Професія перекладача є однією з найскладніших серед усіх професійних областей діяльності людини, і багато часто задаються питанням, наскільки білінгвізм допомагає її освоїти. До речі, білінвізм - це здатність людини або груп людей розуміти і говорити на двох різних мовах. Якщо людина володіє більш ніж двома мовами, це явище називають - полілінгвізм і таких людей соотвественно називають полілінгвамі. А всім відоме слово «поліглот» можна віднести до людини, що володіє більш ніж 6 мовами. Якщо ви звернетеся в будь-яке професійне бюро перекладів, яке займається різними видами переказів, будь то письмовий або усний переклад, переклад з англійської та іншої мови, то дізнаєтеся ось що. Хороший перекладач, за визначенням, як мінімум двомовна людина. Однак, зворотне твердження не завжди вірно. Тим, хто народився і виріс двомовним, будуть як і раніше потрібні дві важливі речі, щоб стати хорошим перекладачем. По-перше, це професійні знання, навички та досвід необхідні для якісного перекладу і по-друге, знання в тій області, в якій людина збирається займатися перекладом. Тобто, одного білінгвізму для освоєння професії перекладача явно недостатньо.
Існують різні типи, види і критерії, за якими розділяють білінгвісти. Види білінгвізму. природний білінгвізм (побутовий) і штучний (навчальний). Буває так, що друга мова може витісняти перший, так трапляється, коли він є переважаючим в даному мовному оточенні. Наприклад, при переїзді в іншу країну, через багато років, багато дуже погано говорять на своїй рідній мові, якщо в цій країні вони ні з ким не спілкувалися на ньому.
Білінгвісти поділяють на типи за віком, коли був придбаний друга мова. Типи білінгвізму:
- Ранній білінгвізм - обумовлений життям в двомовній культурі з дитинства (це можуть бути батьки, які говорять на двох різних мовах, переїзд в дитячому віці з однієї країни в іншу; няні говорять іншою мовою, але мають тісний мовний контакт з дитиною); пізній білінгвізм - вивчення іноземної мови, яке відбувається в старшому віці, вже після освоєння свого однієї мови.
- За ступенем володіння мовними навичками. Це складний критерій, але все ж давайте зрозуміємо про що йде мова. Є ті, хто розуміє усну мову, але каже насилу. Є ті, хто розуміє тільки письмова мова. Буває і так, що говорити людина може, а ось правильно писати немає. Всі можливі варіації зустрічаються дуже часто і залежать від різних чинників.
Виникає питання: чи дійсно той, хто народився і виріс двомовним, буде кращим перекладачем, ніж той, хто опанував другою мовою в більш дорослому віці? Хоча, однозначної відповіді немає, ось на що варто звернути увагу. По-перше, той хто народився і виріс двомовним часто є тим, хто дійсно не знає жодної мови досить добре, щоб перекладати. По-друге, білінгви від природи, часто не знають культуру своїх мов і культуру перекладу досить добре. З іншого боку, набутий білінгвізм не може дати глибоких знань сленгу, розмовної мови і особливостей діалекту, а це саме те, що має істинний билингв. Крім того, придбаний білінгвізм в більшості випадків не може працювати в обох напрямків однаково швидко. У справжніх білінгвів часто є більше розуміння тонкощів і нюансів їх мов, ніж у тих, хто навчався їх мови. Якщо з'єднати всю цю інформацію, і ще раз відповісти на питання про роль білінгвізму в професії перекладача, то відповідь буде такою. Найкращі перекладачі виходять з природних білінгвів, але тільки тоді, коли вони отримали необхідну професійну освіту в цій сфері. Без цих спеціальних навичок, цінність білінгвізму в кар'єрі перекладача часто втрачає свою цінність.
