Неонатологія, наука про виходжуванні новонародженого, - мабуть, наймолодша галузь педіатрії. У нашій країні в номенклатуру лікарських спеціальностей педіатр-неонатолог внесений всього лише 10 років.
Потреба в такому фахівці виникла, як не дивно, саме тоді, коли медики вже дуже добре "дізналися" новонародженого. Завдяки науково-технічним можливостям він вперше відкрився у всій своїй складності, своєрідності і неповторності. Так, це дуже складний, непередбачуваний людина!
Значить, неонатолог - "вузький" фахівець, скажете ви, адже він займається тільки новонародженим. І помилитеся! Насправді неонатолог - фахівець дуже широкого профілю, тому що йому доводиться попереджати і лікувати захворювання всіх органів і систем: бути і пульмонологом, і кардіологом, і нефрологом, і гастроентерологом, і невропатологом.
А до всього потрібно трохи бути і акушером! А як же - щоб правильно оцінити стан і перспективи новонародженого малюка, треба знати, що було з ним до народження, як протікали 9 місяців його внутрішньоутробного життя, які впливи він відчував, де і чому могло виникнути в його організмі слабка ланка.
Здоров'я дитини напряму залежить від здоров'я матері. Тому неонатолог повинен знати захворювання, властиві вагітним жінкам, вплив на плід не тільки самих цих захворювань, але і методів їх лікування, повинен добре уявляти собі хід пологів, різні варіанти розродження, їх переваги та недоліки для дитини. (Втім, і акушер повинен бути трохи неонатологом - ведучи вагітну, стежити за станом плоду, приходити, якщо потрібно, йому на допомогу.)
За сучасними уявленнями вирішальні рубежі охорони здоров'я дитини шикуються саме на стику акушерства і неонатології. Хронологічно це так званий перинатальний період - від 28-го тижня вагітності до 7-го дня життя дитини.
Центр, де я працюю, називається Науковий центр акушерства, гінекології та перинатології РАМН. У нас на консиліуми, де вирішуються питання акушерської тактики, завжди запрошують неонатолога. Він знайомиться з "досьє" свого майбутнього пацієнта, дізнається, чого від нього чекати, до чого готуватися, разом з акушером планує першу допомогу.
І ось виклик: неонатолога - в родблоке! Скільки б разів не доводилося бачити пологи, ніколи не перестаєш захоплюватися величчю цього моменту. І не перестаєш хвилюватися, тому що через секунду може знадобитися твоя участь і діяти треба буде дуже швидко і чітко.
Хоча все це знаєш, кожен раз серце починає битися частіше: задихає - НЕ задихає? Якщо немає, якщо буквально на очах посилюється синява тільця, а особа стає білим, треба терміново очистити дихальні шляхи, зробити за допомогою лежачого напоготові спеціального апаратик кілька штучних вдихів, почати масаж серця. І ось радісна полегшення: шкіра дитини рожевіє, він морщиться, чхає, починає кричати.
Тих, хто не викликає побоювань (кому не потрібно нічого, крім материнського молока і ретельного догляду), з родблока направляють в відділення для здорових новонароджених. Але і там за ними буде уважно спостерігати неонатолог. Адже і при повному благополуччі у кожного свої маленькі проблеми. А головне - ми не застраховані від несподіванок. Є такі, як говоримо ми, несприятливі внутрішньоутробні фактори, дія яких проявляється лише через години або дні.
У перший тиждень дитина як би здає іспит на здатність адаптуватися в абсолютно новому середовищі проживання, де для нього все інше: і спосіб дихання, і харчування, і навколишня температура, і світло, і шум. У новонародженого в ці дні всі життєві процеси вкрай напружені, і якщо починається така-небудь патологія, вона може розвиватися з лавиноподібно стрімкістю. Головне - випередити цю лавину. Неонатолог повинен вміти розпізнавати починається хвороба з найменшим, важковловимий її ознаками.
Ранковий обхід. Спочатку - побіжний погляд на обличчя ще запеленутого немовлят. Педіатра, який працює зі старшими дітьми, вони все, напевно, здалися б однаковими. Але досвідчений неонатолог відразу визначає, у кого не все в порядку. Цей трохи блідіше інших, той ледь чутно стогне, у третього в плачі є ака-то пронизлива нота. З них і треба починати детальний огляд, щоб допомога прийшла без втрати дорогих хвилин. А найпершим буде отой, як ніби навіть тихо дрімає, - у нього на вдиху злегка роздуваються крила носа, а це говорить про починаються порушеннях дихання. Технічне оснащення відділення реанімації дуже складне і дороге. З цими приладами треба вміти поводитися. Значить, неонатолог повинен додатково мати мінімумом інженерних знань.
