитини щирим і не чинився на нього вплив з боку одного з батьків або інших осіб (наприклад діда, баби, братів, сестер). [*]
Перевага в матеріально-побутовому становищі одного з батьків саме по собі не є безумовною підставою для передачі йому дитину на виховання. [*]
Батько, який проживає окремо від дітей, має право спілкуватися з ними і зобов'язаний брати участь в їх вихованні. При цьому другий з батьків не має права цьому перешкоджати. [*]
Якщо батьки не можуть дійти згоди в питаннях, що стосуються часу, місця і періодичності зустрічей з дітьми окремо проживаючого батька, ці питання можуть бути вирішені судом.
Розділ спільно нажитого майна при розлученні
При розлученні, часто постає питання про розподіл майна, яке було нажито подружжям в період шлюбу. При відсутності шлюбного договору цьому питання вирішується самими подружжям шляхом домовленості, а при відсутності такої домовленості - судом відповідно до законодавства про шлюб та сім'ю.
В яких випадках частка чоловіка або дружини при розлученні може бути більше?
За загальним правилом майно, нажите подружжям в період шлюбу є їхньою спільною сумісною власністю незалежно від того, на ім'я якого з подружжя воно було придбано або на кого або ким були внесені гроші. У разі розлучення і розділу цього майна частки подружжя визнаються рівними. У той же час за рішенням суду частка одного з подружжя може бути збільшена, а другого зменшена. Таке рішення може бути прийнято з урахуванням: [*]
- інтересів неповнолітніх дітей (наприклад, суд може збільшити частку дружини під час розподілу спільної власності, якщо дитина після розлучення залишається проживати з нею);
- заслуговують уваги інтересів одного з подружжя (наприклад, суд може збільшити частку дружини під час розподілу спільної власності, якщо чоловік ухилявся від трудової діяльності або витрачав спільне майно на шкоду інтересам сім'ї, а так само якщо дружина за станом здоров'я або з інших не залежних від неї обставини позбавлена можливості отримувати дохід від трудової діяльності);
- вартості майна, яке один з подружжя приховав, або продав, або витратив на свій розсуд всупереч інтересам сім'ї і волі другого з подружжя (наприклад, якщо чоловік без згоди дружини продав приналежний їм автомобіль, а виручені гроші приховав або витратив на особисті потреби);
Майно, яке не підлягає розділу
Чи не є спільною власністю подружжя і не підлягає розподілу між ними наступне майно: [*]
- належало чоловікові або дружині ще до вступу в шлюб, в тому числі доходи від його використання та відчуження;
- отримане чоловіком або дружиною під час шлюбу в дар або в спадщину, в тому числі доходи від його використання та відчуження;
- речі індивідуального користування (одяг, взуття тощо) чоловіка і дружини, за винятком коштовностей та інших предметів розкоші;
- придбане під час шлюбу на особисті кошти чоловіка або дружини;
- придбане чоловіком і дружиною після припинення ведення спільного господарства. ;
- речі індивідуального користування неповнолітніх дітей (одяг, взуття, шкільне приладдя, музичні інструменти і т.п.) (передаються дружину, з яким будуть проживати діти).
Зверніть увагу, що навіть якщо майно належить тільки одному з подружжя, воно може бути визнане їх спільною сумісною власністю, якщо буде встановлено, що в період шлюбу в це майно було зроблено вкладення. значно збільшують його вартість (капітальний ремонт, реконструкція тощо).
Як проводиться поділ спільно нажитого майна?
Якщо між колишніми чоловіком та дружиною немає розбіжностей з приводу розділу їх спільного майна, вони можуть звернутися до нотаріуса для видачі їм свідоцтва про право власності на частку майна, нажитого подружжям у період шлюбу. Таке свідоцтво може бути видано подружжю як в період шлюбу, так і колишнім дружинам в незалежності від терміну, що пройшов після розірвання шлюбу.
Свідоцтво видається нотаріусом в рівних частках. Однак на прохання подружжя нотаріус може видати його не в рівних частках, а в частках, зазначених подружжям. [*]
Так само в цьому випадку подружжя може укласти угоду (договір) про поділ спільно нажитого майна. Для його укладення швидше за все так же доведеться звернутися до нотаріуса.
Якщо у колишнього подружжя є розбіжності з приводу розділу їх спільного майна, то такий розділ може бути проведений в судовому порядку. Відповідну позовну заяву можна подати протягом 3 років. [*] При цьому зазначений трирічний термін позовної давності починає текти не з моменту розірвання шлюбу, а з моменту коли колишній чоловік або дружина дізналися або повинні були дізнатися про порушення своїх прав. [*]