Під проектуванням як видом професійної діяльності військового педагога слід розуміти розробку їм відповідного проекту технології навчання - дидактичного опису педагогічної системи, реалізація якої передбачається в рамках навчального процесу. Конструктівнаядеятельность викладача пов'язана з відбором, композицією, розробкою навчального матеріалу, т. Е. Створенням матеріального підстави для здійснення розробленого проекту на практиці.
Під професійно-орієнтованої технологією навчання (далі по тексту ТО) слід розуміти технологію, що забезпечує формування у курсантів і слухачів значущих для їх майбутньої військово-професійної діяльності якостей особистості, а також знань, навичок, умінь, що забезпечують виконання функціональних обов'язків по призначенню.
Як було відзначено в попередньому розділі, проектування і конструювання дидактичного комплексу та ТО має цілком певну мету - створення викладачем спеціальної професійно-орієнтованої навчальної середовища, що дає йому можливість в рамках навчальної дисципліни організувати педагогічну взаємодію з курсантами та слухачами для досягнення дидактичних цілей.
Педагогічна практика показує, що при проектуванні і конструюванні професійно-орієнтованої технології навчання найбільш доцільним є наступний алгорітмдействій викладача:
- визначення діагностичних цілей навчання - опис в вимірних параметрах очікуваного дидактичного результату;
- обґрунтування змісту навчання в контексті майбутньої професійної діяльності фахівця, підготовка якого ведеться в військовому вузі;
- виявлення структури змісту навчального матеріалу, його інформаційної ємності, а також і системи смислових зв'язків між його елементами;
- визначення необхідних рівнів засвоєння матеріалу, що вивчається і вихідних рівнів навченості курсантів і слухачів;
- розробка процесуальної сторони навчання: представлення професійного досвіду, що підлягає засвоєнню учнями у вигляді системи пізнавальних і практичних навчальних завдань;
- пошук спеціальних дидактичних процедур засвоєння цього досвіду, вибір організаційних форм, методів, засобів індивідуального та колективного навчальної діяльності;
- виявлення логіки організації педагогічної взаємодії з курсантами та слухачами на рівні суб'єкт-суб'єктних відносин з метою перенесення освоюється досвіду на нові сфери діяльності;
- вибір процедур контролю та вимірювання якості засвоєння програми навчання, а також способів індивідуальної корекції навчальної діяльності.
Відповідно до цього алгоритмом розглянемо основи проектування і конструювання викладачем професійно-орієнтованої технології навчання.
Слід домовитися про те, що обсяг зазначеної вище роботи не завжди під силу одному педагогу, навіть володіє хорошою теоретичною підготовкою і має велику педагогічну практику. Як правило, це колективна праця групи військових викладачів, які працюють в одній предметно-методичної секції (комісії), спільно викладають навчальну дисципліну або суміжні з нею. Далі нижче по тексту, коли мова буде йти про викладача, слід мати на увазі можливість колективної творчої роботи групи педагогів-однодумців.
Свого роду обмежувальним фактором при формуванні змісту освіти є бюджет навчального часу (як правило, обмежений), стан навчально-методичної та матеріально-технічної бази вищого військово-навчального закладу.
Змістовна сторона навчання визначається характером майбутньої професійної діяльності випускника військового вузу і відбивається в навчальних дисциплінах, які включені в програми навчання конкретного навчального закладу. У змісті навчання враховується також специфіка спеціальностей і спеціалізацій, за якими організовано підготовку у військовому вузі. Воно визначається, з одного боку, як ціле для навчальних закладів окремого відомства, з іншого - як приватна для вивчення окремих предметів. Перше відбивається в ДОС ВПО і кваліфікаційні вимоги, друге - в програмах навчальних дисциплін, необхідних для підготовки військових фахівців певної кваліфікації. І те й інше має бути науково обгрунтоване і носити системний характер.
Такий висновок дозволяє стверджувати, що процес управління пізнавальною діяльністю курсантів і слухачів можна розглядати з позиції технологічного підходу до організації навчального процесу у військовому вузі.
Наступним важливим етапом проектування професійно-орінтірованной технології навчання є виявлення та обґрунтування викладачем логіки організації педагогічної взаємодії з курсантами та слухачами на рівні "суб'єкт-суб'єктних" відносин (комунікативний рівень).
Одним з найбільш значущих і в той же час найбільш трудомістких при проектуванні професійно-орієнтованої технології навчання слід визнати етап оцінки і контролю результатів навчання, його корекції.