Мене часто запитують: як ви лікуєте таких дітей, вони ж не можуть нічого розповісти? Якраз навпаки: новонароджені розповідають про себе дуже багато, причому виключно правдиво, нічого не применшуючи і не перебільшуючи, треба тільки вміти розуміти їх Мова! Колір шкіри, вираз обличчя, активність, апетит, збільшення маси тіла, колір калу і сечі - ось ознаки, яких лікаря буває досить.
Найбільших зусиль вимагають глибоконедоношені діти з дуже низькою масою тіла - менше 1500 г. Якщо виною тому тільки недоношеність - ще півбіди, але такі діти, як правило, важко хворі. Адже найчастіша причина передчасних пологів - інфекційне захворювання матері. Вона-то може перенести його легко, іноді навіть і не помітити, а немовля Є на світло з початком ще внутрішньоутробно пневмонією.
Самостійно пристосуватися до нових умов існування такі діти не в силах. І функції, які їх організм поки виконувати не може, бере на себе складна техніка. Дитині, у якого ще не сформувалася власна терморегуляціонная система, створить оптимальну температуру спеціальний інкубатор - кувез. У сучасних моделях інтенсивність роботи мотора диктує сама дитина. На шкіру прикріплюється спеціальний датчик, і варто лише трохи охолодитися, як нагрівання посилюється, а якщо шкіра стає тепліше, ніж треба, воно слабшає. Регуляція відбувається швидко, з точністю до однієї десятої градуса.
При порушеннях дихання на допомогу приходить апарат штучної вентиляції легенів. Якщо немовля ще не засвоює молоко, навіть влиті через трубочку прямо в шлунок, спеціальний насос буде вводити живильні речовини в кров дуже повільно, рівномірно, точно з тією швидкістю, яку поставить лікар, - зазвичай від 1 до 5 мл на годину.
Щоб лікарі і медичні сестри безперервно були в курсі стану дитини, біля кожного кувеза встановлені монітори, які реєструють і показують на екрані електрокардіограму, артеріальний тиск, частоту серцевих скорочень, насичення гемоглобіну крові киснем.
І ще нашу роботу називають ювелірної. Дійсно, потрібні особливі навички, точність руки і очі навіть для того, щоб просто зробити новонародженому внутрішньовенне вливання - ввести голку в цю тоненьку, як ниточка, ледве видну вену. Великий точності вимагає призначення ліків. Дозування, прийняті при лікуванні більш старших дітей, - таблетка, 1/2 таблетки, чайна ложка для нашого крихітного пацієнта абсолютно неприйнятні. Ми розраховуємо кількість препарату на кілограм маси тіла, враховуючи навіть грами! У розумі чи на папірці цього швидко не зробиш - у кожного неонатолога в кишені рахункова машинка.
Скільки таких ювелірно розрахованих призначень довелося зробити, наприклад, дівчинці, яку всі в відділенні ніжно називали Дюймовочка! Її мама кілька років лікувалася від безпліддя в нашому ж центрі - їй провели складне дослідження гормонального статусу, підібрали препарати для його корекції, зробили лапароскопічну операцію, що відновила прохідність труб. Вагітність протікала складно, 2 рази акушерам вдалося запобігти викидень, але все-таки пологи були передчасними. Народилася дівчинка з масою тіла всього 800 г. Можете собі уявити, що означав для мами ця дитина!
Через незрілість легенів малятко насилу дихала, і ми відразу перевели її на штучну вентиляцію легенів. Але треба було ще підтримувати серце, печінку, нирки, слід зняти загрозу ураження нервової системи.
А скільки було у нас таких Дюймовочек, скільки ще буде І у всіх подіях, у всіх тривогах і радощах, пов'язаних з боротьбою за дитину, є ж і ще одна дійова (або, можливо, не стільки чинне, скільки переживає) особа - мама . Ось і доводиться неонатолога ставати і психологом, і психотерапевтом. Мамі треба говорити правду, але так, щоб вона не впадала у відчай, що не опускала руки, щоб у неї, не дай Боже, не пропало молоко. А крім того, є ще тато, бабусі. Вони теж стоять у наших дверей, дзвонять, питають. Іноді доводиться вловлювати особливості взаємин в сім'ї, говорити з кожним по-своєму, але всіх налаштовуючи на добрі взаємини, на взаємозв'язок у виходжуванні дитини, який вже встиг стати і для нас дуже дорогим:
Про професію неонатолог можна ще сказати ось що: її треба дуже любити. Так, по суті, воно і буває. Наша робота - це майже завжди "шлюб по любові". У мене це була любов з першого погляду.