Мені здається часом, що солдати,
З кривавих що не прийшли полів,
Не в землю цю полягли колись,
А перетворилися на білих журавлів.
Вони до цієї пори з часів тих далеких
Летять і подають нам голосу.
Чи не тому так часто і сумно
Ми замовкаємо, дивлячись в небеса?
Сьогодні, передвечірні часом,
Я бачу, як в тумані журавлі
Летять своїм певним ладом,
Як по полях людьми вони брели.
Вони летять, чинить шлях свій довгий
І вигукує чиїсь імена.
Чи не тому з кличем журавлиним
Від століття мова аварська подібна?
Летить, летить по небу клин втомлений -
Летить в тумані під кінець дня,
І в тому строю є проміжок малий -
Бути може, це місце для мене!
Настане день, і з журавлиной зграєю
Я попливу в такий же сизої імлі,
З-під небес по-пташиному окликаючи
Всіх вас, кого залишив на землі.
російські поети
А Б В Г Д Е Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Е Ю Я
Пошук віршів
Гамзатов Расул Гамзатович
віршів на сайті: 69
Статті про російську літературу
Наші сайти
АртсПортал
Класична і сучасна живопис, поезія європейських, китайських та східних поетів Класична японська поезія
Танка і хокку (хайку) японських поетів Японська гравюра укійо-е
Вишукані гравюри японських художників Класична російський живопис
Картини відомих російських художників ІнетКласс
Цікаві факти Міст над нескінченністю
Творчість класиків і сучасників