Друзі! Дозвільна час настав:
Все тихо, все в спокої;
Швидше скатертину і келих!
Сюди, вино золоте!
Шшш, шампанське, в склі.
Друзі, нащо ж з Кантом
Сенека, Тацит на столі,
Фольянт над фоліантом?
Під стіл холодних мудреців,
Ми полем здобудемо;
Під стіл вчених дурнів!
Без них ми пити вміємо.
Невже тверезого знайдемо
За скатертиною студента?
Про всяк випадок оберемо
Швидше за президента.
В нагороду п'яним - оп пальет
І пунш і грог запашний,
А вам, спартанці, піднесе
Води в склянці чистої!
Апостол млості і прохолоду,
Мій добрий Галич [1] vale! [2]
Ти Епікур молодший брат,
Душа твоя в бокалі.
Главу вінками прибери,
Будь нашим президентом,
І стануть самі царі
Заздрити студентам!
Дай руку, Дельвіг! Що ти спиш?
Прокинься, лінивець сонний!
Ти не під кафедрою сидиш,
Латиною приспаний.
Поглянь; тут коло твоїх друзів;
Бутель вином налита,
За здравіє нашої музи пий,
Парнасский тяганина.
Дотепник люб'язний, по руках!
Повніше келих дозвілля!
II вилий сотшо епіграм
На недруга і друга.
А ти, красень молодий,
Ясновельможний гульвіса! [3]
Ти будеш Вакха жрець лихий,
Па інше - завіса!
Хоча студент, хоча я п'яний,
Але скромність почитаю;
Присунь ж пінистий стакан,
На лайку благословляю.
Товариш милий, один прямий [4],
Тряхнем рукою руку,
Залишимо в чаші кругової
Педантам сродну нудьгу:
Не в перший раз ми разом п'ємо,
Нерідко і лаявся,
Але чашу приятельства наллємо -
І зараз помиримося.
А ти, який з дитячих років
Одним веселощами дихаєш,
Кумедний, право, ти поет,
Хоч погано байки пишеш;
З тобою тасуюсь без чинів,
Люблю тебе душею,
Наповни кухоль вщерть, -
Розум! бог з тобою!
А ти, студент останнього курсу з гульвіс [5],
На витівки народжений,
Видалий хват, головоріз,
Приятель задушевний,
Пляшки, чарки розіб'ємо
За здравіє Платова,
У козацьку шапку пунш наллємо -
І пити давайте знову.
Наближаючись, милий наш співак [6]
Улюблений Аполлоном!
Устань володаря сердець
Гітари тихим дзвоном.
Як солодко в обмежених груди
Ловлення звуків ллється.
Але мені чи пристрастю воздохнуть?
Ні! п'яний лише сміється!
Чи не краще ль, Роде записної [7],
На честь Вакхова станиці
Тепер скрипеть тобі струною
Засмученою скрипіци?
Заспівайте хором, панове,
Немає потреби, що нескладно;
Похрипли? - це не біда:
Для п'яних все ж добре!
Але що. я бачу все вдвох;
Двоїться штоф з араком;
Вся Компатії пішла обертом;
Вкрилися очі мороком ...
Де ви, товариші? де я?
Скажіть, Вакха заради ...
Ви спите, мої друзі,
Схилившись на зошити ...
Письменник за свої гріхи!
Ти на вигляд всіх тверезіше;
Вільгельм [8], прочитай свої вірші,
Щоб мені заснути швидше.
[1] Професор російської та латинської словесності, викладав в Ліцеї в 1814-1815 рр.
[2] будь здоров! (Лат.)
[3] До п. А. М. Горчаков.
[4] І. І. Пущин - ліцейський товариш А. С. Пушкіна.
[5] І. В. Малиновський - ліцейський товариш А. С. Пушкіна.
[6] Н. А. Корсаков - ліцейський товариш А. С. Пушкіна.
[7] М.Л. Яковлєв - ліцейський товариш А. С. Пушкіна, добре грав па скрипці (Роде - відомий в той час скрипаль).
[8] В.К.Кюхельбекер.