Розвиток психологічної діагностики призводить до появи особливого исследо- ницького методу - діагностичного. Яке місце цей метод займає в сис- темі інших методів психології, в чому його специфіка?
Загальноприйнято поділ дослідницького методу на неекспериментального (описовий) і експериментальний. Неекспериментального метод утворює різні види (методики) спостережень, бесіди, вивчення продуктів діяльності. Експериментальний метод грунтується на направленому створенні умов, що забезпечують виділення досліджуваного фактора (змінної) і реєстрацію змін, пов'язаних з його дією, а також допускає можливість активно-го втручання дослідника в діяльність випробуваного. На основі цього методу будуються численні і традиційні для психології методики ла- бораторно і природного експерименту, а також особлива їх різновид - формуючий експеримент.
Діагностичні методики (тести) іноді розглядаються в рамках експе- риментально методу (Б. Г. Ананьєв, 1976 і ін.). Ми вважаємо, що повинен бути
2.4. Психодиагностический метод і діагностичні підходи 109
виділений психодиагностический метод, який має цілком певні особ ності і узагальнюючий безліч конкретних методик.
Основною особливістю психодіагностичного методу є його ізмері- тельно-випробувальна, оцінна спрямованість, за рахунок якої досягається кількісна (і якісна) кваліфікація досліджуваного явища. Це стано вится можливим шляхом проходження певним вимогам, характерним для психодіагностичного метода1.
Психодиагностический метод конкретизується в трьох основних діагности- чеських підходах, які практично вичерпують безліч відомих мето- дик (тестів). Ці підходи можуть бути умовно позначені як «об'єктивний»,