веселка - діал. райдуга, равдуга, укр. райдуга. Беручи до уваги існування змов, що починаються словом веселка (Даль) і діал. веселка "веселка", курск .; укр. веселіца, веселка - те саме; пор. також літ. linksmyne "веселка": linksmas "веселий", слід вважати етимологію веселка з * radoga, похідного від rad' (див. радий), найбільш вірогідною; пор. Мi. ЕW 272; Зеленін, Табу 2, 116; Бодуен де Куртене, РФВ 1, 111. Форма райдуга легко могла утворитися в результаті впливу слова рай по народн. етимології, тому навряд чи вона є найдавнішою, всупереч Соболевського (РФВ 70, 96), граф. (II, 171), Маценауеру (LF 16, 163), Розжарюємо ( "Slavia", 17, 33 і сл.). Названі вчені виходять з первонач. знач. "Блискуча, строката дуга", причому Калима (там же) посилається на раек "райдужна оболонка ока". У разі равдуга він передбачає неймовірний вплив морд. Rаw "Волга". Невірно і тлумачення з * ar-dogа "небесна дуга" (пор. Лит. Oras "повітря", лтш. Ars - то ж (напр. К. О. Фальк, еt. St. 1 і слід.)), Так як цей корінь відсутній в слав. крім того, очікувався б з'єднувальний гласний. У такому випадку було б ін-рос. * Яродга. Щодо знач. балто. слів пор. також Ендзелін, Don. nat. Schrijnen 402. Форма равдуга неясна. •• [Пор. ще Освальд Семереньї (ВЯ, 1967, No 4, стор. 23), який бачить тут запозичення з др.-осет. * ardunga-
діал. райдуга, равдуга, укр. райдуга. Беручи до уваги існування змов, що починаються словом веселка (Даль) і діал. веселка "веселка", курск .; укр. веселіца, веселка - те саме; пор. також літ. linksmyne "веселка": linksmas "веселий", слід вважати етимологію веселка з * radoga, похідного від rad' (див. радий), найбільш вірогідною; пор. Мi. ЕW 272; Зеленін, Табу 2, 116; Бодуен де Куртене, РФВ 1, 111. Форма райдуга легко могла утворитися в результаті впливу слова рай по народн. етимології, тому навряд чи вона є найдавнішою, всупереч Соболевського (РФВ 70, 96), граф. (II, 171), Маценауеру (LF 16, 163), Розжарюємо ( "Slavia", 17, 33 і сл.). Названі вчені виходять з первонач. знач. "Блискуча, строката дуга", причому Калима (там же) посилається на раек "райдужна оболонка ока". У разі равдуга він передбачає неймовірний вплив морд. Rаw "Волга". Невірно і тлумачення з * ar-dogа "небесна дуга" (пор. Лит. Oras "повітря", лтш. Ars - то ж (напр. К. О. Фальк, еt. St. 1 і слід.)), Так як цей корінь відсутній в слав. крім того, очікувався б з'єднувальний гласний. У такому випадку було б ін-рос. * Яродга. Щодо знач. балто. слів пор. також Ендзелін, Don. nat. Schrijnen 402. Форма равдуга неясна. •• [Пор. ще Освальд Семереньї (ВЯ, 1967, No 4, стор. 23), який бачить тут запозичення з др.-осет. * ardunga-
Можливо Вам буде цікаво дізнатися лексичне, пряме або переносне значення цих слів:
яшма - (Ушаков, граф.), яшма - то ж (Даль). Запозичується.
ящір - I ящір I "запалення язика у коней та великої.
ящірка - укр. ящiрка, блр. ящірка, др.русск. ащер' м. ащера.
ящик - рід. п. а, укр. ящик, др.русск. аск', аск'.
ящур - вид миші або соні "Муохus avellanarius". Вважають перетворенням.
а - I I. перша буква давньоруського алфавіту. Числове значення.
аангіч - "зимова, камчатська качка", "Anas glacialis", восточносіб. (Даль). Пор. тур.
аба - "місцеве, товсте і рідкісне біле сукно; плащ з.
абабок - "вид гриба, чорний гриб, підберезник", діал. ряз. смол. Див.
абажур - з франц. abatjour - те саме.